Пакистан без Бхутто Денис Горбач, «Главред» 27 грудня 2007 року, о 15:16 за київським часом, у лікарні міста Равалпінді Беназір Бхутто померла від ран, отриманих унаслідок теракту. Лідер найбільшої опозиційної партії Пакистану цією осені повернулася на батьківщину з восьмилітнього заслання, щоб узяти участь у парламентських виборах 8 січня і здобути в них перемогу. Але зраділи цьому далеко не всі.

Ще перед прибуттям Бхутто в Пакистан ісламізм загрожував масштабними терактами проти неї і її прихильників, але вона стверджувала, що не вірить погрозам. «Іслам забороняє нападати на жінок, і мусульмани знають: якщо вони зроблять це, то горітимуть у пеклі», - заявила Бхутто, повертаючись на батьківщину 18 жовтня. Очевидно, мусульмани виявилися «неправильними»: від вибухів, що прогриміли в натовпі, який оточував кортеж вигнанки в Карачі, того дня загинуло понад 130 людей, а близько 500 дістали поранення.

Це не зупинило жінку, яка вже двічі була прем'єр-міністром і двічі вирушала у вимушену еміграцію. Незважаючи на погрози з боку ісламістських угруповань, вона розраховувала на домовленості з президентом Первезом Мушаррафом, що дозволив їй повернутися і брати участь у виборах. Навіть відповідальність за теракт 18 жовтня вона передбачливо поклала не на самого Мушаррафа, а на «окремих осіб» в уряді, що надають підтримку ісламізму з «Талібану» і «Аль-Каїди». Насправді зв'язки військової еліти Пакистану з бойовиками з цих та інших організацій відомі, як відоме і всесилля спецслужби ISI. Саме пакистанські силовики відіграли ключову роль в Афганістані, допомагаючи талібам зміцнитися в цій країні та підтримуючи їхній режим аж до 11 вересня 2001 року. Зв'язки з радикальним ісламізмом збереглися в середовищі найвищих військових чинів і сьогодні.

Сама Бхутто тоді залишилася неушкодженою завдяки куленепробивному щиту, що захистив її перед тим, як вона встигла упірнути всередину автомобіля. За кілька днів після того адвокат Бхутто отримав листа, автори якого загрожували вбити його клієнтку. Коли Мушарраф під приводом боротьби з релігійним екстремізмом запровадив надзвичайний стан, Бхутто оцінила ситуацію: «У нас дійсно політична криза, але диктатура – це проблема, а не її вирішення. Екстремістам потрібна диктатура, а диктатурі потрібні екстремісти». Харизматичний лідер популярної секуляристської політичної сили виявився зайвим у цій системі – її присутність в політикумі була невигідна ні ісламізму, ні Мушаррафу.

За два тижні перед виборами Бхутто виступала на мітингу своїх прихильників у Равалпінді – гарнізонному місті на півночі Пакистану, яке зайняте військовими і вважається одним із найбезпечніших місць у країні. В кінці мітингу по її джипу було відкрито вогонь, а терорист-смертник у той самий час підірвав себе біля автомобіля. Бхутто доправили в лікарню, де вона померла, навіть не опритомнівши. Крім лідера загинули ще близько 20 учасників мітингу.

Перша реакція прихильників Бхутто передбачувана: скляні двері лікарні розбито, навколо лунають крики: «Мушарраф – собака», деякі нападають на поліцейських, палять політичні плакати й шини. Протести спалахнули по всій країні, і головний обвинувачений – президент.

Але, на думку директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса, Мушарраф менше за будь-кого зацікавлений у додатковій дестабілізації ситуації в умовах, коли радикальний ісламізм фактично оголосив війну збройним силам. «Радикалізація атмосфери, дестабілізація, скасування виборів на руку в першу чергу ісламізму. А чинний президент, навпаки, зацікавлений у проведенні виборів, і вбивство Бхутто – це удар і по Мушаррафу», - переконаний експерт. За його словами, логічним ходом властей у відповідь повинні стати репресії проти ісламізму, але їх успіх проблематичний: є серйозні сумніви в тому, що армія, в якій дуже сильний вплив фундаменталістів, виконуватиме накази.

Головне питання – доля парламентських виборів після вбивства одного з основних учасників. Президент, очевидно, будь-що намагатиметься все-таки їх провести, в крайньому разі, перенісши на пізніший термін. Якщо ж це зробити не вдасться, диктатура й жорстке «наведення порядку» буде перемогою ісламізму: у такій ситуації вони стрімко нарощуватимуть свій вплив, за прикладом афганських колег. До проведення максимально демократичних виборів Мушаррафа підштовхуватиме й сильний тиск з боку Білого дому: Джордж Буш одним із перших відреагував на теракт, засудив убивство і закликав покарати винних.

Беназір Бхутто була неоднозначною фігурою: складно, наприклад, заперечувати всі до єдиного звинувачення в корупції, висунуті проти неї впродовж останніх 15 років. Але її заслуги незаперечні: вона втілювала секулярну, демократичну перспективу Пакистану, якої тепер ця країна позбулася. Випускниця Гарварда і Оксфорда, дочка президента, після військового перевороту ісламізму вона була кинута у в'язницю, де піддавалася тортурам. Виїхавши до Великобританії, вона у вигнанні керувала Народною партією Пакистану, заснованою її батьком.

Після загибелі президента Зія-уль-Хака Бхутто повернулася на батьківщину. У 1988 році 35-річна Беназір зі своєю партією перемогла на виборах і стала першою жінкою - главою уряду в мусульманській країні. У 1990 році президент Гулам Ісхак Хан відправив у відставку уряд Бхутто, але після трьох років вона знову перемагає на виборах. Її уряд провів широкомасштабну електрифікацію сільських районів, виділяв більше грошей на освіту й охорону здоров'я. Водночас корупція за Бхутто набула небаченого розмаху. Проти прем'єр-міністра і її чоловіка було висунуто безліч звинувачень, розслідування вели не лише в Пакистані, але й у Франції, Польщі, Іспанії, Швейцарії. Популярність Бхутто падала, а вплив ісламізму зростав. У 1996 році уряд було відправлено у відставку, а в 1998-му до влади прийшли військові на чолі з генералом Мушаррафом. Заперечуючи всі звинувачення в корупції, Бхутто сховалася від переслідування за кордоном, а її чоловік провів у в'язниці 7 років.

У 2001 році Мушарраф вніс поправку до конституції, яка забороняє одній і тій самій особі обіймати прем'єрську посаду більше двох разів. Це було явним підстраховуванням на випадок повернення в пакистанську політику Бхутто. У жовтні цього року вона, провівши попередні переговори з керівництвом країни, все ж таки повернулася до Пакистану і заявила, що братиме участь у парламентських виборах. Незважаючи на зростання впливу ісламізму, Бхутто мала всі шанси перемогти на виборах і очолити уряд утретє (аналітики передбачали, що президент може скасувати конституційну поправку). Кандидатуру Бхутто підтримували і США, що мають тісний контакт із пакистанським керівництвом: саме офіційний Вашингтон виступив ініціатором повернення вигнанки.

Загибель Бхутто – подія, яка радикально змінить політичний ландшафт не лише Пакистану, а й усього регіону: зокрема, це, безсумнівно, відіб'ється на ситуації в сусідньому Афганістані, де ісламізм веде успішну партизанську боротьбу проти сил НАТО і слабкого уряду.