До речі, розшифруємо – «на себе, коханого», тобто на так званий цільовий фонд міського голови, яким, природно, розпоряджається тільки сам міський голова. Ну а мільйони на ЗМІ – це взагалі незрозуміло, оскільки Київрада в грудні ухвалила рішення ці самі ЗМІ взагалі протягом півроку… ліквідувати! Щоправда, саме мер і його соратники по блоку всіляко опиралися ліквідації трьох комунальних газет, які, як відомо, перетворилися на такий собі рупор виключно самого Черновецького і тих, хто його підтримує. Але про все це – нижче.
Отже, Київрада, гарненько відпочивши на зимових канікулах (останнє пленарне засідання проводилося ще 27 грудня 2007 року), нарешті завтра по обіді візьметься за обговорення і ухвалення бюджету столиці 2008 року. Передбачати «драчку» не беремося, проте той факт, що бурхливі дебати стосовно головного фінансового документа Києва очікуються, навіть не будемо ставити під сумнів. Швидше за все, невгамовні хвастощі команди Черновецького типу «такого міського бюджету Україна ніколи не бачила!» остудять більш тверезі оцінки та характеристики. І це буде справедливіше – навіть побіжне ознайомлення з прогнозованими показниками «приходу та витрат» викликає чималий подив – аніж так бахвалитися?!
Для зав'язки нашого сюжету процитуємо заступника Черновецького - секретаря Київради Олеся Довгого: «Бюджет із прибутковою базою понад 20 млрд, шановні друзі, це певний прецедент в історії української економіки!».
Формально, справді, в словах Довгого є зерно правди: 25 млрд. грн. – це майже у півтора рази більше, ніж бюджет минулого року і практично в чотири рази більше за бюджет екс-мера Олександра Омельченка. Останній аргумент особливо сильний, на думку київської влади. Адже не дарма місто обвішане білбордами з усміхненим Леонідом Михайловичем і набором цифр, що збільшуються майже в геометричній прогресії: 2006 – 9 млрд., 2007 – 17 млрд. 2008 – 25 млрд.
Проте шкода, що бюджетні прогнози не такі радісні, як усмішка Черновецького з рекламних щитів. І причин на те кілька.
По-перше, горезвісне рекордне збільшення головного міського кошторису - не одноосібна заслуга міської адміністрації, як про це сурмлять чиновники. Столичний бюджет більш ніж на 80 % формується за рахунок податків на доходи фізичних осіб. На думку головного фінансиста міста Віктора Падалки, основний дохід бюджету планують отримати від податку з доходів фізичних осіб - близько 11 млрд. 265 млн. гривень. У цілому податкові надходження мають скласти 13 млрд. 795 млн. гривень.
Представляючи проект бюджету на 2008 рік, він зазначив: «Таке зростання, перш за все, пов'язане з підвищенням у 2008 році розміру мінімальної заробітної плати: з 1 січня - 515 гривень, з 1 квітня - 525 гривень, з 1 жовтня - 545, а з 1 грудня - 605 гривень». А цей розмір, як відомо, затверджує парламент, а не мер Черновецький або якийсь інший міський чиновник.
Крім того, Падалка зауважив, що розрахунок прибуткової частини міського бюджету робиться і з урахуванням «збільшення середньомісячної заробітної плати працівників, зокрема по місту Києву, що випереджає середньоукраїнські показники приблизно в 1,7 разу». Тобто левовою часткою «рекорду» є все-таки відрахування з доходів громадян. Це, в принципі, теж відома аксіома.
За даними Держкомстату, на кінець 2007 року, порівняно з іншими регіонами України, в Києві виявилася найвища середня місячна заробітна плата — 2500 грн., тобто в цілому протягом 2 років вона зросла майже на 1 тис. грн. Для порівняння: за даними Головного столичного управління статистики, номінальна середньомісячна заробітна плата за 2006 рік на одного штатного працівника дорівнювала 1729,11 грн., а в 2005-му вона досягала 1313,96 грн., тобто, як мовиться, і коню зрозуміло - тенденція до підвищення.
Але цікаві інші цифри. Якщо виводити геометричну прогресію рівня інфляції по країні за три останні роки, то виявиться, що в 2005 році вона становила 10, 3 %, у 2006-му – 11,6%, в 2007-му – 16,6%, в 2008-му хотілося б, щоб не досягла 20-процентного показника. Здавалося б, усе гаразд. Зростання зарплат по Києву нібито випереджає загальноукраїнські інфляційні процеси. Але дані Держкомстату знову примушують у райдужності цих результатів сумніватися. Так, за підсумками 2007 року інфляційним лідером країни названо Київ - з 21% інфляційного зростання за рік. Зростання інфляції в столиці частково пояснюється збільшенням зарплат, проте в регіонах рівень інфляції і зарплат несумірний – не на користь столиці! Так, Донецьк опинився на другому місці після Києва за середнім рівнем зарплат, але рівень інфляції там нижчий середнього по Україні. Опозиціонери до мера Черновецького в особі, наприклад, бютівця Михайла Поживанова вже поспішили звинуватити команду мера в неефективному управлінні столицею. Хто має рацію – нам складно судити, хай своє слово скажуть незалежні економісти. Але все-таки незаангажовані цифри просто змушують припустити, що збільшення міського бюджету в 1,5 разу – це не що інше, як… біг на місці. З метою наздогнати інфляцію, що набирає обертів!
