Зовнішнє тестування — за гроші? Тетяна Катриченко, «Главред» ТОР-тема у сфері української освіти — зовнішнє незалежне оцінювання, яке цьогоріч мають пройти всі випускники, котрі бажають вступити до вищих навчальних закладів (ВНЗ).

Загальне тестування вселяє надії, викликає опір... Але відступати вже пізно: 20 лютого закінчується термін реєстрації для проходження тестів. І для тих, хто не встигне до зазначеної дати, шлях до ВНЗ буде майже закритий. Принаймні цього року.

То чому ж у нашій країні звернулися до незалежного тестування? Через недовіру до шкільних іспитів, можливість доступу до вищої освіти всіх, незалежно від місця проживання і соціального статусу?.. Не останній аргумент у цьому списку — боротьба з корупцією.

Правильний вступ

Якщо підходити до питання об'єктивно, то до ідеї загального тестування йшли поетапно. Торік воно було добровільним. На таку авантюру погодилися 117 тисяч учнів і, правда, лише троє написали його без жодної помилки. За результатами тестів зараховували до ВНЗ, а в деяких і лише за ними (хоча таких було небагато — серед них Львівський національний університет ім. І. Франка). Цього року буде лише конкурс сертифікатів. Виняток — творчі спеціальності, такі, як журналістика або архітектура. Обов'язкове тестування з української мови та літератури, решта десять предметів — на вибір (зарубіжна література, історія України, всесвітня історія, математика, біологія, фізика, хімія, географія, основи економіки та основи права) залежно від спеціальності. Інших іспитів у ВНЗ бути не може! Ще одне «але» — мовні спеціальності (іноземна філологія, міжнародні відносини) — екзаменування абітурієнтів у компетенції інститутів і університетів. Це пов'язано з тим, що в Центрі не вистачило часу для розробки тестів з усіх іноземних мов, які вивчаються у школі.

«Не гарантовано, що й до наступного року будуть готові тести з іноземних мов, — каже Ігор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти. — Поки що треба пережити цей рік. Але ми прагнемо до того, щоб вони були. У процесі їхньої підготовки виникає багато питань. І найголовніше — справжнє тестування з іноземних мов можна проводити, тільки орієнтуючись на програми з компетентним підходом. А таке буде, коли школа перейде на новий стандарт освіти — 12-річку. Поки ж наші школи працюють за старою програмою, яка дуже відрізняється від бажаної. Важко зрозуміти, на яку програму нам орієнтуватися зараз. Друге питання — тести з іноземної дуже складні технологічно».

Тим не менш варто нагадати: до ВНЗ можна подавати сертифікат, якщо в ньому оцінки не нижчі 4-х балів за 12-бальною шкалою або 124-х і вище за 100-бальною (найвища оцінка — 200 балів за предмет). Максимум можливих сертифікатів — 3. «Можна брати і два предмети, і один», — запевняють в Українському центрі оцінювання якості освіти. До речі, багато хто реєструється лише на українську мову та літературу. Ніхто не може змусити випускника складати всі три предмети. Сертифікати до ВНЗ можна подавати з 16 червня по 15 липня — у національних, з 23 червня по 22 липня до ВНЗ ІІІ—ІV рівня акредитації, з 30 червня по 29 липня — до І—ІІ рівня акредитації. Зарахування на контрактній основі розпочнеться після виконання плану держзамовлення. Окрім цього, кількість вищих навчальних закладів, до яких можна подавати сертифікат або його засвідчену копію, — необмежена. А ось якщо майбутній абітурієнт закінчив школу минулого року, він теж повинен писати тести. Сертифікати дійсні лише для вступної кампанії цього року.

Вчора ввечері на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти з'явився графік проведення зовнішнього тестування. Основна сесія пройде з 22 квітня по 4 червня, додаткову, прискорену, заплановано на період з 26 червня по 4 липня. Це не може не радувати, наприклад, тих кілька тисяч майбутніх студентів, які зараз навчаються в американських школах за програмою FLEX. Щороку вони повертаються до України наприкінці травня, аби встигнути скласти випускні іспити, отримати атестат і поступити до українських ВНЗ — таких, як КІМВ. До речі, в Українському центрі оцінювання якості освіти стверджують, що саме до КІМВ торік 70% прийняли за результатами тестування.

«Тестування безкоштовне, — каже пан Лікарчук. — А от пробне — платне. Сума залежить від того, хто його проводить: інститути вдосконалення вчителів, ВНЗ. Я чув, що в Одесі ВНЗ беруть 50 гривень. Яка ціна буде в Києві — поки що невідомо, оскільки столиця тільки збирається тестувати випускників з метою тренування».

Є лазівка?

Тести не виключають і довузівську підготовку. Ті, хто її проходив, сподіваючись «стати студентом достроково», можуть бути зараховані до ВНЗ, але за умови позитивних оцінок з конкурсних предметів у сертифікатах. Інакше кажучи, випускників підготовчих курсів від зовнішнього тестування не звільняють.

