«Супервівторок» без переможців Антон Розенвайн, для «Главреда» Одночасне голосування у двадцяти американських штатах не змінило загального характеру перегонів, не додало і не зменшило шанси кандидатів ані в таборі республіканців, які ще напередодні «супервівторка» визначилися з основним кандидатом (Джон Маккейн), ані серед демократів, де триває запекла боротьба між сенаторами Хілларі Клінтон і Бараком Обамою.

«Моя дружина сказала, що після «супервівторка» їй стало ясно, що нічого не ясно», — заявив Мітт Ромні. Цей коментар одного з безпосередніх учасників президентських виборів, що пролунав в ефірі більшості міжнародних телеканалів, найточніше підсумував результати центральної події попередніх виборів у США — «супервівторка».

Барометром, констатуючим стійкість тенденцій, що намітилися у першій половині січня 2008-го, можна вважати котирування акцій кандидатів на різноманітних біржах електоральних прогнозів.

Так, 1 січня список кандидатів на політичному сток-маркеті CNN очолював Рудольф Джуліані ($27,87 за акцію) в той час, як акції його опонентів становили $13,89 (Майкл Хаккабі і Мітт Ромні) і $13,60 (Джон Маккейн). Але вже за тиждень Маккейн став безумовним лідером ($46,58), а акції його найближчого конкурента Ромні склали $16,58. На момент «супервівторка» акції Маккейна досягли $70,97, а Мітта Ромні — $14,16. Результати голосування лише поглибили тенденцію. Сьогодні акції Маккейна можна придбати за $95,58, а акції Ромні — за $2,12. Таким чином, власники акцій альтернативних Маккейну кандидатів почали позбуватися останніх у перші дні 2008 року, що забезпечило поступове падіння їхньої ціни. І якщо вищезгадана дружина екс-губернатора Массачусетсу не вважала кампанію завершеною минулого понеділка (як, наприклад, конкурент Мітта Ромні — Рудольф Джуліані), то у неї і сьогодні немає підстав для перегляду загальної оцінки ситуації.

Разом з тим серед кандидатів від Демократичної партії спостерігаються хаотичні коливання ціни акцій. Якщо 1 січня акції основних кандидатів Барака Обами і Хілларі Клінтон становили відповідно $25,76 і $24,74, то напередодні «супервівторка» вони коштували $51,50 і $48,50. І незважаючи на перевагу Хілларі Клінтон, Обама залишається лідером торгів: $56,06 проти $43,94.

Врешті-решт «супервівторок» не звузив коло претендентів на пост президента, а лише позначив тенденції достатньою мірою, щоб розголошувати їх, не ризикуючи бути зарахованим до симпатиків того чи іншого політика.

Позиції кандидатів з основних питань

У результаті телефонного опитування, проведеного Opinion Research Corporation спільно із CNN, 35% американців як основне питання виділяють проблеми економіки, 25% — війну в Іраку, 18% — освіту, 10% — медицину, 9% — тероризм і 2% — інші проблеми (аборти, податки, відносини з Іраном, екологію, одностатеві шлюби тощо).

З економічних питань основні кандидати дотримуються таких позицій:

Джон Маккейн пропонує знизити податки корпорацій з 35% до 25%, ввести податкові пільги строком на рік за впровадження нового устаткування і технологій. Створити державну службу моніторингу питань податкової та кредитної політики.

Хілларі Клінтон, у свою чергу, пропонує створення 30-мільярдного фонду для стабілізації ситуації на ринку нерухомості, заморозити зростання відсотків по позиках на придбання житла. Також вона пропонує створити 25-мільярдний фонд для стабілізації енергетичної політики, збільшити субсидування соціальних служб, відповідальних за виплату допомоги з безробіття, на $10 мільярдів і виділити $5 мільярдів на розвиток енергозберігаючих технологій і альтернативної енергетики.

Барак Обама зі свого боку пропонує 75-мільярдну субсидію соціального сектора, диференційовану систему повернення податків для робочого класу, збільшення допомоги з безробіття.

З питань Іраку:

Маккейн підтримав початок іракської кампанії, а також президентське вето на рішення Сенату США про виведення американських військ з Іраку у березні 2008 року та ініціативи, спрямовані на відправлення до Іраку додаткового контингенту. Хілларі Клінтон також підтримала введення до Іраку американських військ. Утім, сьогодні вона переглянула своє ставлення до війни і неодноразово заявляла про те, що якби вона на момент голосування володіла інформацією, яка їй відома сьогодні, то її рішення було б протилежним.

Хілларі Клінтон голосувала за резолюцію про виведення військ з Іраку в березні 2008 року і виступала проти розширення американської присутності в Іраку.

Барак Обама був противником іракської кампанії, він також підтримав резолюцію про виведення військ, а наприкінці 2007-го навіть ініціював розгляд Сенатом проекту виведення військ.

