Сто відсотків Тимошенко
У відповідь на постійні докори в провалі економічної та соціальної складових діяльності уряду як з боку опозиції, так і від представників влади Тимошенко та її команда розповіли, що насправді в країні все зростає прогресуючими темпами. На відміну від попередників і на заздрість недоброзичливцям.
Юлія Тимошенко (вся в білому, як і личить для такого свята) почала свою промову з подяки демократичній команді за пройдений разом з нею шлях. Труднощі усередині влади є, визнала прем'єрка, але «всі дрібниці, незручності всю суєту нам треба прибрати з демократичної команди, зі всіх без виключення органів державної влади, щоб і далі показувати суспільству могутній прогрес».
Зробивши реверанс у бік своєї команди, Тимошенко згадала про те, що ще два місяці тому уряд подав до парламенту програму своєї діяльності. Те, що її досі не прийнято, за словами прем'єрки, доводить, що «деякі органи влади досі живуть інтригами». Але, немає програми уряду – не біда: Кабмін Тимошенко й без того виконує свою програму, не звертаючи уваги на підступи неназваних ворогів. І за першу стоденку своєї діяльності вже має чим похвалитися.
Перше з досягнень чинного Кабміну – це отримання Україною рішення про приєднання до СОТ. «Це – той крок, який багато років не міг зробити жоден уряд», – сказала Тимошенко. Навряд чи цей пасаж сподобався б Банковій: адже саме Президент від самого початку свого перебування на посту позиціонував себе як головний двигун України на шляху до СОТ, а в лютому цього року він навіть особисто прибув на засідання Генеральної ради цієї організації для церемонії підписання «пропуску» нашої держави у СОТ.
Але Тимошенко з посмішкою на обличчі продовжувала: це її Кабмін почав переговори з Євросоюзом на предмет створення зони вільної торгівлі, розробив Національний план підготовки до проведення Євро-2012 і почав утілювати його в життя.
«А зараз кілька слів про досягнення, якими наш уряд справді може пишатися», – сказала Тимошенко, коли двері залу засідань відчинилися і до нього увійшов Микола Азаров, що злегка запізнився. У його руках була тека, на якій від руки зеленим фломастером було написано «Громадська доповідь». Азарова провели на місце з табличкою «Янукович Віктор Федорович» (сам лідер Партії регіонів на захід не прийшов) і він почав вивчати матеріали, роздані гостям засідання.
Мабуть, помітивши гостя, що запізнився, Тимошенко пригадала про те, як часто критикують і звинувачують у популізмі її уряд «у тому числі і з боку опозиції». «В принципі, критикувати – це право опозиції, – неначе спеціально для Азарова нагадала глава уряду. – Але я хочу нагадати, що всі політичні сили ходять на вибори як ліві за переконаннями, а коли політики приходять (у владу. – Ред.), то чомусь вони забувають, що ходили на вибори з лівими і соціальними гаслами і стають лібералами, будують свій власний бізнес і забувають про обіцянки, які вони дають на кожних виборах». Слово «ліберали» було вимовлене Тимошенко з таким знущанням у голосі, що сумнівів не залишалося – йдеться саме про Партію регіонів, що позиціонується останнім часом саме в цьому ідеологічному сегменті.
«І якщо гасло нашого уряду: «Сказали – зробили», то, на жаль, гасла деяких політичних сил такі: «Сказали – забули», – «добила» Азарова Тимошенко. Проте колишній перший заступник Януковича не відривався від паперів, і прем'єр-міністр перейшла до слайдів.
Підготовлені Кабміном наочні матеріали свідчили про те, що життя України з моменту приходу до влади команди Тимошенко докорінно змінилося. Збільшення розмірів бюджетних надходжень, соціальних виплат, темпів промислового зростання, реальних доходів населення – про все це Тимошенко розповідала незаперечно упевненим тоном, а її слова підтверджували графіки і стовпчики, що з'являлися на великому екрані за її спиною.
Прем'єр-міністра уважно слухав перший заступник голови Секретаріату Президента Олександр Шлапак. Не далі як учора учасникам робочої наради, проведеної Віктором Ющенком у Криму, роздавали аналітику абсолютно іншого змісту: з неї виходило, що працює Кабмін украй погано. Вираз обличчя Шлапака свідчив: те, що уряд Тимошенко взагалі має якісь досягнення та успіхи, – для нього сюрприз.
