Володимир Рибак: «До політичного вибуху всередині коаліції – недалеко»

Аліна Скорик, журнал «Главред», 04.02.08 // 10:08
Регіонали, які заблокували роботу парламенту, ще не вирішили, чи давати можливість Верховній Раді працювати. Вимога ж до коаліції одна – зважати на опозицію при ухваленні важливих для країни рішень.

Але поки що цими діями вони просто допомагають більшості, яка ніяк не може знайти взаєморозуміння ні з ухвалення президентського пакету законопроектів, ні з кадрових питань. Що опозиція планує робити далі на зовнішніх і внутрішніх фронтах, «Главреду» розповів голова політради Партії регіонів, народний депутат Володимир Рибак

Володимире Васильовичу, ваші прогнози щодо майбутнього Партії регіонів, як правило, справджуються. Зараз ПР надовго пішла в опозицію?

Ми прийняли всі умови ситуації, яка склалася сьогодні на політичній карті України. Проте я можу точно сказати, що нинішня коаліція, маючи 227 голосів, довго не протримається. З багатьох питань парламент буде просто паралізованим, тому рано чи пізно парламентські політичні сили все-таки дійдуть згоди і зроблять демократичне об’єднання всієї Верховної Ради.

Тобто ви не виключаєте, що переформатування більшості може відбутися ще в цьому скликанні парламенту?

Я абсолютно цього не виключаю. Візь¬міть хоча б п’ятничний (25 січня. – Ред.)

сесійний день або через два-три тижні: при¬міром, один чи два депутати йдуть із парламенту на іншу роботу, і у коаліції вже – проблеми. Зрозуміло, що ці люди мають скласти повноваження, але поки ЦВК розглядатиме проходження наступних депута¬тів, то що – Верховна Рада не повинна пра¬цю¬вати? Навіть при таких кадрових моментах парламент фактично паралізований.

З огляду на сплеск амбіцій, які сьогодні мають ці дві політичні сили, навіть зараз, добираючи кадри всередині коаліції, виникає багато розбіжностей. Тож, на мою думку, до політичного вибуху всередині коаліції – недалеко. Питання в тому, чи вистачить у них сил втримати ситуацію. Сьогодні багато в чому ситуацію стримує Президент – як основний гравець цих двох політичних сил.

Ваші колеги підтвердили існування домовленостей між Президентом і Партією регіонів про те, що ціною згоди регіоналів на дострокові парламентські вибори мала стати широка коаліція. Що не спрацювало в цьому сценарії?

Мабуть, дві політичні сили, які входять в коаліцію, переконали Президента: мовляв, у нас є 227 голосів, ми маємо спробувати. Зараз цей експеримент триває. Але коли половину зали намагаються усунути від роботи парламенту, то про яку ефективну діяльність можна говорити. Головне – нас не хочуть почути. Нас – половину зали, яка представляє половину України. Це ж вам не опозиція із двадцяти-тридцяти осіб.

Хіба можна ухвалювати важливі для України документи і не радитися з нами?! Чому керівники нашої країни потай підписують якісь звернення і вирушають до якихось міжнародних організацій? Потім приїжджає до нас сенатор з Америки, і лише від нього всі дізнаються про це...

Ви зараз говорите про так званий лист трьох до Генсека Альянсу з проханням надати Україні право приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО?

Звичайно. Тому й кажемо: по-перше, покладіть нам на стіл цей документ, що ви підписали, і, по-друге, хто давав вам право на ці підписи.

У вересні прем’єр-міністр зібрав уряд, до складу якого я також входив, і сказав, що йому як прем’єру запропонували підписати такий документ про ПДЧ щодо НАТО. Ми його розглянули, кожен член уряду висловився з цього приводу. Проголосували і ухвалили рішення – не дали права прем’єр-міністру підписати цей документ. А тут дарма, як ми про це дізналися, та ще й уряд не обговорював це питання, а прем’єр підписала! Верховна Рада не обговорювала це питання, а спікер підписав. До того ж, за спиною не тільки депутатів, а й усього народу України, який ми представляємо. Такі речі не допустимі.

Відкрийте і подивіться програму уряду. Там одні лишень заклики...

Проте від уряду Януковича в 2006-му взагалі жодної програми ніхто не дочекався.

Як вона могла з’явитися, якщо парламент увесь 2007 рік не працював? Ми її підготували, обговорили на засіданні уряду, але потім процес зупинився. Так само, як не було прийнято в парламенті жодного із понад ста направлених нами законів. Про яку програму можна говорити, якщо парламент офіційно з 2 квітня було розпущено?..

А до 2 квітня?

