Іноземні банки осідають в Україні Севгіль Мусаєва, для «Главреда» 2007 рік став рекордним за кількістю проданих українських банків і за сумами, які українські власники за них виручили. При цьому очікуваного споживачами істотного зниження процентних ставок за кредитами не відбулося.

Радше навпаки, за іпотечними валютними кредитами ставки, під впливом світової фінансової кризи, трохи підвищилися.

Нацбанк повідомив, що частка іноземного капіталу в українській банківській системі збільшилася з 27,6% на початок 2007 року до 35% станом на 01.01.2008 р. Збільшення присутності нерезидентів відбувалося одночасно зі зростанням капіталізації банківської системи. За минулий рік зареєстрований статутний капітал банків зріс на 63% – з 26,3 млрд. грн. до 42,873 млрд. грн.

В цілому, прихід іноземних банків до України пояснюється інтересом до економіки, що динамічно розвивається, і ненасиченого ринку банківських послуг. Також іноземні банки в Україні можуть отримати більшу норму прибутку (через високий ризик самих інвестицій), аніж у «своїх» країнах.

Важливо відзначити той факт, що часто іноземні фінансові групи приходять у регіон для обслуговування інтересів клієнтів своєї країни або клієнтів, яких вже обслуговують у своїх країнах (як правило, транснаціональні корпорації (ТНК). Це видно на прикладі Citibank Україна, який довгий час обслуговує великі західні ТНК, не роблячи жодних спроб розвинути успіх на українському ринку.

При цьому останнім часом експансія іноземного капіталу набрала істотних обертів. Українські власники банківських активів поспішають скористатися ажіотажем (на кожен привабливий український банк претендує мінімум 3 західних фінустанови) і сталими високими цінами. Якщо на початок 2007 року кількість банків з іноземним капіталом становила 35, то на кінець року їх було вже 47.

Загалом у 2007 році було продано 15 банків. Найбільшими операціями торік можна вважати продаж двох банків групи «ТАС» шведському Swedbank за $735 млн. і банку «Форум» німецькому Commerzbank за $600 млн. Вже в поточному році закрито операцію з продажу UniCredit Group «Укрсоцбанку» за 1,525 млрд. євро. Крім того, після тривалих чуток про продаж і заперечень з боку самого банку, групі Intesa Sanpaolo (яка раніше хотіла купити «Укрсоцбанк», але операція зірвалася) за $750 млн. було продано «Правекс-банк». Остаточне оформлення всіх решти операцій і збільшення капіталу в уже проданих банках найближчим часом може збільшити частку іноземного капіталу до 50%.

Через відсутність явно привабливих активів у верхніх позиціях банківських рейтингів, інтерес іноземних інвесторів перекинувся на українські банки третьої рейтингової десятки і навіть дрібніші банки. Минулого року кіпрський Marfin Popular Bank придбав 99,2% «Морського транспортного банку» за $137,4 млн., ізраїльський Bank Hapoalim купив 75,8% акцій АО «Укрінбанк» за $136 млн., на ринок вийшов навіть «Банк Грузії», який за $150 млн. придбав 94,42% акцій «УБРП».

Про свої наміри прийти в Україну заявили банки Азербайджану, Південної Кореї та інших країн. Втім, частина «нерезидентів», які приходять в Україну, самі готуються до продажу, і для них наша країна – спосіб збільшення власної ринкової вартості.

На думку аналітиків, Україна йде шляхом країн Центральної і Східної Європи, де від 60 до 90% банківського капіталу сконцентровано в руках нерезидентів. І місцеві експерти не завжди позитивно оцінюють вплив іноземного банківського капіталу на економіку країни. Крім того, з моменту вступу України у СОТ іноземні банківські групи дістануть право відкривати в Україні свої філії, що значно збільшить як конкуренцію, так і ризики всієї фінансової системи. Ризики полягають у тому, що банки вкладають кошти переважно в іпотечні кредити, і у разі кризи на перегрітому ринку нерухомості їх чекають проблеми.

Зазначимо, що висока продажна вартість українських банків примушує нерезидентів створювати фінустанову «з нуля». Так, наприклад, повелися російські бізнес-групи, що зокрема створили банки «РНС» і «БМ-банк». Проте варто пам'ятати, що росіянам «розкрутити» банк простіше, ніж західним банкірам, унаслідок того, що вони розуміють, як це правильніше зробити на своїх власних прикладах через схожість російського і українського досвіду банківської діяльності. Експансія західних банків відбувається в основному за рахунок придбання українських фінустанов, що вже діють.

