«Ощадвкладна» інфляція Яна Корецька «Экономические новости», для «Главреда» Підвищення облікової ставки НБУ до 10% не зможе зменшити інфляцію в Україні, спровоковану немонетарними чинниками і виплатами за знеціненими вкладами Ощадбанку СРСР.

Напередодні Нового року, 29 грудня, правління Національного банку постановою №492 ухвалило рішення про підвищення облікової ставки з 1 січня 2008 року з 8% до 10% річних. Таке рішення НБУ було продиктоване за наслідками аналізу динаміки макроекономічних і монетарних показників за 2007 рік. Перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов зазначив, що такий крок буде сигналом стурбованості Нацбанку динамікою інфляції, з метою заборони інфляційного тиску надалі. В той же час більшість експертів зауважили, що зміна облікової ставки істотного впливу як на індекс споживчих цін, так і на темпи зростання ВВП не матиме. Повернути інфляцію до однозначного числа суто монетарними методами навряд чи вийде.

На думку директора департаменту операцій на фінансових ринках банку "Фінанси і Кредит" Андрія Войтенка, «враховуючи, що операції НБУ в реальності проводять на відкритому ринку за іншими процентними ставками - з великим відхиленням від облікової ставки (наприклад, 0,1% - залучення, 14-15% - розміщення), показник облікової ставки зводиться до номінального».

Слід зазначити, що НБУ майже 10 років тому обрав як показник стабільності в країні валютний курс, а не інфляцію, і не помилився. Попри рекомендації міжнародних експертів, які пропонують перехід від політики таргетування (спосіб реалізації господарської політики держави, що виражається у виборі будь-якої економічної "мішені", на яку необхідно впливати, щоб досягти певних результатів або поставленої мети) валютного курсу, до таргетування інфляції, НБУ виконувати рекомендації не поспішав. Це було пов'язано зі специфікою української інфляції:

По-перше, вона пов'язана з цінами на енергоносії.

По-друге, для України характерніша інфляція витрат, коли темпи зростання продуктивності праці відстають від зростання доходів населення, крім того, виразно виявляється і інфляція попиту - швидкий розвиток кредитно-фінансової системи, через яку іноземні запозичення прямують на споживчий ринок, збільшуючи попит.

На думку Андрія Войтенка, в умовах високої інфляції і короткострокової надліквідності на міжбанківському ринку (при середніх ставках «овернайт» за рік 0,5-2,5%) операції з іммобілізації "зайвої" грошової маси за ринковими ставками або, як мінімум, наближеними до облікової, можуть привести до різких коливань процентних ставок на міжбанку, зростання ставок корпоративного кредитування, що суперечить стратегічним цілям НБУ зі зниження основних процентних ставок в економіці.

За умови нерозвиненого грошового ринку облікова ставка не робить такого впливу, як на розвинених ринках, де грошова маса відносно стабільна. На думку головного економіста ДІК «Альфа-капітал» Сергія Кульпинського, істотного впливу на економіку або на процентні ставки це підвищення не матиме.

По-перше, підвищення облікової ставки, викликане необхідністю приборкати інфляцію, що перевищила 16%, зменшить об'єм і без того не дуже значного рівня короткострокової ліквідності на ринку, яка на інфляцію не впливає.

По-друге, перехід до прийнятого у низці країн таргетування інфляції через регулювання процентної ставки НБУ можливий лише за умови повноцінного функціонування так званого трансмісійного механізму, тобто коли вартість ресурсу, регульована Центробанком, впливає на його кінцеву пропозицію підприємствам. Якщо в єврозоні, де пряме таргетування інфляції відсутнє, Європейський центральний банк для балансування ринку через аукціони постійно «вливає» ліквідність на ринок, як це було після недавньої іпотечної кризи, то в Україні, при грудневому дефіциті короткострокової ліквідності, короткострокові ставки трималися на рівні вище 4% близько місяця і при цьому НБУ підвищив ставки «овернайт» на 2,5%.

