Останній бій Хілларі? Антон Розенвайн, для «Главреда» Боротьба за демократичну номінацію афроамериканця Барака Обами і дружини президента Білла Клінтона - Хілларі Клінтон, всупереч більшості прогнозів, не стала тривалим клінчем.

Навпаки, Обамі вдалося легко відправити в нокдаун свого візаві. І хоча Хілларі вдалося виграти два принципово важливих штати - Техас і Огайо, її шанси на успіх залишаються швидше теоретичними. Обама продовжує лідирувати з перевагою 1451 голос проти 1365-ти.

Цей успіх Барака Обами викликав подив української публіки, що поставила на Хілларі Клінтон. Проте навіть в Огайо і Техасі вона набрала значно менше голосів, аніж чекало керівництво її виборчого штабу. Особливо жорстким виявилося протистояння саме в Техасі.

Як же так, здивуються недосвідчені в перипетіях американської політики місцевого розливу скептики, Техас - це расистський штат, невже техасці могли масово проголосувати за афроамериканця? Втім, міф про техаський расизм дещо перебільшує масштаб цього явища, принаймні сьогодні. Адже уряд техасця Джорджа Буша залучав до роботи найбільшу в історії США кількість представників расових меншин, а сам президент виступив з безпрецедентною ініціативою про амністію для нелегальних іммігрантів. До того ж такі явища, як расизм і сексизм, як правило, не зустрічаються окремо один від одного. А це означає, що виборець, який страждає від різних дискримінаційних комплексів, найімовірніше, взагалі проігнорує праймериз.

В той же час електорально пасивні афроамериканці та іммігранти з Південної Америки (принаймні в південних штатах), натхнуті успіхом Барака Обами, проявили незвичну для себе активність. До того ж недавня повінь в Луїзіані зумовила зростання афроамериканської громади Техасу та активізацію її політичної самосвідомості, додавши до неї іншу, більш емансиповану традицію.

І все-таки, звідки узявся цей сенатор з дивним ім'ям Барак-Хуссейн, що сплутав політичні прогнози і перетворився з відвертого (з погляду вітчизняних ЗМІ) аутсайдера на фаворита президентських перегонів? Яким чином представник «нетитульної» раси і син іммігранта дістав шанс стати фактичним «главою світового уряду»? Америка з'їхала з глузду – робить висновок обиватель і розводить руками.

Насправді Хілларі Клінтон дійсно тривалий час лідирувала в демократичних опитуваннях, але при цьому вона помітно поступалася основному республіканському кандидатові Джону Маккейну. Таким чином, істеблішмент Демократичної партії, за всіх симпатій до сім'ї Клінтон, був змушений шукати альтернативну кандидатуру. Саме тому, а не унаслідок дивацтва демократичного виборця, не досвідченого в питаннях стратегії і тактики політичної боротьби, що голосує навіть не серцем, а по-приколу, на сцені, з нізвідки виник Барак Обама - 47-річний і наймолодший сенатор від штату Ілінойс.

Африканське походження і властиві Обамі манери вихованця приватної школи в поєднанні виглядають настільки оригінально, що недруг усіх демократів і меншин – скандаліст-радіоведучий і консерватор Раш Лімбо target=_blank>підвісив йому прізвисько «халфрикан».

Проте цей дивний в усіх відношеннях імідж створив харизму, необхідну для трансформації з технічного кандидата, покликаного активізувати молодіжний електорат і расові меншини, на потенційного лідера нації.

Обама виявився target=_blank>блискучим оратором. Завдяки своєму кольору шкіри, він може говорити такою бездоганною англійською, яку не може собі дозволити представник титульної раси через страх виглядати снобом. Утім, культура хіп-хоп задовго до президентських виборів створила могутню афроамериканську ораторську традицію. Проте Обама в своїх виступах намагається її уникати, але його прихильники, серед яких чимало відомих темношкірих діячів шоу-бізнесу (репер - Джей Зі, Опра Вінфрей та ін.) записали й розмістили на Utube безліч реп-міксів на підтримку Обами. Молоде обличчя кандидата, схоже одночасно на обличчя телеведучого, спортсмена і діяча шоу-бізнесу, виявилося якнайкращим із погляду глянсового формату. Блискуче почуття гумору дозволило Обамі відбивати найуїдливіші нападки конкурентів. Наприклад, у відповідь на докір колишнього мера Атланти Ендрю Йонга в тому, що Білл Клінтон «чорніший», ніж Обама, http://www.youtube.com/watch?v=breSVtVYSmo

він заперечив, що не досить добре обізнаний про уміння Клінтона танцювати хіп-хоп, щоб звертатися до нього «браза». Пізніше Обама продемонстрував власні пізнання в хіп-хопі й детально відповів на питання, чи любить він хіп-хоп.

Обама обіцяв у перший рік свого перебування при владі зустрітися з лідерами Венесуели, Куби, Сирії, Ірану і Північної Кореї та усунути суперечності між США і країнами т. зв. «осі зла». Втім, присутність серед радників Барака Обами відомого критика тоталітарних антидемократичних режимів Збігнєва Бжезінського вселяє серйозні сумніви щодо цих обіцянок.