При цьому не всі українські банкіри поки що готові допустити нерезидентів у свій бізнес повністю, тому згоджуються продати тільки частину акцій, що буде досить для отримання необхідних коштів для розвитку (раніше про такі наміри заявляли «Родовід Банк», «Укргазбанк» і «Хрещатик»). Проте плани IPO частина банків відклали через нестабільність на міжнародних ринках капіталів, що не дасть можливості отримати справедливу ціну за акції.

Приплив іноземного банківського капіталу може мати свої позитивні й негативні сторони. Без західних ресурсів українська економіка не могла б зростати так динамічно, проте через іноземні банки Україна фінансує економіку інших країн. Як зазначають аналітики, з приходом банків-нерезидентів прибуток активніше виводитиметься за кордон. Крім того, дедалі більше проявляється залежність від західного фінансування, яка у разі ускладнень на світових фінансових ринках може обернутися негативними наслідками для крупних компаній-позичальників.

Ефект, якого українські споживачі чекали від іноземних банків, полягав у двох моментах: зниженні процентних ставок по кредитах і підвищенні якості обслуговування. Якщо якість обслуговування в іноземних банках унаслідок дотримання відповідних західних стандартів, як правило, вища, то з процентними ставками ситуація інша. Виплативши значні суми за придбання українських банків, західні фінансисти змушені «відбивати» інвестиції, і знижувати процентні ставки (попри те, що мають доступ до дешевших ресурсів) їм не вигідно.

Вже в поточному році аналітики прогнозують продовження продажу українських банків. «Обсяг операцій з купівлі/продажу українських банків може скоротитися — більшість крупних банків, які могли становити інтерес для інвесторів, вже продано. Тому я прогнозую можливість операцій з купівлі банків із першої тридцятки — вони можуть запропонувати певну частку ринку, мережу відділень і філій, напрацьовані технології і, звичайно ж, банківську ліцензію», - зазначає начальник відділу аналізу «Діамантбанку» Михайло Ігнатенко.

При цьому вартість купівлі українських банків як завжди визначатиметься з огляду на привабливість самого банку. «Вартість українських банків залишиться високою. Незважаючи на те, що середні й дрібні банки програють крупним гравцям за кількістю відділень і клієнтською базою, висока привабливість українського фінансового ринку і низький ступінь проникнення банківських послуг дозволять банкам продаватися за досить високою ціною», - стверджує Михайло Ігнатенко.

Зі свого боку, радник голови правління ВАТ АБ «Укргазбанк» Олександр Охріменко вважає, що щодо продажу середніх банків, які мають якісні показники роботи, то попит на них в 2008 році тільки зростатиме. «Ціна продажу середніх банків може бути вище 6 мультиплікаторів, що багато в чому пояснюється невеликим розміром капіталу такого роду банків. Хоча більшість середніх банків продаватимуть за ціною мультиплікатора 3-4 рази, що адекватніше відповідає їх вартості», - підкреслює банкір.

Проте процес купівлі-продажу банків може сповільнитися під впливом негативної ситуації на світових фінансових ринках. «В той самий час, загальну кризу трохи охолодив інвестиційний клімат у світі в цілому. Будучи, по суті, ризиковою інвестицією, український фінансовий ринок може чекати на велику іноземні інвестиції тільки в разі стабілізації світової економіки», - вважає Михайло Ігнатенко.

В умовах загальних кризових очікувань інвестори прагнуть мінімізувати інвестиції, а українські банківські активи не можуть вважатися пріоритетним придбанням. Криза, швидше за все, понизить ціни на українські банківські активи, тому українські банкіри вважатимуть за краще в час, що залишився, вигідно продати їх, отримавши високу ціну.

При цьому слід сказати, що в 2007 році намітилася тенденція виходу українських банків на міжнародний рівень: «Приватбанк» купив 75% акцій грузинського «Банку Тао», а «Дельта-Банк» - 100% акцій білоруського «Атом-банку». Про наміри придбання вже зараз заявляють і інші українські банки.

Очевидно, що на етапі становлення вплив іноземних банків має більше позитивних сторін. Проте на кінцевих споживачах це поки що позначилося в основному тільки в збільшенні доступності кредитів, а не в істотному зниженні процентних ставок і тарифів.

Автор є аналітиком ІА «Экономические новости»