Куди зник Генпрокурор? Євген Євсєєв, «Главред» Усі давно помітили: щойно над якимось українським високопосадовцем нависає загроза звільнення, у нього одразу ж починаються проблеми зі здоров'ям.

Торкнулося це і Генерального прокурора Олександра Медведька, який змушений був проігнорувати виклик до Верховної Ради з поважної причини — йому зробили хірургічну операцію.

Медведька лікують таємно

Депутати очікували Медведька у себе «на килимі» минулої п'ятниці. Але так і не дочекалися — замість Генерального прокурора, чий звіт про роботу головного наглядово-правового відомства країни хотіли заслухати парламентарії (після чого вони мали вирішити, гідний Олександр Іванович продовжувати роботу на посаді Генпрокурора чи ні), приїхав один із заступників доповідача і повідомив, що його шеф не зможе виступити, оскільки перебуває під наркозом на хірургічному столі.

Ця звістка не на жарт сполохала як депутатів, так і журналістів, адже за кілька днів до того Олександра Медведька бачили здоровим і сповненим сил. По парламентських кулуарах умить поповзли різноманітні чутки: одні казали, що Генпрокурор потрапив в автокатастрофу, інші, згадуючи ртутне отруєння Миколи Голомші, запевняли, що на головного законника країни теж скоєно замах. Але незабаром перший заступник Генпрокурора Сергій Винокуров розвіяв усі ці домисли: він пояснив, що насправді Олександру Івановичу зробили планову операцію з видалення кількох невеликих доброякісних підшкірних пухлин — ліпом (у народі їх ще називають «жировиками» або ж «гульками»). Операція хоч і була досить складною і тривала цілих 3 години, але пройшла успішно. Зараз Генпрокурор проходить реабілітаційний курс.

Хоча ця інформація й дозволила кожній небайдужій до долі Генпрокурора людині зітхнути з полегшенням, тривога за Олександра Медведька не зникла. Щоб з'ясувати, чи існує загроза його здоров'ю тепер, після операції, кореспондент «Главреда» зв'язався із прес-службою Генпрокуратури.

«Наскільки я знаю з телефонного спілкування з Олександром Івановичем, його стан нормальний, — заспокоїв керівник прес-служби ГПУ Юрій Бойченко. — Правда, він досі перебуває на лікарняному, оскільки післяопераційні шви ще не знято. Як скоро він зможе приступити до виконання своїх службових обов'язків, прогнозувати поки що складно. Це зараз більше залежить від його лікарів, а не від нього самого: поки медики не будуть упевнені, що йому нічого не загрожує, з лікарні Генпрокурора не випишуть. Сам Олександр Іванович розраховує повернутися на своє робоче місце невдовзі після того, як йому знімуть шви. Тому ми сподіваємося, що він зможе взяти участь у підсумковій колегії Генеральної прокуратури України за результатами роботи у 2007 році, яка запланована на останні числа січня».

Тим часом, незважаючи на заспокійливі заяви представників Генпрокуратури, складається враження, що вони щось не договорюють. Сам факт, що Олександр Медведько вже майже тиждень провів у медичному стаціонарі і йому досі не зняли шви, а також прогнози, що його перебування на лікарняному ліжку займе не менше півмісяця, викликає тривожні підозри. Адже, як пояснили журналістові «Главреда» знайомі хірурги, операція з видалення жировиків, або по-науковому ліпом, не належить до розряду складних і часто не потребує тривалої госпіталізації хворого. Такі операції роблять навіть у поліклініках, адже для видалення подібних пухлин зазвичай робиться всього-на-всього невеликий поверхневий розріз шкірного покриву, без входження у внутрішні органи. Практикуючі лікарі стверджують, що навіть у тих випадках, коли доводиться видаляти великі ліпоми, хворий перебуває у стаціонарі не більше дня-двох. Чому ж у такому разі Олександра Медведька оперували цілих три години? І чому для відновлення сил йому знадобиться не два-три дні, як це буває у більшості хворих, а мінімум півмісяця?

