У спецкомбінаті «Радон» немає коштів зберігати 2000 кубометрів радіоактивних відходів, які декілька десятиліть звозяться під Київ з 6 областей України. Додатково до всіх проблем не так давно додалася ще одна - вулиця Комунальна, де базується спецкомбінат, вже у межі міста, тому окремих забудовників зацікавили його 8 гектарів землі. Їх не бентежить, що ця територія - фактично радіоактивний «могильник». Не менш критична ситуація і на підприємстві «Захід» - там до відправки готові 111 контейнерів з берилієм, але відправляти його поки нікуди. З 300 працівників на підприємстві залишилося менше 30, їм не виплачують зарплату вже 8 місяців, повідомляє Газета по-киевски .
«Останнім часом нас почала турбувати податкова служба, - говорить директор підприємства «Радон» Володимир Андрієвський. - Спецкомбінат змушують заплатити оренду за землю. Не мало не багато - 500 тисяч гривень. Ми втомилися пояснювати чиновникам, що платити оренду за радіоактивний могильник - все одно, що платити за кладовище. Більш того, ми - держпідприємство. Який сенс перекладати державні гроші з однієї кишені до іншої? Але нас не чують».
У 1995 році на «Радоні» сталася аварія - у залізобетонні траншеї, накриті плитами, потрапила дощова вода, після чого вчені Інституту геохімії виявили тритій (радіоактивний ізотоп водню) у ґрунтових водах. На комбінаті говорять, що відкачати з траншей потрібно ще близько 400 кубометрів забрудненої води. Тим часом, за словами Андрієвського, на відкачування води з міського бюджету виділено 900 тисяч гривень, і в першому кварталі цього року на підприємстві планують «закрити тритієве питання». Воду відкачають у спеціально приготоване сховище і лише потім почнуть готувати до евакуації тверді радіоактивні відходи. Місто вже купило 268 спецконтейнерів, їх передають підприємству. Але досі не вирішено питання з новим місцем поховання небезпечного вантажу.
«Сьогодні важко порозумітися з органами місцевої влади й отримати від них дозвіл на будівництво такого об'єкту, - говорить начальник ГУ з питань надзвичайних ситуацій КМДА Віталій Пшеничний. - Як тільки люди дізнаються, що поблизу збираються будувати якесь шкідливе виробництво, вони виступають категорично проти, не вникаючи у подробиці роботи системи безпеки майбутнього підприємства».
Критична ситуація з небезпечними відходами склалася і на іншому державному об'єкті - науково-технологічному підприємстві «Захід» по проспекту Вернадського, 38: тут до відправки готові 111 контейнерів з берилієм. Цей метал належить до першого класу небезпеки. З 1978 року, коли в Києві «на воєнку» почала працювати лабораторія Ленінградського оптичного інституту імені Вавилова, його використовували як конструкторський матеріал в авіа- і ракетобудуванні, ядерній техніці, електронних приладах, рентгенотехніці. Виробництво секретне, а значить, у жителів міста і не могло бути до нього жодних «претензій».
5 лютого 2008 року відбулося засідання постійної комісії КМДА з питань бюджету і соціально-економічного розвитку, де Головному фінансовому управлінню було доручено знайти кошти на утримання однієї третини берилієвих відходів, які є власністю міста. Тобто лише 30 контейнерів зі 111.
«За останні, виходить, відповідати повинні Мінпромполітики і Мінприроди. Нам що, по різних приміщеннях берилій розтягувати? Або небезпечні відходи, що належать місту, менш небезпечні, ніж мінприродівські?», - дивується директор підприємства «Захід» Ернст Рудий.
Залишається покладатися на міцність контейнерів, гарантія яких 100 років. А жителям «Академмістечка», з вікон яких видно підприємство, - сподіватися, що за берилієм ще хтось наглядатиме.
