Скандальне звільнення заступника голови Апеляційного суду Юлія Кім, «Главред» Служителі Феміди, як правило, не виносять сміття з хати. Але нещодавнє звільнення заступника голови Київського Апеляційного суду Миколи Короленка виявилося настільки скандальним, що врешті-решт неприємна історія все ж таки стала надбанням громадськості.

Як розповіли джерела «Главреда» у Верховному Суді, звільнений за результатами перевірки з посади заступник, можна сказати, сам «нарвався» на власне звільнення. Тепер Рада суддів України вирішила направити матеріали у Вищу кваліфікаційну комісію – для розгляду питання про те, чи може Короленко й далі носити горде звання українського судді. Випадок, слід сказати, для нашої практики винятковий – керівників Апеляційних судів із таким «тріском» в Україні ще не звільняли.

Сама назва – Столичний апеляційний суд – вже багато про що говорить. Тут не лише розглядають найсерйозніші категорії кримінальних справ за найгрізнішими статтями Кримінального кодексу, сюди стікаються з усього Києва апеляції на рішення і вироки всіх десяти районних судів. Тож посаду заступника голови Апеляційного суду - голови судовой палаты з кримінальних справ недооцінити неможливо. Судячи з усього, Короленко посадою не особливо дорожив. За неофіційною інформацією «Главреда», торік Микола Павлович провів у цілому сім місяців у відпустці та на лікарняному. А коли все ж виходив на роботу, вмудрявся суміщати відповідальну посаду голови Кримінальної палати з викладанням відразу в двох вишах. Хоча згідно із законом займатися викладацькою діяльність суддя може тільки в неробочий час, колеги Короленка добре знали, що, скажімо, в першій половині середи його в робочому кабінеті можна не шукати – цей час відведено на лекції в Інституті держави і права імені Корецького.

Втім, судді напевно й далі терпіли б поведінку Миколи Павловича – останнім часом робота Кримінальної палати, яку закинув її голова, багато в чому трималася на професіоналізмі рядових служителів Феміди. Але річ у тім, що активно скаржитися в усі інстанції почав сам Короленко. Він писав «кляузи» до Верховного Суду, в Секретаріат Президента (де, з чуток, у нього був свій лобіст). А наприкінці минулого року невгамовний голова написав відкритого листа Юлії Тимошенко, в якому просив захисту і підтримки та розписував свої заслуги перед державою, – мовляв, саме завдяки йому в бюджет були повернуті величезні гроші. Короленко нібито навіть погрожував «знайти управу» на голову суду і першого заступника. Вийшло, правда, не зовсім так, як планував Микола Павлович. Розтривожений скаргами Короленка, Верховний Суд призначив масштабну перевірку Апеляційного суду – причому ревізори «перетрусили» не лише Кримінальну, але й Цивільну палату. Офіційні висновки перевірки виявилися невтішними для активного судді-адміністратора: «Микола Короленко припускався порушень в організації роботи палати, які, зокрема, стосувалися розподілу справ з недотриманням «принципу черговості та випадковості», втручання в діяльність інших суддів у розгляді конкретних справ».

Існує і неофіційна версія подій, які відбувалися останнім часом в Апеляційному суді, про яку «Главреду» повідомило джерело у Верховному Суді.

А починалося для Миколи Короленка все ідилічно - нічого не провіщало майбутніх скандалів. У 2003 році з Одеси до столичного апеляційного суду перевели нового голову Антона Чернушенка (за деякими даними, йому протегував Сергій Ківалов). Як це зазвичай буває, він привів із собою свою команду - невеличкий «десант» суддів з Одеси. І першим, кого «перетягнув» до Києва новий голова суду, став Микола Короленко. Те саме джерело «Главреда» розповіло, що Короленко був «приголублений» головою, на якого пізніше писав кляузи, і багато в чому завдяки його підтримці Микола Павлович зробив кар'єру - за півроку після переїзду той допоміг отримати землякові звання заслуженого юриста, потім призначив заступником голови Кримінальної палати, далі зробив своїм заступником. Причому Короленко нібито навіть двічі особисто клопотав за свого протеже перед тодішнім головою Верховного Суду Маляренком, який не дуже-то схвалював цю кандидатуру. Більш того – голова навіть «вибив» для товариша трикімнатну квартиру в гарному місці на Оболоні, на самій набережній (як правило, звичайні судді можуть розраховувати на житло на Троєщині або на Харківському масиві).