Інші учасники засідання рятувалися від великої кількості цифр, якими засипала їх глава уряду, іншими заняттями – переважно читанням новин. Найпросунутіші в технічному плані, наприклад, Анатолій Гриценко або Юрій Луценко заходили зі своїх мобільних телефонів в Інтернет. Інші – наприклад, Володимир Литвин – принесли з собою роздруківки вчорашніх і сьогоднішніх новин із найпопулярніших сайтів.
Час від часу Литвин ділився своїми роздруківками з сусідами по столу – Миколою Азаровим і «бютівкою» Наталією Королевською. Передавши останній аркуш із новиною про те, що Олег Ляшко назвав практично вирішеним питання про висунення Олександра Турчинова в мери Києва, Литвин посміхнувся і запитально подивився на Королевську. «Бютівка» посміхнулася у відповідь і прошепотіла: «Ну, однозначно тільки Юлія Володимирівна може…».
Тим часом Тимошенко розхвалювала головного митника Валерія Хорошковського за відновлення результативної програми «Контрабанда – стоп!». «Після того як нас грубо звільнили з посад, нічого не пояснивши, незважаючи на якісні результати... програму «Контрабанда – стоп!» замінили програмою «Контрабанда – welcome», – емоційно віщала прем'єрка. Тепер же, судячи з усього, все зміниться. Тимошенко задала Хорошковському новий орієнтир у роботі – щоб жоден птах не пролетів через державний кордон України без розмитнення. Слід зазначити, заусміхалися цьому жарту тільки «бютівці».
Ближче до кінця промови в голосі прем'єрки почали з’являтися сталеві нотки. Почалося все з іще одного каменя в город Банкової – тобто приписування собі доброї справи, яку вважає виключно своєю заслугою Президент: розповідаючи про соціальну політику свого уряду, Тимошенко ніби ненавмисно обмовилася: «Наш уряд, як ви пам'ятаєте, вводив доплату на народження дитини. Я хочу вам нагадати, це було 8500 гривень», – переказала Тимошенко одне з ключових положень програми кандидата в Президенти Віктора Ющенка. «І потім ми зрозуміли, що цього недостатньо», – плавно перейшла вона до передвиборної програми БЮТ і розповіла про помітне збільшення цих доплат і диференціацію їх за кількістю дітей у сім'ї. Говорила Тимошенко з посмішкою на обличчі: по-перше, діти це добре, а по-друге, вибити з рук потенційного конкурента на президентських виборах настільки могутній козир – теж непогано.
Усмішка зникла з обличчя Тимошенко дуже скоро. Опір на місцях і в центрі, який уряд відчуває, борючись за добру справу повернення ощадбанківських вкладів, Тимошенко назвала «зухвалим політичним саботажем» і «таємною практикою інтриг і руйнування інтересів людей».
Проте це були тільки квіточки порівняно з тими блискавками, які метала Тимошенко, кажучи про те, що «сьогодні заблоковано приватизацію, чесну, прозору, якісну, яка приводить справжніх інвесторів, а не політичних корупціонерів». «Чесна» приватизація, якщо вірити Тимошенко, заблокована саме для того, щоб не дати урядові залучити 9 млрд гривень до бюджету і продовжити кампанію з виплати «ощадбанківських» компенсацій.
«Я не хочу зараз говорити, які особи, як і якими методами руйнують приватизацію, – вже без тіні усмішки сказала Тимошенко. – Але якщо цей процес триватиме, то я як прем'єр-міністр буду змушена назвати прізвища, документи, якими саботується приватизація, і назвати інтереси людей, що саботують цю приватизацію». У залі теж не посміхався ніхто – дуже вже це скидалося на підготовку Тимошенко свого відступу з влади.
Як би мимохідь нагадавши, що саме її уряд «завершив тіньові схеми реалізації газу в Україні», Тимошенко перейшла до завершальної частини свого виступу.