«Для багатьох майбутніх випускників підготовчі курси при ВНЗ завжди були додатковим «гарантом» під час вступу, — коментує ситуацію Мирослава Грозинська, заступник начальника навчальної частини Міжнародного християнського університету (Київ) . — Цього року, на жаль, ми не маємо права гарантувати вступ найкращим слухачам курсів. Для батьків це «головний біль». Їхні діти впродовж півроку відвідували заняття, за які були заплачені чималі суми, і які у результаті нічого не дають. Так, поза сумнівом, здобуті знання допоможуть під час складання незалежного тестування».

Але є маленький нюанс: багато закладів ще не вирішили, сертифікати з яких предметів вони прийматимуть на конкретні спеціальності. На офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти є список тих, хто вже подав до Міністерства освіти свої умови прийому (перелік сертифікатів, які вимагатимуть під час вступу). Але цей перелік до недавнього часу був зовсім невеликий. Багато хто зволікав. У Міністерстві освіти і науки (МОН) заметушилися: оскільки випускники мають визначитися з предметами до 20 лютого (а то й швидше — до 8-го чи 15 лютого, як вимагають у деяких школах і що в Центрі називають «неправомірними місцевими ініціативами»), а ВНЗ ще не сповістили, за якими сертифікатами прийматимуть на обрану спеціальність. Тепер на представників київських вищих навчальних закладів у Міністерстві чекають 7 лютого, а починаючи з 8-го — гінців з регіональних інститутів та університетів.

В умовах прийому до ВНЗ передбачено відкрите «віконце» для відмінників. Згідно з пунктом 15 Умов, існують приватні умови участі у конкурсі і форми проведення вступних іспитів (співбесіда, попереднє тестування, творчі конкурси, спортивні змагання, олімпіади тощо). Ці умови встановлені для тих, хто досяг високих успіхів у вивченні предметів, що є вступними у ВНЗ. Зокрема, привілеї залишаються у золотих та срібних медалістів, випускників, нагороджених похвальною грамотою «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів», переможців олімпіад і так далі. На практиці це виглядає так: золотий медаліст з мінімальною кількістю балів у сертифікаті швидше поступить до престижного ВНЗ, ніж звичайний випускник з високим балом з незалежного тестування. У цілому ж існує 13 категорій пільговиків під час вступу до вищих навчальних закладів, кількість місць для яких обмежена — не більше 40%, а в окремих випадках 60% від загального держзамовлення.

Мова спотикання

Ідея із загальним тестуванням не могла не викликати протестів. У першу чергу в Криму і з певним політичним підтекстом. Мітингуючі у Сімферополі наприкінці січня заявили, що учнів російських шкіл просто примушують писати тести українською. «Політикою неприхованого етноциду» назвав зовнішнє тестування регіонал Вадим Колесниченко. Він упевнений: «Держава веде неоголошену цинічну війну проти своїх громадян». Можливо, подібні протести — своєрідний лакмусовий папірець — а чи готова Україна до загального тестування?

За словами прес-служби МОН, для учасників зовнішнього незалежного оцінювання, які здобували загальну середню освіту мовами національних меншин, за бажанням у перехідний період (2008—2009 рр.) тести перекладуть відповідною мовою (за винятком тесту з української мови та літератури)». Якщо випускника школи не атестовано з української (не вивчав її взагалі), ВНЗ зобов'язані підготувати для нього іспит з російської.

Міністр освіти й науки Іван Вакарчук стверджує, що надалі МОН стимулюватиме вивчення української мови у школах нацменшин. Як переконання — підвищення зарплати вчителям української мови. Як доповнення — розділення на менші класи і будівництво нових шкіл. Самі ж школярі, бажаючі продовжувати навчання у ВНЗ, повинні прагнути вивчати державну мову. Аргумент — людина, вступаючи в доросле життя, йде з рідної домівки, де могла спілкуватися будь-якою мовою, будь то російська, татарська, грузинська, але повинна знати державну мову. Але для цього треба стимулювати школярів вивчати мову — залучати кваліфікованих і досвідчених педагогів, поповнювати бібліотеки якісними підручниками. І це стосується не лише шкіл Криму, Донецького чи Луганського регіонів, а й Закарпаття.

І наприкінці згадаємо про те, з чого почали — про корупцію. Не один рік говорять, що введення незалежного тестування — боротьба з корупцією як під час вступу до ВНЗ, так і на випускних іспитах у школах. Цього року ще можна «купити» золоту чи срібну медаль і написати тест на мінімальний прохідний бал. ВНЗ ж фактично позбавляється «добродійних внесків» за вступ. Теоретично складається «ідеальна ситуація»: нинішні старшокласники стануть студентами престижних навчальних закладів виключно завдяки своїм знанням. Але подейкують, вже багато професорів і доцентів подумують, як вони переживуть вступну кампанію, адже «працювати стало невигідно». Такі настрої тільки підтверджують, що корупцію у ВНЗ можливо подолати. Але все це було б радісно, якби не було так сумно… «Щедрі благодійники» відшукають іншу недбало відкриту кишеню.

Інше питання — психологічна готовність. За спостереженнями педагогів, від нововведень найбільше потерпають абітурієнти. У школах часто не те що не готують до зовнішнього тестування, а навіть узагалі не інформують про процедуру його проведення. Батьки обривають телефони вузів, які у свою чергу до цього ніякого відношення не мають. Там навіть почали хвилюватися, а не чи відштовхне взагалі старшокласників зовнішнє тестування від вступу до вищих навчальних закладів?..