120 років тому народився Антон Макаренко
120 років тому (1888) народився Антон Семенович Макаренко, педагог і письменник, нагадує «РИА «Новости». Антон Макаренко народився 13 березня 1888 року у місті Білопілля Сумського повіту Харківської губернії у сім'ї робочого-маляра. У 1904 році закінчив 4-класне училище в Кременчуці, потім річні вчительські курси. У 1905-1914 роках викладав у залізничних училищах. У 1916-1917 роках служив ратником у діючій армії, демобілізований у зв'язку з короткозорістю. У 1917 році із золотою медаллю закінчив Полтавський педагогічний інститут. З 1918 року працював інспектором Вищого початкового училища у місті Крюкове Посад Кременчуцького повіту, завідував початковим міським училищем у Полтаві. З вересня 1920 року - завідувач полтавською колонією для правопорушників (згодом - імені М. Горького), де вирішив впровадити методику «горьківського ставлення до людини». У 1927 році об'єднав полтавську колонію з колонією під Харковом, яка мала по всій Україні сумну славу кубла непоправних злодіїв і безпритульників. Безпрецедентні успіхи педагога-новатора, що проявились незабаром, були засновані на використанні величезного виховного потенціалу колективу, поєднанні шкільного навчання з продуктивною працею, з'єднанні довіри і вимогливості. У 1928 році Горький, особисто познайомившись з полтавською колонією і харківською комуною, зазначив у листі до Макаренка: «Величезного значення і вражаюче вдалий педагогічний експеримент Ваш має світове значення». У 1927 році були написані перші розділи «Педагогічної поеми». Тоді ж Макаренко розробив проект управління дитячими колоніями Харківської губернії для широкого впровадження свого досвіду, проте у зв'язку з нападками з боку педагогічної громадськості (основою яких були не стільки упущення Макаренко, скільки консерватизм, а то й звичайна заздрість менш вдалих колег), після оголошення влітку 1928 року Наркомпросом України його системи виховання «нерадянською», подав заяву про звільнення з роботи. У 1932 році опублікував перший великий художньо-педагогічний твір «Марш 30 року» - цикл нарисів, що розповідає про життя виховної колонії новаторського типу. З 1928 року Макаренко працював над формуванням нового колективу - комуни ім. Ф.Е. Дзержинського під Харковом, яка не тільки сприяла перевихованню «важких» підлітків у процесі колективної праці, але й окупала саме себе, даючи державі величезний прибуток, і навіть почала випуск складних приладів - фотоапаратів ФЕД і першої моделі вітчизняних електросвердел, що проявилось у назві наступної книги Макаренко - «ФД-1». За допомогою М. Горького у 1933-1935 роках було видано «Педагогічну поему», яка незабаром принесла її авторові всесвітню популярність і яка відкрила нову сторінку в історії педагогіки. Макаренко написав також сценарії «Справжній характер», «Відрядження», роман «Шляхи покоління». У 1935 році Антона Макаренка було переведено до Києва помічником начальника відділу трудових колоній НКВД України, потім переїхав до Москви, де завершив роботу над «Книгою для батьків» (1937). Повість «Прапори на баштах» (1938) продовжила теми художньо-педагогічних творів письменника. Активна публіцистична і літературно-художня діяльність Антона Семеновича Макаренка у Москві була перервана раптовою смертю у вагоні приміського поїзда 1 квітня 1939 року.
Версія для друку
|