Вона ще раз обсипала компліментами своїх міністрів («це справді уряд вольовий, який жоден національний інтерес не продасть, не дай Боже, і не обміняє на власні преференції») і «пройшлася» по прихильниках переформатування коаліції і «об'єднання Сходу і Заходу на основі приватних інтересів».
«Такі розмови не просто ведуться, а щодня робляться кроки з дискредитації уряду, з дискредитації демократичної коаліції, після створення певних імплементованих груп у демократичній коаліції, що намагаються її руйнувати, – застерегла Тимошенко. – Але ми повинні усвідомлювати те, що такі уряди, як наш, щодня до влади не приходять. Це – досягнення багаторічної боротьби демократичних сил в Україні».
«Якщо ж хтось хоче, щоб наша демократична команда нагадувала не сильну, могутню національну сім'ю, а сімейку Адамсів, то краще позбутися цих імплементованих політиків і певних груп, аніж руйнувати те, про що ми мріяли стільки десятиліть в Україні», – востаннє за сьогодні пожартувала глава уряду.
Завершила свою майже годинну промову Тимошенко словесними стократними рукостисканнями, адресованими кожному членові її команди і побажаннями натхнення, любові до України і трохи успіхів у цьому політичному морі.
Згідно з регламентом розширеного засідання Кабміну, далі мали говорити всі керівники міністерств і відомств виконавчої влади. Концептуально їхні спічі були повтореннями основної частини промови Тимошенко: робота налагоджена, успіхи є, хоча без проблем теж не обходиться. Деякі з доповідачів навіть використовували для ілюстрації своїх тез слайди, щойно показані главою уряду.
Запам'ятався хіба що виступ міністра соцполітики і праці Людмили Денисової – не в тому плані, що вона озвучила принципово нові цифри, що стосуються соціального напряму діяльності Кабміну, а тому, що вона, екс-кримчанка, виступала українською мовою, за що удостоїлася окремої похвали від Тимошенко.
В цілому ж нічого особливо цікавого виступаючі не повідомляли, тому гості засідання поодинці потягнулися на вихід. Коли із залу вийшов Микола Азаров, у лавах журналістів виникло помітне пожвавлення. Напевно один із лідерів команди опонентів Тимошенко мав багато чого розповісти про своє бачення досягнень чинного уряду – тому навздогін за Азаровим кинулися мало не всі присутні в залі представники ЗМІ.
Виглядала ця картина досить непривабливо – на трибуні продовжував звітувати про свою діяльність «чемпіон із наповнення бюджету» Валерій Хорошковський, і масовий відхід журналістів здавався й справді неповагою до учасників заходу.
Цей інцидент змусив понервувати прес-секретаря Юлії Тимошенко Марину Сороку і керівника служби прем'єр-міністра Михайла Ливінського. Вони дали вказівку не пускати журналістів, що залишили зал, назад, і навіть мали намір скласти їх список з тим, щоб позбавити їх акредитації на кабмінівські заходи. Проте пізніше пристрасті вщухли, і всіх охочих таки пропустили назад. Більше нічого цікавого на розширеному засіданні не відбулося.
В цілому захід залишив по собі враження того, що у Юлії Тимошенко є зброя для того, щоб на рівних боротися з Секретаріатом Президента і парламентською опозицією в піар-війні, розв'язаній проти чинного Кабміну. Для цього у прем'єра є все: статистичні викладки, що свідчать про те, що жити за останні сто днів таки стало краще, готові теорії про тих, кому вигідно «валити» народного прем'єра, і, нарешті, найкращі стартові позиції в президентських перегонах, які фактично почалися (хоч про це, звичайно, сьогодні не було сказано ні слова).
Використовувати цю зброю сьогодні Тимошенко не поспішає, пам'ятаючи про те, чим обернулися її відповіді на кожен докір з боку Банкової в 2005 році. Але після свого відходу з влади – незалежно, з чиєї волі він відбудеться, – Тимошенко не мовчатиме. І сьогоднішнє засідання Кабміну показало, що її шанси на перемогу у війні гаслами, піаром, популізмом у неї дуже високі, мало не стовідсоткові. Втім, для того, щоб довести це, проводити розширене засідання уряду було взагалі-то й не обов'язково.
