Євген Червоненко: «Я благаю Бога, аби кампанія 2009 року не почалася сьогодні!»
Призначення Євгена Червоненка керівником Національного агентства з підготовки до проведення Євро-2012 тільки на перший погляд видається дивним. Врешті-решт, кому як не успішному менеджерові та управлінцеві з великими зв'язками в світовому бізнесі і єврейському світі цим займатися?
З іншого боку, йдеться про те, що Червоненко при цьому має посідати пост віце-прем'єра з відповідними повноваженнями, інакше йому навряд чи вдасться щось зробити. Щоправда, для цього таку посаду в уряді Тимошенко потрібно принаймні створити.
Нагадаємо, що в нинішньому Кабміні – три віце-прем'єри, двоє з яких – бютівці . Зрозуміло, що для паритету і рівноваги Банкова бажала б провести ще одного «віце», і усадити в це крісло свою людину.
Червоненко, незважаючи на перипетії останніх років – звільнення з поста міністра транспорту, «відрядження» в Запорізьку область, дещо прохолодне ставлення з боку деяких соратників Віктора Ющенка і його самого, - продовжував називати себе «солдатом Президента». На нього і припав вибір.
На момент нашої бесіди з Євгеном Альфредовичем питання його віце-прем'єрства все ще висіло в повітрі...
Євгене Альфредовичу, то вас призначать віце-прем'єром чи ні? У чому інтрига? Адже очевидно, що без такого додаткового важеля впливу підготовка до проведення Євро-2012 буде украй ускладнена.
Так, ви цілком маєте рацію! При тій корозії моралі, яка є в суспільстві, це необхідно. У мене складається враження, що на тлі затяжної політичної боротьби і частої зміни урядових команд особисті інтереси перемагають державні. Тому без високого статусу зробити щось неможливо. І це не задоволення амбіцій Червоненка! Віце-прем'єрство – це просто інструмент, щоб мери та інші відомства, які в питаннях землі й інвестицій упиратимуться в свої приватні інтереси, як мовиться, не посилали…
Але Червоненко зразка кінця 2007 - початку 2008 року налаштований на позитив: я робитиму все, щоб домовленості між Президентом, прем'єром і іншими, хто був присутній при моєму призначенні, були виконані. Знаєте який девіз я собі обрав? Ви не повірите: терпіння і витримка! Вони принесли мені успіх в Запоріжжі! І я знайду в собі сили переконувати, доводити: все доводитиму з олівцем і папером, а не мітингуваннями. Жодного мітингового виступу ви від мене не почуєте!
Я розумію те, що пишуть політологи: мовляв, що Червоненко – це противага прем'єрові Тимошенко, але це неправда! Сьогодні люди пробачать все, окрім чергового провалу: якщо ми не знайдемо в собі сили придавити особисте і показати конструктивні результати, нинішня демократична коаліція буде останньою перемогою «помаранчевих» сил. І я благаю Бога, щоб кампанія 2009 року не почалася сьогодні! Я робитиму все, щоб з «помаранчевого» табору не вийшло жодного скандалу.
Окрім політики вам доведеться займатися дуже відповідальною і складною справою – підготовкою Євро-2012. Цим, судячи з усього, ще ніхто системно не займався – якщо порівнювати з тією ж Польщею. Які першочергові завдання ви поставите перед Агентством, яке ви очолили?
Одне з головних моїх завдань – запалити людей, як колись, не побоюся порівняння, під час Помаранчевої революції. Євро-2012 в моєму розумінні - не лише свято футболу: футболу там відсотків двадцять. Євро-2012 – це прибутковий для країни проект. Це один з небагатьох суспільних проектів, який об'єднує націю та може і має стати прибутковим.