Що, ми забули «щитову»? Це сьогодні вони нам кажуть: мовляв, ви, блокуючи трибуну, використовуєте непарламентські методи. А що нам робити, коли ви підписали без нас важливі для країни документи? Ми так само чинитимемо доти, доки не буде ухвалено рішення, що міністр не має права бити громадян, хто б він не був. А то що ж виходить: Президент може зібрати міністрів на нараду, і, якщо його хтось не зрозумів, підійти і дати йому по лобі?! Це що таке? Що за країна у нас? Ми вимагатимемо, аби прем’єр-міністр зробила подання на відставку, і такий міністр більше не працював.

Ви ж прекрасно знаєте, що Тимошенко не зацікавлена в тому, щоб здавати Луценка.

Ми їй допоможемо.

Яким чином?

Своїми вимогами. Ми змушені будемо заблокувати прийняття програми уряду.

Чи означає це, що ви оптимістично налаштовані на ймовірність створення широкої коаліції?

На мою думку, в умовах нинішнього штучного поділу парламент – непрацездатний. Приміром, у коаліції одна чи дві людини захворіли, і все – Верховна Рада недієздатна. Я вже не кажу про те, що для ухвалення багатьох рішень необхідно 300 голосів, маю на увазі внесення змін до Конституції. І сьогодні треба визначити, насамперед, ті питання, які можуть об’єднати парламент. А у нас на порядок денний виносяться Голодомор і геноцид – це що, питання, яке об’єднає Верховну Раду? Або Україну? Ні. Тому я прихильник того, аби сідати за стіл і визначити ті питання, які будуть на користь усій країні, незалежно від того, зі Сходу вони чи із Заходу.

Чи можна розцінювати як крок до примирення те, що Віктор Янукович після зустрічі з Президентом погодився ввести представників ПР у Конституційну раду, яку очолить Ющенко?

Ми ніколи не були проти участі, зокрема й у Конституційній раді. Питання полягало безпосередньо у формі. У даному випадку спочатку був указ Президента, але перед цим ніхто нікого не збирав, ми не знали, про що йдеться і для чого це робиться. Коли ж ми дізналися навіщо все це організовується, то жодних проблем не виникло – направили туди своїх кращих юристів. Це вже технічні питання відносин.

Партія регіонів уже визначилася, чого вона хоче від нової Конституції? Яку форму державного устрою ви відстоюватимете?

На наше переконання, ми маємо сьогодні Конституцію, за якою живемо, є нюанси відносин між гілками влади. Якщо говорити про демократичне суспільство, то модель парламентсько-президентської республіки цілком нормальна. У таких рамках ми готові обговорювати це питання.

В Україні така модель поки що себе не виправдала, і двох сильних керівників країна не витримає. Треба вибирати: або прем’єр, або Президент. Що вам ближче?

Тому і треба сьогодні в Конституції чітко прописати права і обов’язки трьох гілок влади – Президента, виконавчої та законодавчої вертикалей. Тому дуже багато положень у Конституції сьогодні вимагають уточнень, аби врівноважити три гілки влади, охопивши всі сфери діяльності суспільства. Адже сьогодні багато незрозумілих питань.

Минулі парламентські вибори фактично стали стартом президентської кампанії. Партія регіонів готується до цих перегонів?

Ми розглядаємо питання подальшого розвитку партії, вдосконалення форм і методів роботи. Щодо виборів, то якщо партія нині має політичну вагу, вона, звичайно, бере участь у всіх виборах – Президента, Верховної Ради або місцевих органів влади. Тому сьогодні розробляємо програму і статут партії, а в першій половині цього року проведемо з’їзд і затвердимо ці документи.

Нині ми розглядаємо питання не про прийом у партію, бо ми найбільша політична сила, а про відбір у партію. У 2005-му, коли пішли в опозицію, втратили понад 50 тисяч членів партії, але на їхнє місце прийшло 150 тисяч нових. Зараз боятися цього теж не треба. Ми не збираємося робити якісь чистки, проте вимогу до членства посилюватимемо.

Ви натякаєте на те, що Раїса Богатирьова пішла до Президента секретарем РНБОУ? До речі, чому зволікає Донецька організація Партії регіонів із рішенням про її виключення?

Я не знаю, хто доручив таку справу Донецькій організації. Про це багато говорилося. Єдине скажу, що Раїсу Василівну Богатирьову з’їзд партії обрав членом політради, тому лише з’їзд може вирішити це питання. Усе інше – Раїса Василівна зробила свій вибір, і я не бачу в цьому трагедії.

Якщо з’їзд розглядатиме це питання, то, можливо, виключення її із партії буде показовим – щоб іншим не кортіло?

З’їзд може ухвалити будь-яке рішення стосовно будь-якого члена партії. А ось первинна партійна організація не може розглянути її питання – на це має право лише з’їзд.

