Газовий покер Тимошенко Яна Корецька, Севгіль Мусаєва, «Экономические новости», спеціально для «Главреда» Юлія Тимошенко почала усунення «РосУкрЕнерго» з газового ринку України через ослаблення позицій «Укргазенерго».

Національна комісія з регулювання електроенергетики України обмежила обсяг постачань газу через «Укргазенерго» до 5,04 млрд. куб. м газу на рік.

Таким чином, компанію позбавляють доступу до платоспроможних українських споживачів. На думку експертів, таке рішення свідчить про можливу зміну схеми постачань газу усередині країни, а також, можливо, дозволить поліпшити фінансове становище самого НАК «Нафтогаз Україна». Проте це не означає, що питання постачання газу вирішене раз і назавжди, оскільки тіньові схеми складалися роками і для їх усунення знадобиться часу не менше.

Національна комісія з регулювання електроенергетики України (НКРЕ) ухвалила рішення про скасування своєї постанови від 9 серпня 2006 року №1047 «Про внесення змін до постанови НКРЕ від 9 березня 2006 №306». З цієї миті обсяг постачань газу через «Укргазенерго» обмежується 5,04 млрд. куб. м газу на рік замість заявлених раніше 55 млрд. куб. м. Яким чином розподілятимуться решта 50 млрд. куб. газу, залишається питанням.

Природно, що «Укргазенерго» сприйняла ініціативу НКРЕ в багнети. Як повідомив глава прес-служби «Укргазенерго» Віталій Кисіль, рішення про скасування ліцензії ЗАО «Укргазенерго» на постачання природного газу за нерегульованим тарифом було ухвалено «заднім числом – 8 січня. Компанія «Укргазенерго» вважає, що таким чином регулятор не лише порушив власний регламент і рішення судів, але й перевищив свої повноваження. По-перше, ухвала була прийнята без відкритих слухань і про неї представників компанії, як того вимагає регламент НКРЕ, навіть не сповістили.

Також, на його думку, нинішній керівник НКРЕ Валерій Кальченко був призначений перед Новим роком і не міг встигнути за 2 робочих дні ознайомитися з ситуацією і прийняти рішення, яке докорінно може вплинути на ситуацію у сфері газопостачань усередині країни.

В цілому наступ на «Укргазенерго» тісно пов’язаний із планами Юлії Тимошенко витіснити з українського ринку «РосУкрЕнерго», про що вона неодноразово заявляла. При цьому як одну із зачіпок називають критичний фінансовий стан «Нафтогазу».

Наприклад, за січень-липень 2007 року чистий прибуток «Нафтогаз України» зменшився майже в 7 разів порівняно з аналогічним показником минулого року – з $396 млн. до всього лише $59 млн. Низькі показники компанії пов'язували з передачею найбільш платоспроможних клієнтів, промислових підприємств «Укргазенерго». Постачання газу населенню проходить через НАК «Нафтогаз», який в обов'язковому порядку має розраховуватися перед «Укргазенерго».

Недивно, що показники «Укргазенерго» в 2007-му зростали фактично пропорційно втратам «Нафтогазу». У першому півріччі 2007 року «Укргазенерго» майже вдвічі випередила конкурента за показниками чистого доходу і прибутку.

За визнанням Віталія Киселя, компанія «Укргазенерго» в 2006-2007 рр. сплатила до бюджетів різних рівнів 14 млрд. грн.

Проте цей аргумент навряд чи врятує «Укргазенерго» від рішучих дій Тимошенко, яка вже дістала моральну підтримку з боку західних ринків.

Як стало відомо в четвер, рейтингове агентство Fitch підвищило рейтинг "Нафтогазу України" з В+ до BB-. Ця новина не може не порадувати уряд, оскільки означає, що імовірність дефолту НАК «Нафтогаз» по його іноземних зобов'язаннях з подальшою передачею української газотранспортної системи до чужих рук зменшується.

Науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Інна Юзефович вважає, що рішення НКРЕ означає, що якщо залишкові обсяги газу промисловості постачатимуться НАК «Нафтогаз України», який до цього продавав через «Газ України» газ населенню за низькими цінами, то НАК зможе отримувати прибуток від продажу газу промисловим підприємствам. Це дозволить поліпшити фінансове становище компанії.

Втім, не виключено, що кампанія з усунення «РосУкрЕнерго» з українського газового ринку може бути прикриттям для зміни схеми постачання газу усередині країни.

Можливість перерозподіляти 65% споживаного в країні газу, загальною вартістю близько $10 млрд. (і лише закупівельні ціни), це, перш за все, великі гроші. При цьому виключення «РосУкрЕнерго» (чому напевно протидіятиме «Газпром») зі схеми постачань газу в Україну не зменшить кінцеву вартість газу.

Старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін вважає, що рішення НКРЕ можна пояснити в першу чергу наміром Юлії Тимошенко змінити існуючу схему постачань газу. «На відміну від «РосУкрЕнерго», позбутися посередника на внутрішньому ринку уряду України набагато простіше. Враховуючи недавні заяви про кризовий фінансовий стан НАК «Нафтогаз», обмеження обсягу постачань газу «Укргазенерго» може допомогти «Нафтогазу» повернути сегмент промислових споживачів. Безумовно, створення « Укргазенерго» 2 роки тому стало результатом домовленостей між урядами Росії та України і, швидше за все, сьогоднішнє рішення НКРЕ спричинить за собою негативну реакцію Москви», - зазначив експерт.

З іншого боку, в «Укргазенерго» упевнені, що таке «штучне обмеження може призвести до дестабілізації ситуації на ринку». При цьому в компанії досить спокійно сприймають те, що відбувається. «Зараз у нас достатньо підстав, щоб оперативно вирішити цю ситуацію в правовому полі, а наші споживачі можуть бути спокійні – компанія повністю виконає свої контрактні зобов'язання», - зазначає Віталій Кисіль.

Та все ж, попри удаваний спокій із боку менеджменту «Укргазенерго», компанія має всі шанси втратити свої позиції на українському ринку.

Річ у тім, що зміна політичного розкладу в Україні починає кардинальним чином впливати на газову сферу. Добре відомо, що колишній глава Мінпаливенерго Юрій Бойко мав сильні лобістські зв'язки в «Газпромі», які дозволяли йому бути одним із ключових гравців на українському ринку. Не зламавши збудовані росіянами через Бойка схеми, неможливо кардинально змінити ситуацію на ринку. «Газпром» здав Бойка. Тим більше що той не пристав на пропозицію з «панського плеча» - обійняти пост у «Газпромнафті», що динамічно розвивається. Тимошенко це чудово розуміє, так само, як і росіяни. Доки Юлія Володимирівна залишалася лідером опозиції, росіяни були зацікавлені в статус-кво.

Проте повернення Тимошенко у виконавчу владу, і особливо її президентські перспективи, підштовхують Москву до того, щоб як мінімум прислухатися до ініціатив Юлії Володимирівни.

При цьому інтенсифікація відносин із росіянами має для Тимошенко стратегічне значення. Вона чудово розуміє, що не зможе виграти президентську кампанію, якщо не отримає якусь частину голосів на Сході України. А тут важлива позиція Росії.

Ось чому Тимошенко зараз активно веде переговорний процес із росіянами. Вчора вона розмовляла по телефону з прем'єром РФ Зубковим. За інформацією «Главреда», віце-прем'єр Григорій Немиря вже кілька разів їздив у Москву, де проводив консультації з російським керівництвом.

Одне з російських ЗМІ нещодавно оприлюднило інформацію, що Тимошенко протягом останніх місяців динамічно вибудовує відносини з наступником Путіна Дмитром Медведєвим через його оточення в особі генерал-майора Антона Сурікова. Останній контактує в Києві «з політологом і бізнесменом Володимиром Філіним, який вважається одним із найкращих у світі фахівців у галузі ринків озброєнь. Нині Філін проживає в Києві і очолює закритий аналітичний центр, що вважається «тіньовим мозком» нового уряду України, очолюваного Юлією Тимошенко. Цілком можливо, що тандем Філіна і Сурікова стане тим комунікативним мостом, який дозволить майбутнім президентам Росії і України Дмитру Медведєву і Юлії Тимошенко позбутися, нарешті, одіозного газового посередника «РосУкрЕнерго» і покласти початок якісному новому партнерству двох слов'янських країн в енергетичній сфері», - пише російське видання «Прес-аташе.ru».

Варто також наголосити на ще одному моменті, скажімо, на загальній оцінці персони Тимошенко в російських ЗМІ. Наприклад, в одному з грудневих інтерв'ю Гліб Павловський вельми утішно відгукувався про Юлію Володимирівну, називаючи її «загальнонаціональним і перспективним політиком». Така зміна акцентів в оцінках Тимошенко росіянами свідчить про те, що традиційне сприйняття Юлії Володимирівни в Москві як непримиренного ворога РФ насправді вже далеко не таке.

Природно, що інтереси росіян і Тимошенко розходяться в деяких питаннях діаметрально, як, наприклад, щодо НАК «Нафтогазу». Росіяни зацікавлені в банкрутстві НАК «Нафтогаз», що, можливо, полегшить їм здобуття контролю над українською ГТС.

Тоді як для прем'єра оздоровлення «Нефтогазу» означає збільшення грошових потоків у держскарбницю, які можна буде спрямувати на фінансування різного роду соціальних програм. Ось чому, не будучи ще в силах вивести з гри «РосУкрЕнерго», Тимошенко зосередилася на її дочці.

Таким чином, сутичка навколо «Укргазенерго» - це не лише спроба поламати сталі газові схеми, але й зондування Юлією Володимирівною росіян на предмет формування нових підходів у відносинах з нею.