У мене є досвід проведення Кубка Європи по ралі в Ялті – там копійки бюджетної не було! У Євро-2012 бюджетна частина теж буде дуже маленька. Я реаліст, який ніколи в житті не розраховував на бюджетні гроші. Тому що біля солоденького, і бюджету зокрема, завжди стільки очей і рук, що краще в цьому не брати участі – собі дорожче…
Інвестори можуть вкласти гроші в готелі та розважальні комплекси, які принесуть прибуток. Але ж ви усвідомлюєте, в якому стані інфраструктура – дороги, інженерні мережі та комунікації, які вимагають саме бюджетних коштів?..
А ось тут пішли плюси: є воля Президента, воля прем'єра, це потрібно країні! І моє завдання – сформулювати умови, щоб інвестор прийшов і не боявся вкласти значні кошти. І у бізнесі, і в політиці я став тим, ким я є, на кредитах довіри. У мене є ім'я в міжнародних колах, у тому числі і єврейських. Я нікого ніколи не обманював, і постараюся, за підтримки Президента і уряду, створити для інвесторів ці умови.
Я вам наведу один страшний приклад – те, що я дізнався від одеського губернатора. Як тільки Президент видав указ, що об'єкти армії передаються під Євро-2012, з'явився інвестор, який отримав землю, на хвилиночку, на Французькому бульварі в Одесі – і не один гектар! І раптом ця земля вже двічі перепродується! Ви розумієте, з чим ми стикаємося, в який «Титанік» приватних інтересів я уклинююся?!.
Наскільки реально виконати завдання, яке отримав новоспечений міністр оборони Юрій Єхануров від Президента - за десять днів провести інвентаризацію і передачу під Євро-2012 земель Міноборони?
Головне – ухвалити рішення, яке не матиме заднього ходу: поставити запобіжники, щоб за ці десять днів не з'явилися передачі землі інвесторам тощо.
Звичайно, буде страшна боротьба між особистими, корпоративними, клановими інтересами і державою. Я постараюся уціліти і виконати завдання.
Україна залишається країною з достатньо високими інвестиційними ризиками. До того ж у нас не сформований фондовий ринок, ринок цінних паперів, тому доводиться чекати в основному прямих інвестицій, а це не найпоширеніший вид капіталовкладень...
Знаєте, багато нарікань і на Президента, і на його політику, але ми не усвідомлюємо головного, що ми отримали за цей рік: приватні інвестиції до України збільшилися в сім з половиною разів.
За рахунок чого це відбулося? Скажу як губернатор: поки в Києві йшли баталії і з'ясовували, хто кому Рабинович, у регіонах налагоджувалося своє життя. Країна навчилася жити в умовах перманентної політичної кризи, перманентної побудови демократії. І дякувати Богу, що не все так тихенько і рядками, як на кладовищі.
Незрозуміло, у що виллється невирішений конфлікт навколо столичного стадіону «Олімпійський», де все ще не згорнуто будівництво торгово-розважального центру. Адже ви знаєте, що фінальний матч Євро-2012, за угодою з УЄФА, має пройти саме на цьому стадіоні? Як ви збираєтеся вирішувати це питання на рівні керівництва міста – мера Черновецького?
Я розумію, що рішення по «Олімпійському» буде рішенням багатьох перших осіб країни. Але, на мою думку, це – всього 20% вирішень проблеми.
Поясню чому. По-перше, і сам стадіон, і Палац спорту все одно вимагають капітальної реконструкції. Але, як показує менеджмент, перебудовувати щось старе – завжди дорожче і важче, ніж будувати нове.
Друге: можна закласти в проект хоч золото, але що робити зі старими комунікаціями? Далі: спробуйте проїхати прилеглими до «Олімпійського» вулицями в будній день, без жодного Євро-2012, коли приїде мільйон людей. Далеко ви не заїдете – скрізь страшні затори! І «лікувати» всю цю інфраструктуру – комунікації і дороги, в цьому місці, я вважаю, неможливо.
Ви вважаєте, що «фінальний» стадіон все-таки потрібно переносити кудись у Дарницю?
Я б запропонував наступний варіант: землю, на якій стоїть весь цей комплекс (а це 32 гектари в центрі Києва!), я б виставив за ціною навіть не золота, а платини на відкриті публічні торги. І побудував би стадіон десь в районі Окружної або там, де ми ще в силах побудувати під'їзди, розв'язки і зробити так, щоб у нас, не дай Боже, не було людських жертв.
