Мінприроди «кришувало» браконьєрів?
Низка вітчизняних екологічних організацій звинувачує це відомство у «кришуванні» корупційної схеми, за допомогою якої деякі чиновники та близькі до них підприємці впродовж півтора десятка років отримували чималі гроші за відстріл таких легендарних тварин, внесених до нашої Червоної книги, як зубри.
Останнього українського зубра вб'ють у 2011-му
Зрозуміла річ, що охота на звірів, внесених до Червоної книги, суворо заборонена, і порушення цього правила карається законом. Проте, починаючи з 1995 року з незрозумілих до недавніх пір причин популяція зубрів у наший країні стрімко зменшувалася. За офіційними даними Держкомстату, опублікованими у статистичній збірці України за 2006 рік, у 1995-му на території країни налічувалося 659 таких тварин. У 2000 році їхня кількість знизилася до 426, а в 2005-му - до 303. Зараз, за даними Київського еколого-культурного центру, кількість зубрів в Україні зменшилася до 190 особин, таким чином цей рідкісний представник вітчизняної фауни, що є одним із символів колишньої величі Київської Русі, опинився на межі вимирання.
Пояснити природними причинами таке стрімке вимирання зубрів неможливо. Тому, намагаючись знайти логічне пояснення даному феномену, екологи звернули увагу на політику з охорони цих рідкісних тварин, яку від імені держави проводить Міністерство охорони навколишнього природного середовища України і Держкомітет з лісового господарства. З'ясувалося, що саме чиновники, яких закон зобов'язав оберігати зубрів, доклали руку до їх масового знищення. А все тому, що охота на цю тварину стала останнім часом улюбленою забавкою вітчизняних можновладців та іноземних мільйонерів.
«Під час розслідування причин вимирання зубрів ми зіткнулися зі справжньою тіньовою схемою, за допомогою якої дехто заробляв величезні гроші на організації полювання на червонокнижного звіра, - розповів директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. - Причому на цілком офіційній основі. Робилося це так. За допомогою спеціалізованих мисливських сайтів, які пропонують послуги з організації полювання на рідкісних тварин в Україні, за кордоном знаходили клієнтів, готових заплатити за таку забаву. Комерційні структури, що утримували такі сайти, зв'язувалися зі своїми партнерами - працівниками Мінприроди, котрі й організовували видачу дозволу на відстріл зубрів. Цей документ узгоджувався з Держкомітетом з лісового господарства та Комісією з Червоної книги України, яка, на моє особисте переконання, давним-давно вже стала «кишеньковою» інстанцією. Далі, маючи на руках такий дозвіл, іноземний мисливець відправлявся в мисливське господарство, де під контролем єгерів відстрілював вказану в дозволі кількість тварин».
Саме існування такого мисливського промислу, та ще й цілком офіційно оформленого Мінприроди, не може не викликати подиву. Адже, повторимося, вбивство тварини, внесеної до Червоної книги, суворо заборонене законом, і чиновником, який видав такий дозвіл, вмить мала б зацікавитися прокуратура. Розгадка цього ребусу виявилася простою - крутії з Мінприроди просто знайшли лазівку в законодавстві, завдяки якій і виник весь цей нелегальний бізнес. Річ у тім, що в Законі «Про мисливські господарства і полювання» дозволено відстріл червонокнижних звірів у виняткових випадках - для наукових досліджень або з метою селекції. Іншими словами, закон дозволяв убивство зубрів, які мають відхилення у своєму розвитку, щоб не допустити їх генетичного виродження. Ґрунтуючись на цій нормі закону, Мінприроди ще в 1991 році прийняло положення про правила селекційного відстрілу зубрів. При цьому керівництво відомства дозволило залучати іноземних мисливців до цієї роботи і встановило вартість їхньої участі в подібних акціях. Усі контролюючі державні та громадські організації залишили цей документ без уваги, адже ніхто навіть і уявити собі не міг, що він стане правовою основою для масового винищування під виглядом селекції не лише хворих або «генетично неповноцінних», а й цілком здорових тварин.
Про те, як відбувається полювання на зубрів в Україні, іноземні туристи зняли безліч аматорських фільмів, які вільно продаються в Німеччині, Англії, Франції. Один з таких фільмів довелося переглянути журналістові «Главреда». Формально, тобто за документами, виданими Мінприроди, іноземний мисливець, який грав роль головного героя цього фільму, приїхав для участі у селекційному відстрілі зубрів. Проте насправді ніхто з учасників цього полювання навіть і не думав досліджувати фізичні кондиції диких звірів. Закордонний мільйонер, навпаки, обрав велику, могутню, здорову тварину і всадив у неї декілька куль, із насолодою спостерігаючи, як вмирає український зубр. Ці, а також десятки інших аналогічних фільмів, що продаються по всій Європі, доводять, що добрі наміри Мінприроди, котре видавало дозволи для селекційного полювання, були всього-на-всього прикриттям. Що ж отримували зацікавлені у процвітанні нелегального мисливського бізнесу чиновники?
