Так жорстко ставлять питання не лише представники бізнесу, зацікавленого вкладати в Київ величезні кошти, - Президент України з початку року вже провів кілька нарад із підготовки до фінальної частини ЧЄ-2012 із футболу. І переважно досі лише критикував чиновників за бездіяльність.

Причому як окремий стратегічний напрям підготовки України до Євро-2012, Віктор Ющенко визначив залучення інвестицій, зокрема іноземних. Більш того, питання про це заплановане за ініціативи Президента на засідання Консультаційної ради з іноземних інвестицій на другий квартал цього року. Ну і, ясна річ, наш Президент поїхав сьогодні на економічний форум у Давос, де, як повідомляють ЗМІ, самих лише президентів і глав урядів держав буде близько 30, обговорювати серед іншого й питання інвестицій в українську економіку.

До речі, днями на черговому засіданні щодо Євро-2012 заступник глави Секретаріату Президента Юрій Богуцький розповів: передбачається, що будівництво всіх об'єктів до Євро-2012 в Україні коштуватиме понад 126 млрд. грн. З них тільки 26 млрд. грн. - з Державного бюджету, а решту планується профінансувати за рахунок інвесторів. Києву ж із Держбюджету планується виділити всього лише 4 млрд. грн. - левову частку інфраструктури мають побудувати теж на гроші інвесторів.

Ну а що ж Київ, точніше - київська міська влада? Чи шанує вона інвесторів? Чи готова запропонувати їм гідні умови для вкладення капіталів? Чи розуміє на всі 100, який зиск для облаштування столиці України матиме проведення Євро-2012? Ми спробували знайти відповіді й на ці, й на деяких інші питання, що стосуються не лише підготовки до Євро-2012, а й узагалі інвестиційного клімату в столиці.

У київському бюджеті-2008 запланували отримати близько півмільярда гривень надходжень від інвестконкурсів, але й цих грошей місто може не долічитися, а, так би мовити, в глобальному масштабі столиця ризикує не стільки втратою сотень мільйонів, скільки інвестиційним рейтингом у світі та довірою самих інвесторів. На думку начальника Головного управління економіки та інвестицій КМДА Марини Лукашиної, причиною такої сумної перспективи стануть зміни Верховної Ради в Земельний кодекс під час ухвалення Держбюджету-2008.

Проте потенційні інвестори, причому відомі в світі компанії, частіше називають інші причини свого незадоволення київською владою. Серед таких компаній - IKEA, яка вже третій рік намагається відкрити свій гіпермаркет у столиці.

У прес-службі російського представництва компанії (а саме його дочірнє підприємство працює в Україні) нам заявили: «Ми вже третій рік домовляємося з міською владою Києва, і добалакалися до того, що в 2008 році відкриємо свій перший гіпермаркет в… Одесі. Там влада більше зацікавлена в інвестиціях. Але київський ринок як і раніше залишається для нас дуже привабливим, тому ми не припинятимемо свої спроби відкритися тут».

Цікаво, ця відома шведська компанія в 2005 році готова була інвестувати в будівництво меблевого супермаркету в Києві до 300 млн. євро. Понад те, тодішній мер Києва Олександр Омельченко, пригадуємо, навіть розповідав журналістам про домовленість із компанією як про справу, що відбулася, і називав імовірні терміни введення ТЦ в експлуатацію – осінь 2006 року. А також говорив, що IKEA – вигідний інвестор, оскільки бажає ще й вкладати сотні мільйонів євро в лісову і меблеву промисловість в Україні, і в столиці зокрема.

Щоправда, ще тоді лунали голоси на захист лісу в районі бориспільського виїзду з Києва. ІКЕА хотіла близько 60 га – там і лише там! Тепер у мерії кажуть, що, мовляв, тому їй і відмовлено, що лісу Черновецькому шко-о-ода.

Удачливішою в просуванні свого бізнесу в Києві можна назвати компанію Metro, яка прийшла в Україну ще перед тим, як столичні чиновники дізналися про справді золоту ціну столичної землі. Компанія вже відкрила в столиці три своїх центри, проте говорити про те, що їй усе дається легко, навряд чи доречно.

«Ми вже більш як рік намагаємося домовитися з місцевою владою про виділення ділянки під проект Real, але заплановане на 2007 рік відкриття першого гіпермаркету відкладається на невідомий термін», - нарікали в прес-службі Metro.

