Приватизація обернеться інфляцією? Юрій Григоренко, «Экономические новости», для «Главреда» Уряд Юлії Тимошенко впритул зайнявся приватизацією, за допомогою якої має намір вирішити проблеми переобтяженого соціальними витратами держбюджету.

Наявність привабливих об'єктів і висока продажна ціна мають забезпечити виконання і основного, і додаткового плану надходжень. Інше питання, чим закінчиться для економіки в цілому такий розпродаж. Інфляцією - це мінімум.

Кабінет Міністрів затвердив список об'єктів приватизації у 2008 році, до якого входять 28 підприємств (у списку приватизації на 2007 рік були 634 об'єкти). Найпривабливішими активами будуть контрольні пакети акцій «Укртелекому» (25%+1 акція компанії залишається в держвласності), Одеського припортового заводу (ОПЗ) і «Турбоатому», а також блокуючі пакети (25%+1 акція) шести обленерго («Полтава- », «Чернігів- », «Одеса- », «Прикарпаття- », «Львів- » і «Сумиобленерго»). Повний список об'єктів, що приватизуються, в уряді поки що не називають.

Загалом у бюджеті-2008 надходження від приватизації затверджені на рівні 8,602 млрд. гривень. Додатково Тимошенко хоче отримати ще 12 млрд. грн. і направити їх на компенсації втрачених вкладів Ощадбанку СРСР.

Нагадаємо, що із запланованих держбюджетом-2007 надходжень від приватизації у розмірі 10,6 млрд. грн. Фонд держмайна (ФДМ) торік перерахував до бюджету всього лише 2,45 млрд. грн. Найбільші надходження були отримані від продажу 76% акцій «Луганськтепловозу», міноритарних пакетів «Міттал Стіл Кривий Ріг», а також 74,99% «Запорізького заводу напівпровідників».

Слід зазначити, що проведення приватизації, по суті, є ключовим моментом для реалізації всіх соціальних і компенсаційних намірів Юлії Тимошенко.

На думку президента Центру антикризових досліджень Ярослава Жаліло, зараз складно дати оцінку амбітним планам Тимошенко. «Насамперед усім приватизаційнимоб'єктам треба дати правильну оцінку, але на сьогоднішній день її немає», - зауважує експерт.

Нагадаємо, що ФДМ неодноразово безуспішно намагався «прицінитися» до ринкової ціни «Укртелекому», продаючи на біржі по 1%-му пакету акцій, а щодо ОПЗ конкурс оголосив, але у вересні Президент призупинив затверджені Кабміном умови конкурсу, а в жовтні ФДМ і зовсім його відмінив. Тепер ці основні об'єкти, які не були продані минулого року, успішно знайдуть своїх покупців уже в поточному, оскільки попит на них був і раніше, а ринкова кон'юнктура (за винятком підвищення ціни на газ – головної сировини для ОПЗ) істотно не змінилася.

За оцінками експертів, вартість «Укртелекому» може становити $3-5 млрд. Шанси продати телекомунікаційний гігант вельми високі, оскільки контрольний пакет акцій для стратегічних інвесторів привабливіший, аніж участь в аукціонах, де продається по 1%. «Укртелеком» може бути цікавий як західним телекомунікаційним компаніям, так і «місцевим» - раніше свою зацікавленість висловлювали структури Ріната Ахметова. Крім того, до них, швидше за все, приєднаються росіяни – зокрема АФК «Система».

Стосовно ОПЗ, то підприємство планується приватизувати разом із перевалочним терміналом, що підвищує як його привабливість, так і ризики, у разі подальшого невиконання інвестором своїх інвестиційних зобов'язань. Раніше в конкурсі на продаж ОПЗ планували взяти участь пул українських інвесторів і російські компанії. Також серед можливих покупців озвучувалася скандально відома компанія «РосУкрЕнерго». Нагадаємо, що раніше ФДМ хотів виручити від продажу підприємства 2,5 млрд. грн. За оцінками аналітиків, вартість продажу може становити $0,5–1 млрд.

Наявний у списку харківський «Турбоатом», швидше за все, стане предметом торгів між групою «Енергетичний стандарт» Костянтина Григоришина (який намагався усунути нинішнє керівництво підприємства) і російськими компаніями енергетичного машинобудування. Найімовірнішими покупцями можна вважати росіян. Продажна вартість компанії сягатиме приблизно $300–500 млн.