Друге. Передбачуване значне джерело поповнення міського бюджету, яке вже, до речі, викликало бурю емоцій у всього депутатського корпусу, – збільшення нормативної оцінки землі практично в 2,5 разу і відповідно податку на землю для промислових підприємств. Рішення «Про затвердження технічної документації за нормативно-грошовою оцінкою земель м. Києва і Порядку її визначення» було прийнято ще 26 липня 2007 року. Депутат-«регіонал» Іван Салій ініціював скасування рішення, що завдало сильного удару по підприємствах, які не розраховували на такий поворот подій у середині фінансового року. Було створено спеціальну робочу групу в Київраді. На сьогодні вона вже підготувала документ щодо скасування. Чи приймуть його - побачимо на найближчих сесіях. Але якщо все-таки рішення ухвалять, то, на думку начальника Головного управління земельних ресурсів КМДА Анатолія Муховикова, київський бюджет у 2008 році втратить як мінімум 1 млрд. грн. А Віктор Падалка вже запланував близько 1,5 млрд. гривень доходів до бюджету від цього податку. Ось такі пряники! При цьому чи варто ще раз підкреслювати, що необґрунтоване збільшення нормативної оцінки землі – це ще один інфляційний чинник.
Далі. Наповнювати бюджет планують і за рахунок збільшення пайової участі забудовників у новобудовах. На думку опозиції, це приведе до банального чергового подорожчання житла. Про це, зокрема, заявляв представник фракції «Нашої України» в Київраді Зорян Шкіряк. Щоправда, перші управлінці КМДА в особі, наприклад, Дениса Басса переконують – нічого подібного не відбудеться, і збільшення відрахування до 15% - не більше ніж інфляційне зростання. Що ж, божевільному столичному ринку нерухомості «подаровано» ще одне виправдання постійного зростання цін. Утішає хіба лише те, що й без цього рішення зростання цін на київське житло не зупиниться – про це кажуть практично всі аналітики ринку, так само, як і будівельники («Главред» детально писав на цю тему в грудні та на початку січня).
Кажучи про рекордні 25 млрд. грн. у міському бюджеті, столичні чиновники забувають ще про одне маленьке, але дуже істотне «але», котре неабияк зіпсувало результати минулого року, який, за твердженням того ж Черновецького, також претендував на рекорд. А саме: про дефіцит міського бюджету-2007. За даними опозиції, бюджетна дірка під кінець року зросла до 1,5 мрд. грн. Про це на мерських білбордах – ні слова ні півслова! Проте, ясна річ, приховати таку «дірку» теж складно, тому промерська більшість, практично не коментуючи тему, обережно називають цей дефіцит – просто… невчасним освоєнням коштів підприємствами та організаціями.
Назвати такий провал можна як завгодно, але факт залишається фактом. І… знову ж таки, примушує замислитися - якщо не вдалося виконати бюджет у 18 млрд., то де гарантії, що на третину збільшений бюджет не спіткає та ж сама доля?
Команда мера з гордістю заявляє про збільшення фінансування соціальних статей. Але саме на цих фронтах влада Черновецького й зазнала невдачі: за наслідками 11 місяців із таких напрямів фінансування, як освіта, охорона здоров'я, фізична культура і спорт, культура, план було виконано в середньому лише на… 80%.
У 2008 році на охорону здоров'я планують виділити трохи більше як 2 млрд. грн. Голова постійної комісії Київради з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець вже назвала бюджет 2008 року «руйнівним», «оскільки він не дає розвитку галузі, а тільки підтримує її нинішній стан». На її думку, більше половини виділених коштів піде на зарплату, тоді як на закупівлю медикаментів планується виділити 10% (!) від загальної потреби, а на утримання хворих і того менше - всього лише 4%.
До торішнього фінансування сфери освіти додано близько 454 тис. грн. Тим часом за наслідками 10 місяців освіту недофінансували більш ніж на 500 тис. грн.
Блок Віталія Кличка, наприклад, уже після представлення проекту бюджету назвав його популістським і бюджетом проїдання.
«У проекті головного фінансового документа міста не визначено пріоритетів розвитку, нераціонально розподілено кошти. Його філософія помилкова, оскільки формує бюджет споживання замість бюджету розвитку. Фінансування стратегічних пріоритетів столиці, зокрема системи охорони здоров'я, культури, освіти, оновлення інженерних комунікацій і інфраструктури, підмінено масовими виплатами в ручному режимі окремим категоріям населення», - вважають опозиціонери.