Схожі проблеми відчули на собі й представники компанії Jusk, польське представництво якої знайшло вигідніший хід – вони відкриваються в центрах… своїх партнерів! І лише в Харкові їм виділили окрему ділянку. У столиці ж три магазини компанії існують у різних торгових центрах.

Усі три компанії свої проблеми пов'язують з виділенням землі Київрадою, непрозорою діяльністю столичної влади, а також з постійною зміною законодавства.

«Коли ми подавали проект у 2005 році, - розповідає представник компанії IКЕА, - нам надали одні вимоги, за півроку після подачі з'ясувалося, що для отримання земельної ділянки вже існують нові вимоги. Природно, місцева влада могла б швидше розглянути нашу пропозицію, або ж повідомити нас про зміни в законодавстві своєчасно, але, вочевидь, її це не цікавить».

«Це все неправда, ми дуже хочемо, щоб до нас прийшли іноземні інвестори», - каже перший заступник голови КМДА Денис Басс, що відає у тому числі й інвестиціями в столиці.

«Це неправда, - вторить своєму шефові його служба, - ми завжди вчасно повідомляємо нашим інвесторам про зміни в законодавстві, до того ж компанія IКЕА жодного разу за три роки не спромоглася зібрати необхідний пакет документів і представити проект, який міг би зацікавити місто».

Проте, за даними столичної адміністрації, в 2007 році було проведено 45 інвестиційних конкурсів. І проведено їх, запевняють чиновники, успішно, щоправда, столична влада ще остаточно не підрахувала, скільки в результаті цих конкурсів отримав місцевий бюджет.

А ось за даними інвесткомітету КМДА, протягом 9 місяців 2007 року до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету надійшло 169 млн. 468 тисяч гривень - на розвиток соціальної та інженерно-транспортної мережі міста, а також компенсації витрат організаторів конкурсу.

Інвестиції пішли на:

- будівництво житла, офісів і ТРЦ;

- будівництво спортивних установ;

- реконструкцію площ, будівництво підземних паркінгів;

- накриття відкритих частин ліній метрополітену;

- реконструкцію автодоріг;

- деякі інші об'єкти.

Серед найбільших об'єктів 2007 року були заплановані реконструкція Харківської площі, будівництво житла для ошуканих вкладників компанії «Еліта-Центр» (загалом 16 проектів із загальною сумою інвестицій – 1 млрд. 51 млн. гривень), ТЕЦ на паливі, що відновлюється (2 млрд. гривень). Як утілювалися в життя ці задумки, можна уявити хоча б із того, що, наприклад, потерпілі від афери «Еліта-Центру» мають намір вже з наступного понеділка оголосити голодовку біля Секретаріату Президента України – адже нічого з місця не зрушилося! Ось такі інвестиції…

В той час як столиці східноєвропейських держав створюють перспективні інвестиційні плани до 2020 року, в яких розписаний кожен євроцент, Київ намагається отримати хоч би заплановане на рік, та й того поки що досягти не вдається.

Наприклад, у Празі лише в 2008 році заплановано отримання 26 млн. євро від інвестицій. Причому понад 1 мільйон – це вкладення девелоперської компанії Vermogen AG у будівництво торгових і логістичних центрів. А «офісне містечко на околиці чеської столиці щорічно поповнюється на 10-15 комплексів», - повідомляє нам офіційний сайт чеської столиці. Тут варто нагадати, що населення Праги становить трохи більше як 1 млн. людей. Після приходу в Прагу компаній DHL і Lego міські власті кажуть, що «тепер до нас можуть прийти всі, після таких гігантів ми запрошуємо решту».

Чеська столиця пропонує інвесторам переважно землю, але питання про її виділення там вирішуються швидше і відкритіше. У країні існує он-лайновий аукціон землі, де всі інвестори залишають свої пропозиції. Після цього вони проходять співбесіду із столичною владою, і вибирається проект, який найбільш відповідає такому місту, як Прага.

Сама чеська столиця розбита на зони, і в історичній його частині влада просто не може продати землю під висотку. Більш того, там не можна навіть ставити металопластикові вікна – заборонено законом!

Польська столиця наразі своїх інвестиційних планів не розкриває, але, за даними Варшавської фондової біржі, очікувані інвестиції у Варшаву, з огляду на Євро-2012, зростуть не менш ніж у 20 (!) разів уже 2008 року.

