|
Україна потерпає через відтік інвестицій
Юрій Алексєєнко, для «Главреда»
Держкомстат показав чисте збільшення іноземних інвестицій в Україну на $7,88 млрд
|
Водночас сенсацією стала інвестиція з Донецької області у Кіпр у розмірі $5,3 млрд, що є радше перекладанням з однієї кишені до іншої однієї з українських бізнес-груп. Проте у будь-якому разі припливу інвестицій не завадили ані дострокові вибори, ані фактична відсутність реального господаря у країні. За даними Держкомстату, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну за 2007 рік зріс на 36,5%, або на $8,7 млрд (з урахуванням відтоку капіталу — $7,88 млрд, що на 67,1% більше за приріст у 2006 році), і на 1 січня 2008 року склав $29,48 млрд. На цьому 65 компаній залучили інвестиції у розмірі понад $20 млн кожна, з них 10 — $100 млн і більше. Разом з тим нерезидентами вилучено капітал на суму $1,18 млрд, і лише $36,6 млн було виведено інвесторами з країн СНД. Світовий банк прогнозує: щорічний приплив ПІІ до 2012 року становитиме $8,2 млрд, але, згідно з прогнозами Мінекономіки на 2008 рік, цей показник складе $5,5 млрд. Серед регіонів лідирують ті ж самі: Київ — $9,5 млрд, Дніпропетровська — $2,9 млрд і Донецька області — $1,4 млрд. У галузевій структурі інвестицій також без особливих сенсацій: промпідприємства — $8,1 млрд, фінансовий сектор — $4,79 млрд, сфера торгівлі і ремонту — $3,05 млрд, сфера нерухомості і надання послуг юрособам — $2,55 млрд, металургія — $1,68 млрд і харчова промисловість — $1,56 млрд. З найбільш інвестиційно привабливих сегментів ринку можна окремо виділити банківську сферу, будівництво і нерухомість та роздрібний бізнес, які зростають не менш ніж на 30% на рік. При цьому Світовий банк рекомендує Україні залучати інвестиції у транспорт, сільське господарство й IT-технології. Водночас сьогодні суверенний рейтинг нашої країни залишається спекулятивним («BB-» S&Р і Fitch Ratings, «Ba3» від Moody’s Investors). Це знаходить відгук у тому, що іноземні інвестиції являють собою або купівлю діючих бізнесів (металургія, фінансовий сектор, машинобудування та ін.), або фінансові інвестиції (іноземні кредити). Найбільше у 2007 році зріс капітал з Кіпру — $2,7 млрд, Голландії — $977,4 млн, Швеції — $869 млн, Росії — $460 млн і Австрії — $441,4 млн. При цьому з країн СНД надійшло $632,9 млн (7,3% до загального обсягу), з інших країн світу — $8,7 млрд (92,7%). Відносно невисокі показники Росії пояснюються тим, що вкладення росіян ідуть в основному від компаній з іноземною юрисдикцією. Відтік розпочався При цьому зростання інвестицій в Україну здасться вельми незначною радістю на тлі збільшення вкладень інвестицій з нашої країни у 25,5 разу, або на $5,9 млрд (у 2006 році приріст склав лише $23,8 млн), до $6,19 млрд. Лідером інвестування за межі України стала Донецька область — $5,3 млрд. Дані кошти були вкладені в якісь операції із нерухомістю, орендою, інжинірингом і наданням послуг юридичним особам на Кіпрі. Ця операція відбулася у 4-му кварталі минулого року. Разом з тим український бізнес у 2007 році продовжив активно скуповувати активи в інших країнах. Тут варто пригадати, що «Приватбанк» у Грузії, а «Дельта-банк» у Білорусі придбали по одному місцевому банку, український ІСД купив знамениту Гданьську судноверф, а компанія, яка володіє мережею магазинів «Велика Кишеня», придбала молдавську мережу супермаркетів Green Hills Market. Уже в поточному році, за прогнозами експертів, українські бізнес-структури витратять на придбання іноземних компаній $10 млрд. Проте це зовсім не означає, що дана сума пройде за внутрішньоукраїнською статистикою, оскільки бізнес-групи цілком здатні сплатити за придбання, використовуючи рахунки своїх офшорних компаній. СОТ особливо не допоможе Основними чинниками зростання інвестицій у 2008 році залишаються підготовка до проведення Євро-2012 і вступ до СОТ. Є ще чинник приватизаційної політики, але на прикладі Одеського припортового заводу (продаж якого відбувається з організаційним «скрипом») і обленерго можна стверджувати, що все буде не зовсім так, як задумано урядом Тимошенко. Євро-2012 — це окрема розмова, оскільки інвестиційні наміри (про які наразі і йдеться) і реальне вкладення коштів — дві великі різниці. Проте Україна вже відстає від графіка підготовки мінімум на півроку. Залишається СОТ, вступ до якої ще потрібно ратифікувати до 4 липня. Але якщо це станеться, українська економіка змушена буде ставати більш відкритою і менш зарегульованою, що тільки поліпшить інвестиційний клімат і сприятливо позначиться на припливі іноземних інвестицій. Входження до СОТ буде позитивним і для фондового ринку. Якщо на ринок вийдуть іноземні компанії, може з'явитися більше фінансових інвестиційних інструментів, що позитивно вплине на функціонування даного ринку. Експерти вважають, що зі вступом до СОТ придбання нерезидентами діючих бізнесів лише прискориться, хоча галузі-лідери із залучення інвестицій залишаться колишніми — металургія, фінанси, торгівля, будівництво та ін. Слід чекати, що фінансові інвестиції також збільшаться, що стане результатом як прискореної інтеграції української банківської системи у світову, так і зростання попиту на фінансові ресурси з боку насамперед експорто-орієнтованих галузей економіки. Якщо говорити про банківський сектор, то істотних змін тут не очікується, хіба що може виникнути ризик для маленьких банків, оскільки їх переоцінено відносно можливості надання кредитних коштів в умовах глобальної кризи, яка закриває доступ до дешевих грошей. Тому через втрату ними конкурентоспроможності виникає можливість їхнього поглинання і злиття з більшими фінансовими установами. Водночас в Україні існують значні бар'єри на шляху інвестицій у реальний сектор економіки (особливо у створення нових виробництв і сервісів). Перш за все це бюрократичні, організаційні, інфраструктурні проблеми, повна відсутність судів у західному розумінні цього слова. У цілому українські та багато іноземних інвесторів уже звикли до українських реалій, коли безлад стає природним станом справ. Як показує практика, саме в таких країнах не лише найскладніші умови для роботи, а й прибутковість більша, ніж на «стабільних» ринках.
|