Луценко наривається на відставку? Юлія Гайдай, «Главред» Формально скандальна колегія МВС була присвячена роботі ДАІ, і безпосередньо постраждали від неї, на перший погляд, тільки звільнені керівники Департаменту дорожньої інспекції.

Проте був у влаштованому Президентом «розгоні» і один прихований меседж, який змогли уловити тільки ті, кому він призначався?

Здавалося б, остання колегія була на дев'яносто відсотків присвячена діяльності ДАІ, і шквал критики Віктора Ющенка обрушився в першу чергу на даїшників. Але не випадково Юрій Луценко, слухаючи Президента, сидів, утиснувшись у крісло, і явно почувався не в своїй тарілці – це помічали навіть ті, хто не дуже добре знає Юрія Віталійовича. Зрозуміло було, що стріли, спрямовані на керівництво ДАІ, попутно зачіпали й Луценка. Адже як-не-як остання кампанія у боротьбі з «дорожнім беззаконням» була ініціативою безпосередньо Юрія Віталійовича. Та й два місяці на посту – хай і не цілком достатній, але все-таки відчутний термін, коли можна підбити якісь попередні підсумки роботи. А тут з'ясовується, що жодних підсумків немає і в помині – під час колегії Ющенко заявив, що МВС – як і раніше скопище корупціонерів і ледарів, і працює воно гірше за решту міністерств.

І попри висловлену Президентом надію, що з приходом нового міністра міліція поліпшить свою роботу, це, схоже, не надто втішило Юрія Віталійовича. Помітно було, що Ющенко в цілому не дуже задоволений не лише МВС, але і своїм колишнім «фаворитом». Віктор Андрійович неодноразово побічно демонстрував це: скажімо, не дуже доброзичливо перебивав Луценка під час його виступу. Особливо загрозливо-багатообіцяюче прозвучала фраза Президента про те, що «всі керівники відомства, які не справляються з обов'язками, повинні подавати у відставку».

Навряд чи Ющенко влаштував показову прочуханку з доброго дива. Звичайно, цілком імовірно, що він щиро перейнявся скаргою Арсенія Яценюка, ображеного грубим даїшником Шкірою, тим більше що обурювався роботою ДАІ вже давно. Але, швидше за все, це просто стало останньою краплею, що переповнила чашу терпіння Президента.

Адже якщо проаналізувати останні події, лідер «Народної самооборони» давно вже дає приводи для незадоволення. Спершу в стінах МВС були презентовані багатообіцяючі законопроекти, причому презентував їх чомусь не сам Юрій Віталійович, а його найближчий соратник по НУНС Геннадій Москаль. Як відомо, відповідно до одного з них, МВС мало перетворитися на багатоголову гідру і дістати небачені для звичайного міністерства повноваження. Наприклад, у систему органів внутрішніх справ, за задумом Москаля, повинні увійти окрім національної міліції, Служби досудового слідства і Національної гвардії МВС ще й Державна прикордонна служба, Державна служба пожежної безпеки та порятунку, Державна служба з питань міграції і – найголовніше – Антикорупційне бюро України. А очолити все це повинен був, природно, міністр внутрішніх справ.

Другий законопроект був присвячений Антикорупційному бюро, яке з деяких пір володіє всіма помислами Юрія Віталійовича. Свого часу саме під його керівництвом блок «Народна самооборона» розробив законопроект «Про Антикорупційне бюро України». Силовий блок давно вже не дає спокою Луценкові – судячи з деяких його висловів, виникає відчуття, що йому хотілося б бути скрізь – і в кріслі міністра, а попутно й силового віце-прем'єра, та й Антикорупційний комітет прибрати до рук теж було б непогано. Плекав Юрій Віталійович і ідею відправити на Різницьку свого ставленика Віктора Шемчука, але тут йому швидко зробили укорот.

Схоже, що Банковій революційні законопроекти припали не до душі, заступник голови СП Ігор Пукшин навіть назвав ініціативу Москаля «боротьбою за повноваження» і охрестив міністерство, що розрослося, «монстром». Одним словом, в Секретаріаті такою прудкістю лідера «Народної самооборони» були явно незадоволені.

Невдовзі після цього Юрій Луценко відзначився вже на іншому терені, влаштувавши бійку з Леонідом Черновецьким після засідання РНБО. Формально Ющенко тоді за нього вступився, але навряд чи Президентові могло серйозно сподобатися, що в стінах Секретаріату відбуваються такі бурхливі сцени. Врешті-решт, це в цілому шкодить репутації країни, та й іміджу самого Ющенка. І хоча зараз пристрасті навколо цього інциденту ущухли, але в найнедоречніший момент він ще може вистрілити і стати формальним приводом для відставки Юрія Віталійовича.

Швидше за все, Ющенкові наябедили і на помічника Луценка, а за сумісництвом заступника профільного комітету Верховної Ради Геннадія Москаля. Крім уже описаної законотворчої діяльності, Геннадій Геннадійович, з чуток, узагалі взяв під свою опіку рідне відомство. Як стало відомо «Главреду», весь цей час він приходив у МВС, як додому, і поводився якщо не як міністр, то вже точно як його перший заступник. Наприклад, міг з'явитися на будь-яку робочу міліційну нараду, робити зауваження і давати вказівки начальникам управлінь. Геннадій Геннадійович теж удостоївся гнівного зауваження з вуст Президента. «Я хочу, щоб роботу забезпечував особисто міністр, а не його помічники, щоб ці помічники міністра не розсилали вказівки в обласні управління внутрішніх справ. А якщо цим помічникам нічим зайнятися в парламенті, я знайду, як їх працевлаштувати», - загрозливо заявив Ющенко. І хоча прізвище так і не було названо, всі відразу зрозуміли, про кого йшла мова.

Плюс до всього Банковій напевно не дуже подобається і явна протимошенківська спрямованість Луценка, яка відверто посилилася останнім часом. При цьому недоброзичливців у Луценка стало ще більше, ніж було за часів його першого «миністерствування». Тобто, якщо буде отримано «добро» зверху, потрібна кількість голосів за його відставку завжди набереться. Все це дає підстави припустити, що Юрієві Віталійовичу в один прекрасний момент зможуть підшукати заміну. Ще одна розгромна колегія – і кар'єра Луценка-міліціонера може скінчитися. Цікаво, навзамін на що в такому разі прем'єрка може здати неугодного Банковій міністра?..