Проблеми почалися, коли у Миколи Короленка з'явився новий заступник Марія Приндюк, погляди якої на організацію роботи Кримінальної палати явно не збігалися з поглядами начальника. Між двома керівниками почалося протистояння. Паралельно у Короленка погіршали відносини і з головою, який підтримав Приндюк. Микола Павлович почав навіть оспорювати рішення свого шефа. Наприклад, йому зовсім не сподобалася поява в структурі суду нової колегії, яку створили спеціально для розгляду матеріалів досудового контролю над попереднім слідством, – всіляких скарг на ухвали про порушення або закриття кримінальних справ. Незадоволений цим нововведенням, Короленко кілька разів забирав у суддів нової колегії матеріали, передані їй на розгляд, і віддавав іншим суддям (на його думку, якраз рішення, прийняті «його» людьми, врятували державні гроші).

За інформацією джерела «Главреда», Короленко неодноразово втручався в розгляд справ, давав «цінні вказівки» суддям, що працюють в його палаті, тиснув на них. Скажімо, він дуже цікавився розглядом матеріалів щодо визначення запобіжного заходу Миколі Рудьковському – навіть будучи у той час у відпустці, регулярно приходив на роботу. І нібито навіть викликав до себе одного з суддів, які повинні були розглядати цю справу, і давав йому повчання: «Ти дивися, не випусти Рудьковського! Адже ти пам'ятаєш про своїх дітей?». Нібито навіть ця розмова відбулася в присутності двох співробітників СБУ, але поручитися за це, звичайно, складно.

Найбільше Короленка обурило те, що його позбавили права розподіляти кримінальні справи. В апеляційному суді віднедавна ввели новий порядок розподілу кримінальних справ (відповідне розпорядження підписав голова) – «за списком суддів». Простіше кажучи, за абеткою – тут кому дістанеться яка справа, вирішує сліпа доля, «особистий» чинник під час розподілу справ зникає. Миколі Павловичу здалося, що таким чином його позбавляють законного права, і він вирішив, що потрібно відстоювати себе у вищих інстанціях. Та ось тільки в результаті своїх активних дій Короленко позбувся місця, а нинішнього голову Антона Чернушенка після ініційованої його недругом перевірки 29 січня затвердили на новий п'ятирічний термін.

За інформацією того ж джерела, Микола Короленко вмудрився навіть порушити... закон про держтаємницю. Річ у тім, що до столичного апеляційного суду регулярно звертаються представники правоохоронних структур із приводу отримання санкції на прослуховування певних людей, зняття інформації з систем зв'язку тощо. До розгляду цієї категорії справ допускають тільки «вибраних» суддів, у яких є допуск до держтаємниці ( в Апеляційному суді – це керівництво). Згідно із законом, виїжджаючи за кордон, ці люди мають заздалегідь «виклопотати дозволи» в СБУ. Але навесні минулого року Короленко несподівано рвонув із сім'єю на Крит, і жодної заяви в СБУ не написав. Результатом такої легковажності могло стати направлення адміністративного протоколу в СБУ, але голова, очевидно, пожалів товариша, і після службової перевірки Короленка вирішили просто «попередити».

Сам Микола Павлович, який незабаром після звільнення з посади опинився на лікарняному ліжку, заявляє, що його звільнення – незаконне, і вважає, що його переслідують за те, що він зберіг державі 2,5 мільйона доларів. Скажімо, за його словами, в кінці 2007 року він запобіг виконанню незаконного рішення, пов'язаного з діяльністю конвертаційного центру, і в результаті зберіг державі майже мільйон доларів. І саме після цього ревізори вирішили знайти недоліки в його роботі, хоча після десятиденної перевірки прискіпатися було ні до чого. «Незважаючи на це, Рада суддів ухвалила рішення звільнити мене з адміністративної посади. Це рішення не передбачене законом, адже право на звільнення і призначення належить Президентові України», - заявив в інтерв'ю телеканалу НТН заступник голови Апеляційного суду. Щоправда, ті, хто добре знає Короленка, ставляться до його слів скептично: «Микола Павлович любить перебільшувати. У відкритому листі Тимошенко він навіть додав собі два зайві роки стажу. А, кажучи про свої заслуги перед державою, він забуває згадати, що його рішення скасував Верховний Суд».

Зараз судді Апеляційного суду чекають, хто очолить Кримінальну палату. Отримати нового Короленка ніхто не хоче. Всі опитані «Главредом» судді вважають, що для того, аби Кримінальна палата в суді ефективно працювала, новий кандидат, безсумнівно, повинен мати авторитет серед колег і не повинен бути пов'язаний ні з ким ні особистими, ні родинними зв'язками – це лише ускладнить роботу суду. Правда, ще не факт, що Короленка «пішли» остаточно – адже він напевно оскаржить власне звільнення.