«Охота на зубрів оплачувалася офіційно, - розкрив секрет Володимир Борейко. - Згідно з розцінками, встановленими Мінприроди, за відстріл «безмедального» зубра іноземець повинен заплатити 1 100 євро. За зубра, який «тягне» на бронзову медаль, - 2 100 євро, на срібну – 3 100 євро. А за «золотомедальну» тварину – 3 600 євро. У міністерському прейскуранті вказані також розцінки на вбивство самки – 1 100 євро і теляти - 800 євро. Всі ці гроші офіційно проплачувалися через банк і надходили до держбюджету. Разом з тим, за неофіційними даними, крім офіційної суми мисливці платили рівно стільки ж «чорною готівкою», яка ніде не фіксувалася і ділилася між комерсантами, що приводили клієнтів, і чиновниками, що видавали дозвіл на полювання».
За останніх 15 років в Україні, за підрахунками фахівців Київського еколого-культурного центру, було вбито приблизно тисячу зубрів (до цих розрахунків включено норму приросту цих тварин, яка становить 8% на рік). Таким чином, організатори цього нелегального бізнесу за весь цей час заробили понад 3 мільйони євро. Але навряд чи українські ділки впродовж п'ятнадцяти років хоча б раз замислилися: а чи співставний цей прибуток із утратою, якої зазнала природа України в результаті масового винищування зубрів? Адже через таких продавців народного добра зубрів сьогодні цілковито винищено в лісах Чернігівської, Рівненської, Хмельницької та Івано-Франківської областей. Якщо знищення цих звірів триватиме такими ж темпами, як протягом останніх років, то останнього зубра в Україні вб'ють, за песимістичними прогнозами, вже через 3 роки - у 2011-му, а за оптимістичними - у 2018-му.
Підпільний мисливський промисел зруйновано
Певна річ, така перспектива викликає хвилювання у людей, небайдужих до екологічних проблем України. Проти явно незаконної політики Мінприроди відносно охорони рідкісних тварин виступило кілька «зелених» організацій, таких, як Київський еколого-культурний центр, об'єднання «Еко-право» і політична Партія зелених України. У листопаді 2007 року вони звернулися до Адміністративного суду Києва із позовом проти Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, вимагаючи відмінити положення, на підставі якого здійснюється відстріл зубрів. Варто зазначити, що такий натиск громадських організацій на державне відомство приніс гарні результати: розуміючи, вочевидь, якого резонансу може набути ця судова справа, Мінприроди поспішило відмінити оскаржуваний наказ ще до винесення рішення адміністративної Феміди. Таким чином, констатують екологи, їм вдалося зруйнувати корупційну схему, завдяки якій в Україні впродовж 15 років знищувалися зубри.
Але тріумфувати захисникам природи ще зарано. Незважаючи на те, що офіційних лазівок для організації полювання на зубрів уже не лишилося, як і раніше злободенною проблемою залишається браконьєрський відстріл таких тварин. Біда в тому, що в Україні нині відсутнє фінансування повноцінної програми з охорони зубрів та інших червонокнижних тварин. З цієї причини у єгерів і браконьєрів сьогодні склалися певні негласні правила гри. Наприклад, якщо червонокнижна тварина вийшла за межі лісових угідь (наприклад, на сільськогосподарське поле), то вона вважається «нічийною». Єгер за неї відповідальності не несе, і браконьєр може застрелити її без особливого ризику. Водночас чиновники, котрі звикли отримувати по кілька тисяч за кожного вбитого звіра, навряд чи відмовляться від такого прибуткового бізнесу. Маючи вплив на єгерів, вони можуть зробити так, аби ті не годували лісових звірів у голодну зимову пору, і ті самі зубри будуть змушені шукати їжу за межами лісу, де на них чекатимуть мисливці, які сплатили за прихильність лісової влади за допомогою хабарів.
«Особисто я вважаю, що єдиним способом захистити наших зубрів від знищення є переселення їх до національних парків, де їх охоронятимуть цілий рік і де є умови для того, щоб вони не йшли за межі цих угідь, - каже Володимир Борейко. - Але для цього необхідно, щоб на проблему вимираючого в Україні виду тварин звернула увагу держава. Подібна ситуація вже мала місце в 1926 році, коли на всій землі зубрів залишалося лише 50 голів. Тоді вченим довелося докласти величезних зусиль, аби створити умови для розмноження цього малочисленого племені. Зараз в Україні ця історія повторюється, причому найприкріше те, що наші зубри опинилися на межі повного знищення тільки з тієї причини, що дехто в міністерських кріслах вирішив нагріти на цьому руки».
Екологи мають намір добиватися не лише повного припинення практики відстрілу зубрів в Україні, а й прокурорського розслідування причин масового винищування цих тварин. Адже тільки в тому разі, якщо винних у цьому злочині буде суворо покарано, нинішні організатори незаконного мисливського промислу та їхні послідовники в майбутньому остерігатимуться відновлювати відстріл зубрів. Звернення екологів із цього приводу направлене до Генпрокуратури, і, за деякими даними, це відомство вже розпочало перевірку викладених у листі фактів. Тим часом досі відомо лише два випадки, коли за незаконний відстріл зубрів в Україні порушувалися кримінальні справи. Перший зафіксовано у Чернівецькій області, де неприємності виникли у мисливця, який заявив, що переплутав у лісі зубра з кабаном. Другий - у Вінницькій області, де на браконьєрстві попався начальник відділення міліції одного з районів області. Щоправда, в цьому випадку передбаченого законом покарання зазнав водій негідника, оскільки міліційний начальник заявив слідству, що підлеглий мало не силою відвіз його на полювання, вклав йому в руки гвинтівку і наказав стріляти в зубра. Найдивовижніше, що, попри анекдотичність такої версії, суд йому повірив.
