Нова президентська пісочниця Віталій Червоненко, «Главред» Віктор Ющенко нарешті зібрав членів власноруч створеної Національної конституційної ради. Хоч багато з них скептично ставляться до перспектив нового органу, проте на перше засідання прийшли всі – і опоненти, і союзники.

Сіли вони кружком на Банковій і почали ліпити «пасочку» із Основного Закону...

Президента слухали мовчки. Віктор Андрійович висловив побажання аби нову Конституцію схвалили у сесійному залі Верховної Ради, проте зауважив, що це може статися і на референдумі за наявності такої ініціативи у народу. Серед головних пропозицій Президента до нового документу стало розширення прав і свобод громадян, збалансування повноважень між гілками влади, закріплення прав опозиції та зміна системи судової влади. Також Ющенко хоче дати народу право звертатися до КС, писати закони та подавати їх Верховній Раді та відміняти закони на референдумах.

До роботи Конституційна рада візьметься вже найближчого вівторка. Саме тоді й стане зрозуміло, стане вона бутафорією чи реальним дискусійним клубом. Поки ж пропонуємо вам оцінку перспектив конституційного процесу від політологів Дмитра Видріна, Олексія Гараня та Михайла Погребинського.  

Дмитро Видрін:

Як ви оцінюєте початок роботи Національної конституційної ради?

Поки що на «добре», як викладач, на «відмінно» оцінити поки не можу. У цій раді зібралося дуже багато компетентних та креативних людей. З Конституційною радою я пов’язую великі сподівання. Жоден такий орган не виникає випадково, а тільки тоді, коли його аналог не діє. Якби парламент працював, приймав закони, збирав би в собі інтелектуальний цвіт нації, то про дублюючий орган і не йшла б мова. Парламент у нас не працює вже рік, він став зібранням сірості. Його знищили.

Поки що суттєвих пропозицій до нового документу не було. Говорили в основному про організаційні моменти. Домовилися про утворення п’яти робочих  комітетів, перше засідання яких розпочнеться вже у вівторок. Головною ж тезою Президента було те, що Конституція має збільшувати права громадян, а не звужувати їх.

НКР здатна розробити новий проект Конституції?  

А чому ні? Колись батьки-засновники США зібралися на пагорбі Монтичело й написали прекрасну Конституцію, що діє понад два століття. Чому 97 українських вчених та політиків не зможуть це повторити?..

Можна приймати Конституцію на референдумі в обхід парламенту?

Якщо парламент не діє, то іншого шляху просто немає.

Чи консолідує політиків Конституційна рада, як про це постійно говорить Президент?  

Я надіюсь, що Рада буде працювати як загальнонаціональний орган, а не як орган окремих партій.

Олексій Гарань:

Чи є перспективи прийняття нової Конституції?

Було би добре, аби Конституція була прийнята до наступних президентських виборів, щоб основні гравці знали, за які повноваження змагаються. Але зараз весь цей процес занадто політизований, то ж зробити це буде важко.

В принципі, Конституцію можна було приймати і на референдумі. Головне, щоб цей референдум не був роз’єднуючим. Уявімо, що Конституційна рада, в якій більшість прихильників Президента, затвердить проект, який відхилить Партія регіонів. Тоді винесення такої редакції Основного Закону на референдум знову поляризує країну. Ті ж самі «регіонами» самі запропонують референдуми з багатьох інших питань. Найкраще було б знайти консенсус, схвалити нову Конституцію в парламенті, а потім надати легітимності новій Конституції на референдумі.

Яким є статус Національної конституційної ради? Чи може вона в такому складі розробити єдиний проект нової Конституції?

Ця рада не має жодної юридичної легітимності. Якщо вона розробить збалансований проект, то все буде добре. У складі цього органу є представники різних поглядів. Дуже важливо, чи будуть вони шукати порозуміння між собою. Марина Ставнійчук наголошує на тому, що навіть громадські організації вже внесли свої пропозиції. Насправді, саме представників громадських організацій там замало. Членом Ради став тільки Євген Захаров із Гельсінської спілки. Такі відомі громадські діячі експерти-конституціоналісти як Віктор  Мусіяка або Ігор Коліушко до складу Ради не введені. В той час там є Дмитро Видрін, він хороший політолог, але не конституціоналіст...

Яка ваша оцінка пропозицій Президента щодо надання права громадянам звертатися до КС, надання групам громадян права подавати законопроекти до Верховної Ради та можливості скасовувати закони на референдумах?

Ці пропозиції є палицями з двома кінцями. З одного боку, це розширює права громадян, а з іншого - паралізує КС. Якщо дозволити скасовувати закони на референдумах,  то навіщо тоді взагалі існування парламенту? Референдум є дуже специфічною штукою. З одного боку, референдум - це засіб політичної легітимації всього, що відбувається в суспільстві. З іншого ж - цим дуже часто користуються авторитарні лідери. З цим треба бути обережними.

Михайло Погребинський:

Чи можливо в рамках діючого законодавства схвалити нову редакцію Конституції, а не вносити зміни до старої?

Я переконаний, що це неможливо. Це порушує діючу Конституцію, в якій нічого не сказано про те, як її можна скасувати. Як тоді впроваджувати нову редакцію? Конституція дозволяє тільки вносити зміни. Якщо хтось хоче прийняти нову редакцію Основного Закону, то це означає, що він просто не може провести через парламент в рамках Конституції свої пропозиції. Таке враження, що Ющенко вже не розуміє місце, яке він займає на політичній арені. Оточення його переконує, що є можливість ще раз стати Президентом, тому він і хоче зробити для своєї другої каденції нову Конституцію з сильними повноваженнями. Але жодних шансів стати Президентом у нього більше немає, тому всі ці зміни, якщо вони, не дай Боже, відбудуться, будуть змінами для наступного Президента.

Тобто, парламент за будь-яких умов відхилив би новий проект Президента?  

Парламент може проголосувати деякі зміни до Конституції. Всі проекти Президента спрямовані на узурпацію ним влади, тож жодних шансів президентський проект у парламенті не має.

У Конституції не прописана процедура прийняття нового Основного Закону. Чи можливо, що прикриваючись цим будуть доводити можливість схвалення Конституції простою більшістю в 226 голосів?

Не виключаю, що такий план йому пропонується. Нашкребти 226 голосів у парламенті, проголосувати, а потім винести на референдум - це все одно буде не конституційно. Більшість політичного класу цього не визнає. Але навіть 226 голосів під це Ющенко не знайде.

Президент пропонує в новій Конституції передбачити безпосереднє звернення громадян до Конституційного Суду. Як ви оцінюєте таку пропозицію?

Скажімо, в Росії є таке право. Мається на увазі, що КС розглядає позов людини, яка вважає, що якесь рішення державних органів порушує його особисті права. Я не проти такої новели. Звичайно, якщо люди будуть звертатися до КС, коли не зможуть поділити з міськвиконкомом право на квартиру, то це буде безглуздя. Проте можна передбачити багато засобів запобігання цьому. У критиків Президента  може бути теза, що дана пропозиція остаточно поховає КС. Але я сказав би так – Президент настільки зухвало ігнорує Конституцію і Закон, що може поховати КС і без таких тонких інструментів як звернення громадян до КС.

Чи підтримуєте ви пропозицію Президента надати громадянам права законодавчої ініціативи в парламенті?

А от цього вже зовсім не варто робити. Все ж таки ми будуємо демократію, яка передбачає існування партій. Саме через них громадяни можуть просувати свої інтереси, або звертатися до Президента, який має  підтримувати ініціативи громадян. На нинішньому етапі розвитку це не потрібно.