До речі, Україна в 2007 році опустилася в рейтингу ООН з надходження прямих іноземних інвестицій. За даними компанії Dragon Capital, у всю українську економіку в 2007 році було вкладено понад $8,5 млрд. (без урахування операції з придбання Укрсоцбанку групою UniCredit). А Держкомітет статистики України інформує, що значно зріс капітал нерезидентів. Наприклад, з Кіпру - на $1 млрд. 774,9 млн., Швеції - на $739,4 млн., Нідерландів - на $639,9 млн., Австрії - на $376,8 млн., Російської Федерації - на $341,2 млн., Великої Британії - на $248 млн., Польщі - на $245,3 млн., Франції - $195,3 млн. і Німеччини - $181,3 млн.

Але, застерігають експерти з Concord Capital, кажучи про інвестиції з Кіпру, Росії та Великої Британії, не варто забувати про наших громадян, а особливо про їхні офшорні зв'язки. Відомо, що досить великі гроші, що поступають через Кіпр, як і раніше, є прибутком українських компаній – просто цей прибуток утримується якийсь час в офшорах, а потім надходить в Україну під виглядом ПІІ. Втім, добре вже хоч би те, що гроші таки йдуть в економіку нашої країни!

Інший, причому дуже перспективний, напрям столичних інвестицій – це будівництво соціально значущих об'єктів, один із яких – метрополітен. Тут Київ узагалі осоромився – потенційний іноземний інвестор дуже багато що дізнався про «надійне» слово столичних властей.

Отже, восени французька компанія зацікавилася можливістю інвестувати в будівництво столичного метро, але вже наприкінці грудня, за неофіційними даними, вони відмовилися, або ж «дуже сильно задумалися», - каже представник аналітичного відділу компанії «Альфа-Капітал» Денис Шаврук.

Офіційно інформація про домовленість стала відома після зустрічі начальника метрополітену Петра Мірошникова з директором представництва компанії SYSTRA в Україні Аланом Годрі.

Тоді повідомлялося, що сторони обговорили можливу співпрацю в розробці дизайну майбутніх станцій метро на новій Подільсько-Вигурівській лінії, в підготовці тендерної документації, в дослідженні можливостей фінансування будівництва метро в Києві міжнародними банками. Годрі пообіцяв підготувати і надати Київському метрополітену пропозиції щодо співпраці.

Зустріч була результатом червневого звернення керівництва метрополітену до 132 будівельних компаній з 23 країн світу з пропозицією взяти участь у будівництві метро. Судячи з відсутності інформації від тих 132 компаній, вони або зайняли вичікувальну позицію у зв'язку з політичними подіями, або вирішили подивитися на долю того, хто спробує прийти сюди першим.

Тут варто нагадати, що за час правління Києвом Черновецького і його команди в місті не було введено жодної (!) нової станції метро, хоча плани такі, й цілком реальні, були. Грошей не було! І лише цього, 2008 року, планується ввести в експлуатацію дві нові ділянки метрополітену загальною протяжністю майже 4,9 км. У другому кварталі буде введено в експлуатацію ділянку від станції «Бориспільська» до станції «Червоний хутір» Сирецько-Печерської лінії завдовжки близько 1,1 км, у четвертому кварталі - ділянку 3,79 км від «Либідської» до «Васильківської» Куренівсько-Червоноармійської лінії (це відразу три нові станції!).

А до 2012 року у столичних властей щодо перспектив метро взагалі наполеонівські плани: мер Києва Леонід Черновецький заявляв, що на той час буде введено в експлуатацію аж… 20 станцій метро! І навіть уже й на Троєщині. В усякому разі, планується. Правда, з Троєщиною вирішили поки що почекати – в міському бюджеті-2008 кошти з будівництва метро на Лівий берег перекинуто на прискорення добудови станцій Куренівсько-Червоноармійської лінії. Сакраментальне питання: якщо реально бракує своїх грошей, чому ж до зацікавлених інвесторів таке, м'яко кажучи, прохолодне ставлення?!