Основні проблеми «Євро» - це безпека, логістика, інвестиції, інфраструктура, медицина. Зауважте – приїде мільйон людей, які не знають українського гасла, що «лікуватися дарма – це дарма лікуватися». І які, якщо з ними щось трапиться, виймуть картку страховки, яка на сьогодні не увійде в жодний банкомат. І це лише одна з тисячі проблем! Нам треба поміняти себе за чотири роки!
Очевидно, що вибудовувати відносини з виборними мерами і в «мирний» час було б непросто, а тим більше, в політично напружені періоди. Як ви збираєтеся працювати, наприклад, з Черновецьким і Добкіним – мерами міст, які прийматимуть «Євро», враховуючи, що над обома висить дамоклів меч дострокових виборів
Давайте вирішувати проблеми у міру їх надходження. У мене прекрасні стосунки і з мером міста Києва, і з мером міста Харкова – я їх знаю багато років. Не люблю всі ці політичні балачки! Для мене вони легітимні мери і я вирішуватиму з ними питання.
Ви вже зустрічалися з Григорієм Суркісом?
Григорій Суркіс, безумовно, авторитетна і заслужена людина, глава Федерації футболу, тому його слово, його порада будуть дуже важливі. Я налаштований на дуже тісну ділову співпрацю, у мене з ним нормальні стосунки.
Але при цьому я вибудовуватиму нормальні стосунки з усіма. Кажу це вперше - у мене на футболці буде написано одне слово. Це не «Динамо», не «Шахтар», не «Дніпро». Це слово - Україна. От так я і будуватиму стосунки.
Ви допускаєте, що УЄФА може переглянути своє рішення щодо проведення чемпіонату в Україні і Польщі? Курсують чутки, що Євро-2012 можуть перенести до Італії або Угорщини, і це рішення підтримує президент УЄФА Мішель Платіні…
Я не бачив офіційного документа про таку можливість, а міфи обговорювати не хочу. Якщо ж це трапиться, це буде вирок не Євгену Червоненку, це буде вирок країні! Потрібно припинити навіть думати про це!
Колись мій тренер, коли я потрапив у збірну СРСР, сказав мені одну фразу, яка йде зі мною по життю: сідаючи в гоночну машину, ніколи не можна думати, що розіб’єшся , тому що це може трапитися! Україна, вигравши Євро-2012, отримала шанс, який випадає раз на тисячоліття, – стати саме цивілізованою країною! Європа і світ повинні відкрити для себе Україну – ось що головне в цьому проекті!
Очевидно, що проблемою нової влади є дуже хистка коаліція в 227 голосів. Як ви бачите налагодження співпраці з табором, який умовно можна назвати «біло-синім»?
Трагедія України в тому, що ми продовжуємо жити міфами. Те, що ми з вами, припустимо, маємо різні політичні погляди, - не привід дивитися один на одного в приціл. Я скажу страшніше: під партійними прапорами часто ховаються тільки кланові, корпоративні інтереси, і все! Тому давайте знайдемо мужність в ім'я наших дітей бути хоч трішки чесними.
Ви думаєте, політики вас почують, враховуючи те, що фактично вже триває президентська кампанія?
Я бачу з кожного кроку Президента – людини, яку знаю багато років і яку вважаю своїм другом: він дивиться далеко уперед. І призначення тієї ж Богатирьової – це ознака його сили, це ознака, що Україна – єдина. Розколоти країну завжди легше, ніж зробити її монолітною. Я проводитиму політику Президента – вона мені подобається.
Президент займається мораллю нації! Ми дійшли до ступеня розвитку суспільства, після якого ми або скотимося до рівня бананової республіки, або створимо суспільство з величезною капіталізацією і мораллю. І це буде та Україна, про яку мріяли всі покоління українських гетьманів. Це вам єврей каже!
