Курортний потенціал Криму під загрозою! Артур Міллер, Сімферополь, для «Главреда» Екологічні проблеми стали серйозною загрозою для кримської природи і, відповідно, для розвитку туризму. На початок курортного сезону Крим усе ще не впорався із багатьма труднощами.

Нафтові плями. Перший віце-прем'єр Олександр Турчинов доручив членам уряду ретельніше зайнятися проблемою забруднення нафтою Керченської протоки. Кількома днями раніше МНС повідомляло про появу нових плям і те, що вони терміново вивозять забруднений пісок з пляжів, куди цю нафту викидає хвилями.

Прогноз про те, що з потеплінням води знову заявлять про себе наслідки листопадового шторму, коли з російських танкерів розлилося понад сотню тонн нафти, починає справджуватися. Проте фактично ніхто з офіційних осіб не говорить про перспективи на майбутнє, тобто чи буде нафта спливати з морського дна й надалі, хто і як боротиметься з цим, скільки на таку діяльність знадобиться коштів, звідки вони будуть виділені і в якому обсязі. Про це наразі нічого не відомо.

Сумніви у спроможності влади впоратися з лихом зміцнилися після, по суті, безвідповідальної заяви кримського прем'єра Віктора Плакиди про те, що «ніякої небезпеки немає», і публічних суперечок мера Керчі Олега Осадчего з кримською владою про те, хто ж власне займатиметься очищенням пляжів.

У свою чергу реакція на «керченську проблему» на більш високому рівні є мало в чому адекватнішою. Проте її актуальність — у третьому десятку тих завдань, які вирішує зараз команда Юлії Тимошенко. Це показово, враховуючи той факт, що настільки масштабної екологічної проблеми в українських водах Чорного моря, мабуть, ще не було. Міжнародні організації висловилися з цього питання набагато наочніше, ніж український уряд. Ймовірно, вони зробили висновки про те, наскільки важливими є для України проблеми забруднення навколишнього середовища.

Крім того, зависло питання про відповідальність за те, що сталося. Зазнали катастрофи російські танкери. Вони, можливо, грубо порушували правила пересування. Збитків завдано Україні. Росія не бачить жодних проблем. Заява Турчинова про активізацію діалогу із цього приводу з урядом РФ — єдиний крок у цьому напрямі. Чи буде виставлено рахунок Росії? Якщо ні, то на якій підставі? Яка взагалі буде позиція України в захисті колективних інтересів своїх громадян?

Тим часом нафтові плями — далеко не єдина екологічна проблема Криму. Це лише один, найвідоміший епізод. Спробуємо назвати універсальні сюжети проблем природокористування у Криму.

Розвиток промисловості поблизу цінних природних об'єктів. Зараз у Криму на різних етапах реалізації розвивається низка великих промислових проектів, які так чи інакше загрожують природі. У замороженому стані перебуває проект порту на лимані Донузлав, на північ від Євпаторії. Будівництво такого порту не лише знищило б природну систему лиману, а й поставило б під питання існування Євпаторії як курорту.

Цього року стало відомо про будівництво великого цементного заводу на Керченському півострові. Складно сказати, як це вплине на місцеву природу, враховуючи, що вже зараз кримські екологи говорять про інтенсивне отруєння грунтів і води, що неминуче супроводжує виробництво цементу.

Ажіотаж при розподілі землі. Як показові приклади можна назвати ситуації зі спробою розпаювання земель поблизу заповідника «Мис Казантип» і самозахоплення у Східному Криму.

У першому випадку одна з місцевих сільрад вирішила виділяти землю в центральній частині мису. Казантип — частина древнього коралового атола, там сформувалося унікальне у своєму роді біологічне середовище. На думку екологів, будівництво дач і пансіонатів, підведення комунікацій, різке збільшення кількості людей у цьому районі — що неминуче станеться у разі реалізації планів сільради — зведе нанівець ті цілі, з якими Казантип здобув статус заповідника.

Клубок суперечностей та інтересів, пов'язаних із розподілом приморської землі в Судакському і Феодосійському районах, уже безпосередньо загрожує природі тих місць. Самозахоплення землі є там украй поширеною практикою, до якої вдаються як кримські татари, так і слов'яни, причому чиновники і депутати місцевих рад беруть у процесі вельми активну участь. Раніше пустинні бухти того узбережжя хаотично і незаконно забудовуються. Поєднання у цьому районі степових, гірських і прибережних природних комплексів, про цінність чого постійно говорять біологи, поставлене під загрозу.