По-третє, однією з основних проблем для банківської системи залишається дефіцит довгострокових ресурсів, що особливо актуально для середніх і невеликих банків. Банки, що мають доступ до зовнішніх ресурсів, зможуть впоратися з цією проблемою, тоді як решта будуть змушені підвищувати кредитно-депозитні ставки, що зменшить їхню конкурентоспроможність.

Вирішення проблеми інфляції у монетарний спосіб, тобто зміною облікової ставки, не може вплинути на інфляцію, викликану немонетарними чинниками. На думку аналітика «Райффайзен Банку Аваль» Дмитра Сологуба, різкий стрибок інфляції протягом останніх місяців пояснюється дисбалансом на продовольчих ринках, а отже, не має монетарної природи, і зміни в кредитно-грошовій політиці НБУ не впливатимуть на темпи зростання цін найближчими місяцями.

В той же час, на відміну від облікової ставки, на інфляцію вплинуть «викинуті» на готівковий ринок кошти для повернення знецінених вкладів Ощадбанку. На ці цілі в бюджеті-2008 передбачено 20 млрд. грн., або 6,8% витратної частини, з яких тільки 6 млрд. грн. буде виплачено готівкою (до 1000 грн. кожному вкладникові), а решта суми буде покрита за рахунок права розраховуватися за товари, житлово-комунальні та інші послуги з ощадних книжок. Враховуючи, що маса готівки зараз становить трохи більше ніж 101,5 млрд. грн., то виплати становитимуть близько 5,9% готівки в обороті.

Проблема полягає в тому, що перед прем'єром Тимошенко зараз стоять два діаметрально протилежні завдання. З одного боку, виконати передвиборні обіцянки щодо повернення знецінених вкладів Ощадбанку СРСР, з іншого – не допустити зростання споживчих цін у країні. Враховуючи, що більшість вкладників зараз у пенсійному або передпенсійному віці, отримані вклади в першу чергу підуть знову-таки на споживчий ринок, разом із коштами, заощадженими за рахунок безготівкової оплати (в рахунок знецінених вкладів) комунальних послуг.

На підтвердження цього, розуміючи складність ситуації, Мінфін вже повідомив, що вкладники колишнього Ощадбанку можуть залишити відшкодовані вклади під відсотки в "Ощадбанку", поклавши їх на депозити під 9,5% у валюті або 13,5% у гривні.

Примітно, що автори ідеї не відповіли самі собі на питання: «Чи погодяться люди, після того як одного разу їхні вклади вже пропали, залишити їх в банку з такою самою назвою?».

На думку Володимира Оваденка, директора аналітичного департаменту інвестиційної групи «Арт-Капітал», підвищення облікової ставки неминуче приведе до зростання кредитних ставок, що ударить по малому і середньому бізнесу. «Погіршення умов кредитування на тлі передвиборних обіцянок Тимошенко і роздутої витратної частини бюджету здатні призвести до помітного уповільнення темпів зростання економіки. Саме у неадекватно великих бюджетних соціальних виплатах ми бачимо основні ризики 2008 г.», - зазначає експерт.

Підвищення облікової ставки без супутнього зміцнення гривні ще дужче зменшує імовірність досягнення поставлених монетарних цілей. Отже це можна розглядати як ще один аргумент на користь швидкого зміцнення гривні, яке в уряді сприймають як інструмент утримання низьких темпів інфляції. Нагадаємо, що НБУ своєю ревальвацією в 2005 році (у квітні 2005 року НБУ провів блискавичну процедуру ревальвації з 5,19 до 5,05 грн./долл.) продемонстрував, що курсовий інструментарій у боротьбі з інфляцією не є ефективним.

Підвищення облікової ставки не зможе належно вплинути на індекс споживчих цін в умовах політики таргетування валютного курсу і підвищеного попиту на споживчому ринку, тим часом в умовах високих інфляційних очікувань, повернення знецінених заощаджень тільки ускладнить становище. Зрештою, ми отримуємо ситуацію, що ні підвищення облікової ставки, ні можлива ревальвація гривні не приведуть до бажаного ефекту у вигляді стримування інфляції в прийнятних - до 10% на рік - межах.