Цікаво також і те, що збільшення фінансування комунальним ЗМІ однаково не задовольнило практично всіх – і жорстку опозицію, і фракцію Партії регіонів, і соціалістів, і «Столичні реформи»... Витрати на комунальні ЗМІ збільшуються - порівняно з попереднім роком - на 18 млн. 352,8 тис. грн. і становитимуть 64 млн. 040,2 тис. грн.
І це при тому, що депутати ухвалили рішення в ході п'ятої сесії Київради про ліквідацію комунальної преси - газет «Хрещатик», «Вечірній Київ» і «Українська столиця»! Щоправда, досі питання остаточно все одно не вирішено, адже ніхто точно не знає, підписав чи підпише депутатський документ мер Черновецький, або, можливо, ветує його, а депутати це вето так і не подолають. Тобто де-факто комунальна преса продовжує працювати, газети виходять, але чутки про те, що ці ЗМІ разом з належними їм майновими комплексами, у тому числі і в самому центрі Києва, - на вулиці Володимирській, будуть вигідно для команди Черновецького продані, теж поширюються. Загрозу виведення з-під контролю столичної громади комунальних ЗМІ відчуває як опозиція, так і частина промерської більшості. Від усього відхрещується лише одна фракція Київради - Блоку Черновецького. Проте якраз така позиція соратників мера дає привід думати, що саме з їхньої легкої руки ЗМІ таки отримають збільшене фінансування з бюджету міста.
Віктор Падалка, коментуючи цей депутатський вирок комунальним ЗМІ, сказав таке: «…рішення Київради щодо закриття (комунальної преси) і прикриття ми не отримали», додавши, що, мовляв, депутатам до снаги за бажання ухвалити рішення про скорочення асигнування за цією статтею.
І ще одне. Разом з такими резонансними статтями проекту бюджету втрачаються, але все таки не перестають дивувати уважного читача рішення про виділення, наприклад, на фінансування call-центру або створеної мером телефонної служби 0-51, аж 5 млн. 849,4 тис. грн., або на будівництво павільйону людиноподібних мавп 33 млн. 900 тис. грн., або на створення крематорію для утилізації трупів тварин (близько 800 тис. грн.).
Не забув про себе і сам мер (а може, не забули про нього ті, кому за мера Черновецького жити добре?!). Так, цільовий фонд міського голови в проекті бюджету на 2008 рік становить аж 75 млн. 707,1 тис. грн. Для порівняння - на виконання передвиборних програм УСІХ 120 депутатів Київради заплановано 38 млн. 981,2 тис. грн. Тут же слід пригадати і про 5 млн. грн. на фінансування «Подяк Київського міського голови». Навіть неозброєним оком видно, що такий нечуваний розподіл народних грошей «під себе, коханого» дуже скидається на готовність №1 Черновецького та його бойової команди до дострокових виборів у Києві, про можливість яких сьогодні говорять, особливо на вулиці Грушевського, дедалі гучнніше. Втім, опозиція в Київраді (БЮТ і фракція Кличка) вже заявила через ЗМІ, що деякі сумнівної необхідності статті бюджету столиці – явна ознака початку фінансування виборчої кампанії Черновецького за рахунок міського бюджету.
Продовжують збільшуватися й витрати на, скажімо так, місцеву бюрократію. Наприклад, на заробітну плату міським чиновникам заплановано 135 млн. 272,2 тис. грн. Фінансування органів місцевого самоврядування і виконавчої влади планують збільшити принаймні на 99 млн. 973 тис. грн.
І ще один аспект не на користь похвалянь мера. Ніхто не забув згадати, що обсяг відрахувань із міського до Державного бюджету в 2008 році планується збільшити вдвічі - більш ніж до 5,6 млрд. грн. Тобто реально місту від консолідованого бюджету-2008 залишається менш як 20 млрд. грн. І як у зв'язку з цим не пригадати мера Омельченка, який і говорити не хотів про такі щедроти на користь держави, а в «битві за київський мільярд» дійшов навіть до судових розглядів із тодішнім міністром фінансів Віктором Пинзеником, і таки виграв ту боротьбу – столичній громаді мільярд повернули!
Не можна не сказати про те, що в бюджеті Києва на 2008 рік дійсно багато уваги приділяється соціальним питанням: захисту малозабезпечених громадян, охороні материнства й дитинства, пропаганді фізкультури та спорту, а також культурі. Це – важливо, ніхто не заперечує. Але водночас практично не знайшлося місця для серйозних капіталовкладень на перспективу, на наукові розробки та інноваційні проекти. Подібна тенденція, до речі, намітилася вже під час перегляду бюджету-2007 - тоді найбільше постраждали саме ці статті витрат, хоча багато депутатів і обурювалися з трибуни сесії такою недалекоглядною політикою.
Загалом, яким буде остаточний варіант бюджету-2008, ми дізнаємося вже завтра, шоста сесія Київради відкриється о 15.00. І, як нам стало відомо, на порядку денному сесії саме на питанні про бюджет і зроблено основний акцент – імовірно, на його розгляд витратять не менше чотирьох годин депутатського часу.
Фото Владислава Мусієнка, «Главред».