Що зашкодило Хілларі Клінтон перемогти в перегонах за демократичну номінацію? По-перше, в країнах з розвиненими демократичними традиціями ніколи не працює принцип самосправджувальних прогнозів. США – не Україна, де ще 2000 року було названо переможця наступних виборів. Адже американець звик поважати власну думку і протиставляти її позиції медіа, нехай навіть найдемократичніших. А це означає, він ніколи й нікому не дозволить так грубо нав'язувати електоральні симпатії.

Втім, у Хілларі були інші слабкі місця, про які не заведено говорити і які в підсумку спричинили не лише поразку на праймериз, але також у боротьбі за суперделегатів (керівників демократичної партії, що голосують під час конвенції самостійно, – серед останніх один із провідних демократичних стратегів сенатор Кріс Додд) – це її лицемірство. Пані Клінтон підтримала війну в Іраку, підтримує республіканські ініціативи стосовно Ірану, і взагалі прагне діяти в рамках традиції консервативних демократів. При цьому, користуючись іміджем свого чоловіка, загравати з лівим крилом симпатиків Демократичної партії.

Законопроект Клінтон, пов'язаний із реформою охорони здоров'я, обраний як наріжний камінь її кампанії, зводився до нав'язування під загрозою штрафу придбання медичної страховки. Безумовно, цей підхід сприяє залученню медичного і фармакологічного лобі, але навряд чи може сподобатися простому американцеві.

У результаті, порівняно з Хілларі, навіть республіканець Маккейн почав виглядати лібералом. Реформа охорони здоров'я стала головною мішенню для Барака Обами, який у свою чергу запропонував створення національного агентства з питань медичного страхування, що гарантує допомогу тим, кому бракує коштів для оплати послуг лікаря.

Вчорашня поразка Барака Обами в Техасі, Огайо і Род Айленді багато в чому обумовлена тим, що натхнутий успіхами на праймериз і переходом багатьох «суперделегатів» з-поміж прихильників Хілларі Клінтон, Барак Обама виявився настільки упевненим у своїй перемозі, що взагалі перестав опонувати пані Клінтон і перемкнув увагу на програму республіканця Джона Маккейна, тоді як Хілларі Клінтон активно атакувала його позиції, в першу чергу з питання НАФТи.

У свою чергу Джон Маккейн, який учора здобув остаточну перемогу в боротьбі за республіканську номінацію, зміг уникнути проблеми самосправджуваного прогнозу. У цьому йому допомогла фандрайзингова криза, яка фактично позбавила кандидата засобів для ведення кампанії, аж до перспективи зняття кандидатури.

Втім, Обама, хоч як це парадоксально з погляду кухонної політології, стане для Маккейна складнішим супротивником, ніж Хілларі. Надто старий Маккейн, щоб на рівних пікіруватися з 46-річним опонентом.

25 лютого на сайті журналу «Тайм» з'явилася стаття «Що може зробити Маккейн, щоб виграти в Обами»

На думку автора, Маккейн може використати деякі ресурси, які не змогла (або не схотіла) застосувати пані Клінтон. А саме:

1. Розігрувати карту національної безпеки, при цьому не запинаючись.

2. Говорити на тему Іраку без вибачного тону або відвертих суперечностей.

3. Атакувати Обаму з жорстко правих позицій.

4. Залучити зацікавлені групи, блогерів, а також праві медіа для пошуку брудної білизни опонента.

5. Порушити питання у зв'язку з визнанням Обами про те, що в молодості він вживав наркотики.

6. Дозволити групам прихильників атакувати опонента в питаннях, які можна трактувати як розігрування расової карти.

7. Обговорювати помилки дружини Обами, її сукні тощо.

8. Припускатися брудних методів, не боячись кинути тінь на партію.

9. Говорити про власний досвід, протиставляючи його недосвідченості Обами.

10. Використовувати військове минуле і патріотичну риторику.

11. Артикулювати ім'я Барак-Хусейн Обама.

12. Створити групи тиску, які використовують аргументи на кшталт: «Що ви знаєте про Барака Обаму? Ви знаєте, що він пропонує зустрітися з лідерами країн терористів? Ви знаєте, що він хоче позбавити вас права носіння зброї? Що він закликає до перегляду закону, який забороняє «блакитні» шлюби? Що він хоче збільшити податки на трильйон доларів? Що ви насправді знаєте про Барака Обаму?

13. Орієнтуватися на людей, які обережно ставляться до змін і вважають за краще піклуватися про найближче майбутнє?

14. Використовувати біографію, досвід, гідність тощо, аби зменшити значущість аргументів опонента.

15. Атакувати Обаму в жорсткому республіканському стилі – Хілларі Клінтон неодноразово заявляла, що Обама не встоїть перед жорстким республіканським пресингом.

16. Провести добре організовану кампанію, висловлюючись з актуальних питань одночасно з опонентом.