Вартість блокпакетів у шести обленерго може скласти $500-750 млн. Найзапеклішою буде боротьба з продажу «Одесаобленерго», де зійшлися інтереси VS Energy International Ukraine, за якою стоїть група російських бізнесменів, і компанії FS Trading Ltd, афільованої з фінансово-промисловою групою «Фінанси і Кредит» Костянтина Жеваго. Нагадаємо, що влітку 2007 року Верховний Суд залишив у силі рішення Печерського суду, який визнав компанію FS Trading Ltd, афільовану з фінансово-промисловою групою «Фінанси і Кредит» Костянтина Жеваго, власником 35% акцій ВАТ «Одесаобленерго». Восени Верховний Суд України (ВСУ) відмінив своє літнє рішення. Тобто конфліктна ситуація між двома структурами повернулася в стан «статус-кво».

У конкурсах на продаж інших обленерго можна чекати суперництва групи «Приват» і «Енергетичний стандарт». Щодо термінів, то на підготовку документів для приватизації від дня затвердження списку виділено 1 місяць, і потім залишиться ще 75 днів після публікації оголошення про проведення конкурсу. Конкурс з «Укртелекому» може відбутися вже до травня, а продаж ОПЗ – ще раніше, оскільки всі необхідні для цього документи ФДМ уже підготував.

Судячи з усього, у разі продажу «Укртелекому» вже за підсумками I кварталу ФДМ може виконати річний план приватизації.

Експерт Центру економічних досліджень і політичних консультацій Катерина Куценко зазначає, що названа Юлією Тимошенко сума 12 млрд. гривень може бути цілком реалістичною за рахунок таких об'єктів, як «Укртелеком» і Одеський припортовий завод.

У списку підприємств, що приватизуються, немає об'єктів, які виставлятимуться на приватизацію повторно. Проте він може поповнитися в результаті рішень судових органів. Перший віце-прем'єр Олександр Турчинов першим кандидатом назвав «Луганськтепловоз», незаконність приватизації якого підтвердив Верховний Суд. Не виключено, що другим буде Нікопольський завод феросплавів, про необхідність поверненні якого нещодавно заявляла сама Тимошенко.

У разі оголошення нового конкурсу з продажу «Луганськтепловозу», в ньому братимуть участь ті, хто не був допущений минулого разу – «Дніпровагонмаш», структури групи «Приват» і Костянтина Григоришина. Не виключена участь і тих, хто проявляв інтерес до підприємства раніше, - концерну Siemens, а також інших західних компаній.

Підкреслимо, що всі підприємства уряд вирішив продавати на відкритих аукціонах за прикладом продажу «Криворіжсталі», запевняючи, що це дасть можливість отримати вищу ціну за кожен актив.

Керувати приватизацією, швидше за все, буде вже новий голова ФДМ «бютівець» Андрій Портнов. Тим часом нинішній керівник Фонду держмайна Валентина Семенюк запевняє, що заяву на звільнення не подавала, а це означає, ще боротиметься за свою посаду, але питання її відставки – суто технічне.

За інших рівних умов Тимошенко, швидше за все, вдасться з лишком перевиконати свої приватизаційні плани за рахунок високої ціни активів. Одним лише «Укртелекомом» можна «закрити» і основний, і додатковий плани надходжень. Питання, напевно, в іншому – у використанні цих коштів. Поки що Юлія Тимошенко не оприлюднювала планів, окрім як на використання залучених коштів для компенсації втрачених вкладів Ощадбанку СРСР.

Саме розподіл приватизаційних коштів може стати проблемою. Якщо 6 млрд. грн. вже виділених для компенсації вкладів підвищать, за розрахунками Мінекономіки, інфляцію на 1,5% (і це мінімум), то в що виллються 20 млрд.? За умови перевиконання плану надходжень ці кошти навряд чи будуть направлені в інновації та інвестиції в економіку. Принаймні риторика прем'єра не дає натяків на такий розвиток подій. У будь-якому разі, успішна приватизація виллється гарним піаром для Тимошенко та інфляцією для країни.