Ці хвилюючі запитання ми хотіли поставити лікарям, які лікували Генерального прокурора України, але зробити це виявилося неможливо з тієї причини, що місце лікування цього високопосадовця тримається у величезній таємниці. Принаймні всі спроби наших журналістів навести довідки щодо цього у Генеральній прокуратурі, в медичних установах (як державних, так і приватних), а також у політичних колах не увінчалися успіхом. У людей, які час від часу зідзвонюються з Олександром Медведьком, вдалося дізнатися, що він лікується в одній з київських лікарень, але в якій саме — ніхто повідомити не зміг (чи не схотів).

Листок непрацездатності — захист від відставки?

Інтригуюча таємничість місця лікування Генпрокурора стала причиною різного роду пересудів. Частина депутатів та журналістів переконана, що у Генерального прокурора виникли значно серйозніші проблеми зі здоров'ям, ніж розповів Сергій Винокуров. Решта, навпаки, сумнівається у тому, що він справді так вже гостро потребував госпіталізації.

«Хоч я вважаю, що найближчим часом в Україні навряд чи зміниться Генпрокурор, адже ставлення Президента і прем'єра до Медведька дуже різне, все ж таки гадаю, що причина нез'явлення Олександра Івановича на засідання Верховної Ради — це гра, — переконаний народний депутат від Партії регіонів України Василь Хара. — Таку гру навряд чи можна назвати особистим винаходом Медведька, радше це взагалі принцип життя наших державних діячів. У нас кожен високопосадовець, над яким нависає загроза звільнення, вдається до подібних ходів. Адже в українській політиці частенько буває, що чиновник, який потрапив під гарячу руку нової влади, миттєво втрачає посаду. Якщо ж йому вдалося «пересидіти» цей тривожний час де-небудь у тіні, то його шанси порозумітися з політиками і зберегти посаду зростають».

Розставити всі крапки над «i» у цьому питанні вирішив голова Верховної Ради Арсеній Яценюк, який заявив, що до п'ятниці, 25 січня, розраховує отримати детальну інформацію, яка або підтвердить, або спростує факт лікування Генпрокурора за допомогою хірургічного втручання. При цьому сам спікер висловив упевненість, що люди, котрі вважають Медведька симулянтом, помиляються.

Будь-які сумніви у достовірності інформації про те, що Генеральний прокурор переніс операцію, будуть ураз розвіяні після того, як Олександр Медведько надасть усім, хто сумнівається, довідку медустанови, де він зараз проходить курс лікування. Тим часом його опоненти висловлюють нові претензії. Зокрема, вони кажуть, що Генпрокурор міг би й відкласти планову операцію з видалення жировиків, якщо вона збіглася у часі з такою важливою подією, як звіт перед Верховною Радою. Реакція самого Олександра Івановича на подібні випади поки що невідома. Водночас його підлеглі вважають таку постановку питання некоректною.

«Перенести хірургічне втручання складно не лише фізично, а й психологічно, — прокоментував Юрій Бойченко. — Тому, якщо людина настроїлася і підготувалася до операції — здала аналізи, пройшла підготовчий період, пов'язаний з їжею і т. д., якщо вона дочекалася свого часу у робочому графіку хірурга, то переносити операцію вкрай небажано. Тим паче що у випадку з Олександром Івановичем операція була непроста і тривала досить довго. Я думаю, на подібні питання Олександр Іванович відповість сам, коли одужає і зустрінеться з журналістами».

Якщо вірити прогнозам прес-служби ГПУ, то медики зможуть виписати Генпрокурора не раніше ніж за тиждень-два. Разом з тим парламентарії хочуть заслухати його звіт і вирішити питання, потрібно чи ні змінювати керівника наглядово-правового відомства вже через три дні — у п'ятницю, 25 січня. Саме цю дату в розмові з журналістом «Главреда» назвав народний депутат, який входить до складу правлячої коаліції, «бютівець» Андрій Шкіль. Щоправда, навряд чи сьогодні хтось може поручитися, що й цього разу стан здоров'я Олександра Медведька не завадить йому приїхати у Раду.

Звільняти ж Генпрокурора заочно парламентарії навряд чи зважаться, адже приклад непотоплюваного Святослава Піскуна переконує в тому, що при щонайменшому порушенні процедури відправки у відставку керівника цього відомства він може в майбутньому відновитися на цій посаді через суд. Таким чином, і парламенту, і прем'єр-міністру, і Президентові не залишається нічого іншого, як чекати цілковитого і остаточного одужання Олександра Медведька. До цього моменту він — недоторканний.