Діяльність військових. Окрім баз Російського флоту, начальство яких, не соромлячись, розпоряджається орендованою ними кримською землею, часом знищуючи рідкісні дерева і рослини з Червоної книги, загрозу для кримської природи становить і українське Міністерство оборони. Не так давно пролунала ініціатива про організацію військового полігону на мисі Тарханкут. Мотивація такого рішення незрозуміла, але багато хто говорить про бажання генералів взяти участь у «дерибані» прибережної землі, що і може бути зроблено таким ось чином. Хоч би як там було, наявність полігону на одній з небагатьох ділянок нерозораного кримського степу, яким є Тарханкут, не може не завдати йому шкоди.

Загрози заповідникам. У Криму свого часу було створено 4 заповідники, два з яких — Карадаг і «Мис Мартьян» — знаходяться біля моря, а два інших — Ялтинський і Кримське заповідно-мисливське господарство — у межах Першої гряди кримських гір. Що стосується останнього, то заповідником у повному розумінні слова його назвати не можна, що й випливає з назви, і було його засновано як місце полювання радянських керівників, зокрема Леоніда Брежнєва.

Найбільш плачевна ситуація склалася зараз у Ялтинському заповіднику, до території якого належать південний і північний схили гір над Великою Ялтою. По суті, він не відповідає вимогам заповідника. На його території знаходяться турбази, проходить траса Бахчисарай—Ялта, є станція канатної дороги і кілька військових частин. На плато Ай-Петрі діє розважальний комплекс, довкола якого і вибухнув скандал за участю бійців «Беркута». На південному схилі гір побудовані напівзасекречені приватні маєтки. Крім того, літні пожежі, які вже стали щорічними, — наслідок, судячи з усього, навмисних підпалів, — можуть просто знищити те, заради чого заповідник було створено, — ліси унікальної кримської сосни. Варто додати, що «лікувальне» ялтинське і алупкінське повітря, через яке там будувалися санаторії, обумовлене великими масивами хвойного лісу на південному схилі гір.

Безконтрольна експлуатація природних об'єктів з комерційною метою. Один з найкрасивіших кримських водопадів Джур-Джур уже кілька років використовується як екскурсійний об'єкт фірмами і приватними особами, котрі не мають жодних документів для цієї діяльності. Натовпи екскурсантів, шашличні, шинки завдають шкоди урочищу і залишають після себе сміття, яке ніхто не вивозить. Організація «екскурсій» на Джур-Джур така, що створює загрози для здоров'я екскурсантів.

Як висновок цього неповного списку зловживання кримською природою можна навести приклад зі знищенням кримських первоцвітів. Цими днями відбувається масова торгівля кримським проліском і цикламеном Кузнєцова, який росте лише у Криму. Обидві рослини занесені до Червоної книги України. Сільські жителі з кримських передгірь вважають збір первоцвітів певним промислом, для них це майже традиція. Цього року кримська міліція звернулася із закликом до кримчан «не купувати первоцвіти на 8 Березня», що було б похвально, якби дії міліції не зводилися до самих лише закликів. Зараз на вулицях Сімферополя проліски з рук продаються масово. Патрульно-постова служба могла б затримувати цих торговців хоча б за незаконну торгівлю. Проте цього немає.

Тривогу викликає те, що торгівля і навіть експорт кримських первоцвітів набуває вигляду відлагодженої індустрії. Є факти, коли квіти намагалися провезти до Москви, вивезення їх до Києва вже стало нормою.

Як можна побачити, проблеми, пов'язані із загрозами кримській природі, багато в чому коріняться в егоїстичному і масовому бажанні користуватися її благами, нехай навіть і шляхом їх знищення. Для Криму це тупиковий шлях, враховуючи, що багато в чому красою природи обумовлений його успіх як туристичного регіону. Лінь і дурість при ліквідації наслідків розлиття нафти у Керченській протоці вже дають привід сумніватися в успішності майбутнього сезону. Відсутність комплексного підходу до захисту природи і розв’язання екологічних проблем серйозно послаблює курортний потенціал Криму.