|
Програма Кабміну: тільки б не розірватися
Перед Новим роком Кабінет Міністрів представив на первинне обговорення громадськості свою програму. Назва нехитра - «Український прорив: для людей, а не для політиків».
|
Уперше в українській історії кожен охочий міг внести до неї свої пропозиції. Нагадаємо, згідно з законом «Про Кабінет Міністрів України», Кабмін не пізніше як у 30-денний термін після вступу в повноваження (не пізніше за 18 січня 2008 року) подає на розгляд Верховної Ради свою Програму діяльності, в якій визначається стратегія його діяльності. Перед розглядом на пленарному засіданні ВР програма обговорюється в комітетах і фракціях Верховної Ради. Програма діяльності вважається схваленою, якщо за неї проголосувало не менше як 226 депутатів. Попри те, що окремі пункти Програми уряду Тимошенко вже закладені до Держбюджету (у частині підвищення соціальних виплат населенню), сам документ має більше декларативний характер, без конкретної прив'язки до термінів і кількісних показників. Проте навіть таку програму Кабміну, швидше за все, буде прийнято, завдяки більшості в Раді. Програма «Український прорив: для людей, а не для політиків» частково побудована на положеннях Програми Президента Віктора Ющенка «10 кроків назустріч людям», а частково - на коаліційній угоді Блоку Юлії Тимошенко і блоку "Нашої України - Народної самооборони", тобто на переліку дій, які демократична коаліція зобов'язалася провести у Верховній Раді України VI скликання. Програма Кабміну Юлії Тимошенко включає чотири пункти: «Людина і її розвиток», «Сучасна європейська держава», «Конкурентоспроможна національна економіка» і «Україна і світ», і є переліком дій переважно без прив'язки до конкретних термінів, виконавців, фінансових показників і витрат на реалізацію тощо. Тобто зараз програма - більшою мірою є «благими намірами», які потрібно утілити в життя. Сама Тимошенко оцінює свою програму як спрямовану на «досягнення економічного зростання і кардинальне поліпшення якості життя людей», при тому, що її політичні опоненти, зокрема Віктор Янукович, називають документ декларацією і популізмом. Слід зазначити, що Кабмін Януковича весь свій термін так і працював, незважаючи на нагадування Президента, без програми. Ще в січні 2007 року Янукович ухилявся від прямих відповідей на питання про готовність програми Кабміну, посилаючись на те, що уряд готує стратегію розвитку України до 2011 року. До роботи над програмою Янукович доручив першому віце-прем'єрові Миколі Азарову залучити відомих міжнародних експертів. Чим закінчилося і доручення, і підготовка самої програми, відомо. Що стосується програми Кабміну Тимошенко, то, як вже було сказано вище, окремі її пункти вже зафіксовані в прийнятому Держбюджеті-2008. Перш за все, йдеться про підвищення рівня соціальних виплат населенню, боротьбу з корупцією тощо. А за окремими пунктами статті витрат бюджету навіть перевищують заходи програми. Наприклад, при народженні першої дитини за умовами бюджету-2008 держава виплачуватиме 12 тис., другої – 25 тис., третьої – 50 тис. грн., тоді як у програмі вказано - 12, 15 і 25 (для третьої і кожної наступної дитини) тис. грн. відповідно. Також, у програмі закладено підвищення впродовж 2008 року мінімальної зарплати до 600 грн., тоді як у бюджеті до кінця року визначена сума в 605 грн. Перші кроки нового уряду показують, що йому доведеться чітко розставляти пріоритети для досягнення різноспрямованих цілей. Наприклад, вести боротьбу з інфляцією і при цьому підвищувати соціальні виплати населенню, знижувати податковий тиск і підвищувати бюджетні надходження, ліквідовувати податкові пільги й підтримувати національного товаровиробника і т.д. Так, однією з цілей уряд Тимошенко ставить завершення процесу набуття членства у СОТ, проте пропозиції про продовження податкових пільг для АПК і автопрому, що прозвучали у Верховній Раді, є порушенням раніше прийнятих Україною міжнародних зобов'язань. У економічному блоці програми мають місце більше декларативні цілі без конкретного наповнення. Однією з цілей «Українського прориву» є забезпечення «в історично стислий термін переходу до інноваційної моделі розвитку економіки», що, втім, не демонструє бюджет на 2008 рік, звідки, за словами Тимошенко, виведені всі лобістські програми, внесені урядом Януковича. Також у програмі немає пункту про терміни переходу армії на контрактну основу. Більш того, в Держбюджеті на 2008 рік для Міноборони передбачено 9,422 млрд. грн. (1,06% ВВП), або близько 60% від бюджетного запиту (15,7 млрд. грн.), тобто коштів на перехід армії на контракт (необхідно близько 3-4% ВВП) з 2008 року не виділено. Хоча Тимошенко пообіцяла фракції «Наша Україна - Народна самооборона», що після внесення змін до бюджету в березні 2008 року Збройні сили України отримають фінансування у розмірі 2% ВВП. Юлія Тимошенко вже заявила, що програма буде затверджена Верховною Радою на початку 2008 року. Фракція БЮТ проголосує за документ у будь-якому разі, а за умови виконання вимог щодо фінансування армії, не буде проблем і з голосуванням НУНС. Отже ухвалення програми Кабміну за таких політичних умов (наявності демократичної коаліції) є, швидше за все, лише формальністю.
|