З іншого боку, в грудні міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings присвоїло Києву довгострокові рейтинги в іноземній і національній валюті на рівні «BB-» (прогноз - «стабільний») і короткостроковий рейтинг в іноземній валюті «B». Національний довгостроковий рейтинг столиці - «AA+(ukr)», (прогноз «стабільний»). Рейтинги демонструють сильні показники бюджету, добре диверсифіковану економіку столиці та стабільне збільшення податкових надходжень. Мерія після отримання рейтингу заявила про свої заслуги і про те, що таке досягнення допоможе залучити інвестиції в столицю.

Разом з тим аналітики Fitch указують на вплив загальнополітичної ситуації в країні на економіку Києва, натякаючи на політику, заплутане законодавство та горезвісне рейдерство.

Восени 2006 року всім відомий Dow Jones пригадав про Україну. Такої уваги Київ заслужив «завдяки» рейдерським атакам на західні компанії, що працюють в Україні. У статті «Інвестори в Україні вимагають нових законів для боротьби з корпоративними рейдерами», розміщеній на порталі Dow Jones Newswires, потенційним інвесторам розповіли про те, що Україна кишить рейдерами! Враховуючи, наскільки серйозною є інформація від Dow Jones для інвесторів, це попередження змусило задуматися багатьох інвесторів про прихід в Україну.

З іншого боку, як ми вже говорили, нині Україна, а столиця - в першу чергу, дуже зацікавлена в інвестиціях, інакше підготуватися до Євро-2012 буде просто нереально. У Києві до футбольного чемпіонату потрібно побудувати близько 60 готелів. На даний момент загальними зусиллями столичної влади і крупних іноземних компаній і українських девелоперів є попередні домовленості про будівництво 35 готелів. Але якщо не буде всіх 60 – то Євро у нас просто відберуть!

Як вважають аналітики з Dragon Capital, ключовими секторами для залучення іноземних капіталів найближчими роками можуть стати фінансовий сектор, промисловість (у першу чергу харчова і машинобудування) і сектор нерухомості. Останній буде основним засобом отримання доходів для столиці, вважають у компанії. Але головними чинниками притоки ПІІ стануть поліпшення інвестиційного клімату і відновлення великомасштабної приватизації за участю іноземних інвесторів.

А для столиці та передмість – земельна реформа, зокрема зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, стане вирішальним аргументом для приходу іноземних інвестицій. Величезний потенціал для ПІІ має також енергетика, реформи якої неможливі без залучення приватного капіталу.

Чи здатна столична влада, відкинувши шкурницькі інтереси, в яких її звинувачують на кожному розі, подумати про створення сприятливого клімату для великого капіталу в залученні його до реставрації житлово-комунального господарства столиці, модернізації інфраструктури і створення інших благ для киян і гостей міста, - аналітики спрогнозувати, на жаль, не беруться.

Є сьогодні ще один слушний момент – економічний форум у Давосі, де, за бажання, можна дуже потужно представити Україну та її столицю. Це спробує зробити окрім, звичайно, Президента Ющенка і його радник, лідер опозиційної до мера Черновецького фракції в Київраді, відомий у всьому світі спортсмен Віталій Кличко. Він так і пресі перед від'їздом до Давоса сказав, що їде до Швейцарії провести ряд переговорів із представниками європейських і світових фінансових і політичних кіл щодо інвестицій в економіку Києва: «Моя мета в Давосі – гідно представити інтереси Києва і киян».

Фактично, потенційний претендент на крісло мера столиці України їде, щоб якимсь чином реабілітувати… команду Леоніда Черновецького, адже інвестиційний бум, про який мріє Кличко, має розпочинатися в Києві невідкладно, чекати інвесторам змін у владі, приходу інших людей у столичну мерію – смерті подібно, враховуючи, що і Євро-2012 не чекає! Той же Кличко як член оргкомітету з Євро-2012 неодноразово заявляв «Главреду», що Україні «дихає в спину» насамперед Італія, яка вже сьогодні готова приймати футбольний чемпіонат, і тільки того й чекає, щоб ми схибилися на стадії підготовки.

«Я часто зустрічаюся з серйозними інвесторами, які звертаються до мене по консультації. Вони готові в рази збільшити інвестиції в Україну, і передовсім у Київ. Але світові корпорації, що готові вкладати в місто мільярди доларів, ніколи не гратимуть за корупційними схемами, впровадженими київською владою. Великі гроші люблять тишу. Тому інвестиції дістаються менш ризикованим містам», - вважає Кличко.