Охорона здоров’я:

Джон Маккейн виступає проти обов'язкового медичного страхування для всіх американців, підтримує скорочення податку на охорону здоров'я для бідних, а також виступає за створення централізованої системи обліку інформації про стан здоров'я.

Хілларі Клінтон підтримує ідею обов'язкового медичного страхування, пропонує федеральні субсидії на оплату страхування для бідних. Також виступає за проведення реформи державної системи медичного страхування і пропонує зобов'язати великий бізнес оплачувати медичне страхування для своїх співробітників.

Барак Обама — противник обов'язкового страхування. Він також пропонує створення державної служби страхування для тих, хто не здатен самостійно сплатити медичні витрати. Обама виступає проти служби реєстрації і обліку, але пропонує створити систему реєстрації і обліку для дітей.

Українська перспектива

Втім, для українських читачів важливішими залишаються питання зовнішньої політики США, у першу чергу в країнах Центральної та Східної Європи. Згідно з поширеним дещо демонізованим образом Республіканської партії, зовнішньополітична й воєнна активність США збільшується у разі приходу до влади саме республіканців. А отже, вплив на українську політику або, якщо хочете, безпосередня підтримка політичних сил, котрі декларують свої прозахідні позиції, зростатиме. Водночас перемога демократів змусить США замкнутися на внутрішніх проблемах.

Джон Маккейн також неодноразово заявляв про російський чинник і проблеми, які може спричинити зростання впливу Росії на країни Східної Європи. Понад те, він озвучував своє критичне ставлення до здійснюваної Росією «політики газового шантажу», допускав особисті випади на адресу російського президента. «Коли я дивлюся у його вічі, я бачу лише три літери — КДБ», — заявив Маккейн в інтерв’ю газеті «Бостон Харольд».

Маккейн неодноразово критикував зв'язки російського президента з олігархами, ідею відновити Російську імперію і навіть полвтику Росії відносно України.

Понад те, Маккейна складно звинуватити в некомпетентності в питаннях міжнародної політики — сенатор штату Арізона очолює найбільший республіканський Think Tank «International Republican Institute» (Міжнародний республіканський інститут).

Таким чином, у разі перемоги на виборах республіканського кандидата багато хто чекає посилення протистояння Росії і Заходу, що принесе певні бенефіти антиросійським політикам в Україні, сприятиме вступу України до НАТО та її інтеграції в ЄС.

Проте цю нібито очевидну точку зору руйнує низка обставин. Приміром, Джон Маккейн утримався від коментарів української заявки про приєднання до ПДЧ, водночас його опоненти — демократи Хілларі Клінтон

і <а href=http://obama.senate.gov/press/080128-obama_statement_118/

>Барак Обама активно вітали цей крок зі вступу України до НАТО. Подібний стан справ можна було б пояснити байдужістю Джона Маккейна, властивою політичним довгожителям обережністю в оцінках, якби не певні факти, котрі спливають на поверхню в результаті глибшого вивчення передвиборної кампанії кандидата та його передвиборної команди.

Головний менеджер кампанії Маккейна — Рік Девіс, який у липні 2007 року змінив ветерана політичного консалтингу і керівника кампанії Джорджа Буша в 2004-му Террі Нельсона, є співзасновником консалтингової компанії Davis Manafort & Freeman, Inc, обслуговуючої в Україні Партію регіонів. Профіль Ріка Девіса в листопаді 2007-го надрукував «Нью-Йорк Таймс». Повнішу інформацію про партнерство найближчого радника Маккейна з Партією регіонів опубліковано в іншій статті «Нью-Йорк Таймс»: «Український прем'єр-міністр знову відкриває себе».

Автори цієї публікації також інформують про співпрацю радників інших американських політиків з «Нашою Україною». А саме радника Білла Клінтона Стіна Грінберга, менеджера кампанії губернатора Каліфорнії Арнольда Шварценеггера — Стефана Шмідта і радника Мітта Ромні — Нейла Ньюхауса.

Інтереси Ріка Девіса на пострадянському просторі не обмежуються роботою з «регіоналами» — в 2006-му саме він організував зустріч Джона Маккейна з російським олігархом Олегом Дерипаскою. Цій зустрічі була присвячена публікація у «Вашингтон Пост» від 28 січня 2008 року «Помічник організував зустріч підозрілого росіянина з Маккейном».

Зважаючи на той факт, що причиною відставки Террі Нельсона минулого літа стали невдачі у сфері фондрайзингу, і їх розв’язання, пов'язане з приходом нового менеджера, який готував цю зустріч, автори тенденційніших статей, написаних по слідах публікації у «Вашингтон Пост», безпосередньо натякають на роль російських грошей у виборчій кампанії Маккейна і в найближчому майбутньому обіцяють новий фандрайзинговий скандал, зіставний зі скандалом навколо китайського фінансування виборчої кампанії Білла Клінтона у 1996-му і саудівської участі у кампаніях Джорджа Буша 2000-го і 2004 років.