Ви з розумінням ставитеся чи засуджуєте те, що ваш колишній однопартієць Віталій Гайдук має намір піти в уряд Тимошенко, а регіоналка Раїса Богатирьова вже працює в команді Президента?

Я не піддаю осуду ні одного, ні іншу. Про Раїсу Василівну я вже сказав. Якщо говорити про Віталія Гайдука, то це підготовлений професіонал,  він не робить різких рухів – сьогодні в політиці такі люди потрібні. Від цього виграє країна. Дійсно, свого часу він був у Партії регіонів, потім вирішив піти з її лав. Якщо людина вийшла з партії, то в чому її можна засуджувати?.. Нічого страшного я в цьому не бачу.

Під час останньої парламентської кампанії Партія регіонів досить наполегливо намагалася підняти свій рейтинг до особистого рейтингу Віктора Януковича. Зараз це питання ще актуальне?

Так, ця проблема актуальна, жодного секрету в цьому немає. На сьогодні рейтинг Віктора Януковича найвищий і найстабільніший. Рейтинг партії дещо нижчий, тому вважаю, що на з’їзді ми маємо через нові форми і методи, які сьогодні напрацьовуються нашими фахівцями, дійти до кожної людини в кожному селі. Таким чином підтягувати рейтинг партії до рейтингу лідера. Це нормально, є стимул, адже, посилюючи авторитет партії, ми посилюємо й авторитет лідера, бо це єдине ціле.

Чи не означає це, що питання про зміну лідерства теж актуальне, особливо після явного розколу серед регіоналів?

Найбільше цю тему розігрівають журналісти, а ще – наші опоненти: мовляв, у нашій партії щось не так. Я сьогодні не бачу питань, які могли б призвести, як ви говорите, до розколу. Сьогодні в партії ніхто не має і п’ятдесятивідсоткового рейтингу Януковича, тож про яку зміну лідера можна говорити?..

Ми недавно збирали керівників усіх 27 партійних організацій, була дуже відверта розмова, і сьогодні підтримка лідера – 100%. Я як голова політвиконкому знаю настрої, і, повірте, сумнівів ні в одному з регіонів у цьому питанні немає.

Чи правда, що представники російської влади через людей Віктора Медведчука передали Віктору Януковичу, що Кремль зробить ставку на наступних президентських виборах в Україні не на нього, а на іншого кандидата?

Це все припущення і розмови. Вибори в нашій країні – це справа не Америки і не Росії, а тільки України. Проте хочемо ми цього чи ні, але у нас є виборці, які більше схильні в симпатіях до однієї з цих двох країн, що впливає на їхній вибір під час голосування. Тому в програмі партії у нас чітко прописано і європейську інтеграцію і співробітництво з Росією.

Тому й ведуться різні переговори на різному рівні – і з Росією, і з ЄС – уже нашими опозиційними політиками. Звісно, цей процес триває.

Чи може так статися, що Віктора Федоровича просто в потрібний момент змусять зняти свою кандидатуру?

Про це рано говорити. І таке питання в партії ніколи не обговорювалося. На сьогодні ми не бачимо іншого лідера, окрім Януковича. А що буде через п’ять-десять років...

Ви ж знаєте, що після торішніх подій вибори в Україні можуть відбутися будь-коли.

Тому ми й посилюємо роботу в містах і районах. Партія, тим більше парламентська, має бути завжди готова до виборів. Хіба хтось може сьогодні сказати, які вибори будуть першими? Ні, вони можуть бути різні.

Звичайно, хтось сьогодні хоче ще одні дострокові парламентські вибори.

Так, цього виключати не можна, але треба дати відпочити людям. Якщо ж парламент зайде у безвихідь, що я не виключаю, то не буде тоді іншого виходу.

Як ви вважаєте, програму уряду буде прийнято, приміром, так, як бюджет? Тимошенко таким чином отримає імунітет від парламенту на рік?

Маю великий сумнів, що її буде прийнято так, як бюджет. Ці голоси ще треба зібрати. Чому переносяться голосування щодо кадрових питань? Тому що в них немає голосів.

Але кадровим питаннями передуватимуть позачергові президентські законопроекти. Партія регіонів може дати голоси за них?

Ті законопроекти, які спрямовані на покращення життя людей і ситуації в країні, ми підтримуватимемо. Це можуть бути законопроекти і президентські, і урядові, і від народних депутатів.

Чи буде розблоковано роботу парламенту 5 лю¬того?

Ми обговорюватимемо це питання у фракції.

РЕКЛАМА
Думки наших читачiв
РЕКЛАМА

Работа в Киеве и Украине

Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...
Завантаження...
Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...