Рудьковський «налітав» на кримінальну справу Юлія Гайдай, «Главред» Не встигли міністри уряду Януковича розлучитися зі своїми портфелями, як над їхніми головами почали згущатися хмари. Наприклад, в. о. міністра транспорту й зв'язку Миколу Рудьковського СБУ звинувачує в незаконній розтраті 390 тисяч гривень.

Швидше за все, це лише «перша ластівка» в новій хвилі корупційних скандалів.

Кримінальну справу щодо Рудьковського СБУ порушила за дуже серйозною статтею КК – «привласнення коштів шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах». Досить сказати, що покарання за цей злочин – від 7 до 12 років позбавлення волі, із забороною посідати певні посади або займатися певною діяльністю терміном до 3 років. Епізод, за яким викликають на допит виконувача обов'язків міністра транспорту, стосується його вояжу до Парижа на приватному чартерному рейсі. «Відрядження» Рудьковського тривало з 9 по 12 червня, переліт було сплачено з бюджету Мінтраснпорту.

За твердженням самого Миколи Миколайовича, він літав до Парижа на зустріч із віце-президентом Єврокомісії з питань транспорту, і його візит було офіційно узгоджено з прем'єр-міністром Віктором Януковичем. Але, вочевидь, СБУ в. о. міністра не дуже-то й вірить – прес-секретар СБУ Марина Остапенко розповіла, що Рудьковський у цій кримінальній справі перебуває в статусі підозрюваного. До того ж з'ясувалася одна пікантна деталь - до Парижа Рудьковський літав у приємній компанії однієї з колишніх «міс Україна-Всесвіт» Олександрою Ніколаєнко. Отже поїздка, швидше, нагадує романтичну подорож, ніж діловий візит. Історія з вояжами міністра транспорту – лише один із епізодів у кримінальній справі. Решта поки що не розголошуються.

Рудьковський – не перший член «виконуючого обов'язки» Кабміну, якого звинуватили в «літакових надмірностях». Аналогічну претензію не так давно СБУ висунула й першому заступникові міністра юстиції та членові ВРЮ Валерію Бондику. Його звинуватили в корупційних діях. Згідно зі складеним Службою безпеки протоколом про корупцію, Бондик, «будучи службовцем першого рангу першої категорії, незаконно отримав матеріальні блага у зв'язку з виконанням функцій держави». Якщо точніше - скористався послугами приватних осіб, які заплатили за його авіапереліт у Крим 61 тисячу 610 гривень. А літав туди член ВРЮ, аби перевірити діяльність міського суду Феодосії, який ухвалив рішення про припинення указу Президента про дострокове припинення повноважень ВР України. За деякими даними, чартерний рейс із Києва до Сімферополя і назад Валерію Бондику та його колезі сплатив якийсь Богдан Козлов, що працював касиром у київському супермаркеті, а свого часу був засуджений за крадіжку. Цікаво, що під час складання протоколу щодо Бондика він перебував під вартою за підозрою в крадіжці мобільного телефону.

Який стосунок загадковий спонсор має до заступника міністра, з'ясувати так і не вдалося – в розмові з «Главредом» Валерій Анатолійович заявив, що ніякого Козлова не знає. До речі, незадовго до цього щодо Валерія Бондика навіть було порушено кримінальну справу за статтею 365 Кримінального кодексу («перевищення службових повноважень») – його звинуватили в тому, що він чинив тиск на голову міськсуду Феодосії Ігоря Гаврилюка.

Проти безпосереднього керівника Валерія Бондика Олександра Лавриновича навесні цього року теж порушували кримінальну справу. Таке рішення було ухвалене міською прокуратурою після звернення депутатів БЮТ, які звинуватили главу Мін’юсту в протидії виборчому праву громадян. Щоправда, буквально за кілька годин після цього прокурор столиці Євген Блажівський скасував рішення, назвавши його незаконним, після чого керівник відділу Анатолій Матіос, який порушив кримінальну справу проти Лавриновича, опинився на лікарняному.

Накльовуються серйозні проблеми й у в. о. міністра МНС Нестора Шуфрича. Минулого місяця Рахункова палата звинуватила його відомство в неефективному використанні понад 300 мільйонів гривень бюджетних коштів у 2006-му - першому півріччі 2007 року. Повідомлення про це було поширене після проведеного РП аудиту. «Показники ефективності, якості та кінцевого продукту, які були визначені в паспортах цієї бюджетної програми в 2006 і 2007 роках, не відповідали меті та назві бюджетної програми», - упевнені в Рахунковій палаті. До того ж нещодавно «бютівець» Святослав Олійник звернувся до Генерального прокурора з вимогою розібратися з корупційними схемами, які використовують працівники Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, – мовляв, деякі з них наживаються на Чорнобильській АЕС, і «завдяки» їхнім діям Україна вже втратила понад 7 мільярдів гривень.

У найодіознішого міністра 2007-го Василя Цушка рік теж закінчується не дуже вдало. Мало того, що Генеральна прокуратура викрила його обман, заявивши, що Василя Петровича ніхто не труїв, так ще й Апеляційний суд Києва наприкінці листопада скасував рішення Печерського райсуду, який закрив щодо нього кримінальні справи. Усі матеріали направлено на новий судовий розгляд до того ж суду, але на розгляд вже іншого судді. Нагадаємо, що кримінальне переслідування Цушка почалося після славнозвісного штурму Генеральної прокуратури, яким керував особисто міністр-соціаліст. У підсумку тодішній в. о. Генпрокурора порушив із цього приводу чотири кримінальні справи.

Таким чином, можна вже говорити про своєрідний неписаний закон української політики – кожна зміна уряду закінчується не лише критикою колишнього Кабміну, а й спробами звинуватити його в усіляких зловживаннях і махінаціях. З'являються кримінальні справи, які незабаром лопаються, як мильні бульки, з трибун лунають гучні звинувачення. Приблизно така сама ситуація була, коли свого часу на зміну «помаранчевому» Кабміну прийшов біло-блакитний. Тоді, пригадаймо, Василь Цушко звинувачував свого попередника Юрія Луценка в серйозних порушеннях, починаючи від розтрати бюджетних коштів і закінчуючи таємничим зникненням із МВС кількох прослуховувальних комплексів. Щоправда, всі гучні заяви Василя Петровича врешті-решт закінчилися пшиком. І хоча можна припустити, що в недалекому майбутньому стосовно деяких колишніх міністрів можуть з'явитися кримінальні справи, боятися їм у будь-якому разі нічого. Як показує досвід, протягом останніх п'яти років жодна справа проти українського високопосадовця до суду так і не потрапила – всі вони найзагадковішим чином «розсмоктуються» ще на стадії слідства.