Замах на депутата: помста «людей Омельченка»?
На другого столичного депутата від Блоку Леоніда Черновецького за останні 9 місяців, як уже повідомляв «Главред», було вчинено розбійний напад. У кінці березня цього року було облито кислотою депутата фракції Блоку Черновецкого у Деснянській райраді, начальника «Деснянськпарксервісу» Юрія Титова, після чого потерпілий практично втратив зір. За останньою інформацією прес-служби блоку, злочинців досі не знайдено. І ось минулої суботи, теж уночі і теж після паркування авто поряд з будинком, було тяжко поранено Михайла Яковчука, главу профільної постійної комісії Київради з підприємництва.
В обох випадках Блок Черновецького і сам київський міський голова Леонід Черновецький висунули тільки одну версію НП. А саме – депутати, мовляв, постраждали виключно тому, що почали ламати злочинні схеми, що діяли за минулої влади у тих структурах, які на момент замаху вони очолювали. Проте якщо у першому випадку соратники потерпілого обмежилися загальними фразами щодо підозрюваних, то тепер мер Києва, за повідомленням поки ще комунальної газети «Хрещатик», заявив газеті, що «до організації нападу причетні люди, так чи інакше знайомі з Олександром Биструшкіним, який у команді екс-мера Олександра Омельченка займався культурою. Саме при цьому керівнику розпочалася масова незаконна і злочинна приватизація комунальних кінотеатрів приватними структурами». Мер також нагадав, що «саме Михайло Яковчук займається питанням повернення комунальних кінотеатрів у власність міста, перевіряючи їхню діяльність з метою ефективного управління». Звинувачення, як видно, серйозні!
Однак усе по порядку. Як розповіли «Главреду» в прес-службі фракції Блоку Леоніда Черновецького у Київраді, надзвичайна пригода із депутатом сталася пізно вночі на вулиці Тарасівській у Києві в той момент, коли Яковчук, припаркувавши своє авто, збирався йти додому. До нього підішли двоє невідомих і завдали двох ударів ножем у живіт, пошкодивши при цьому артерію. Пораненого депутата відвезли до лікарні та прооперували. Майже дві доби Михайло Юрійович перебував у реанімації, до нього нікого не впускали, оскільки його стан був тяжким. Тільки після обіду 10 грудня Яковчука перевели з реанімації до палати інтенсивної терапії. На момент здачі цього матеріалу, за інформацією з фракції Блоку Черновецького у Київраді, члени якої підтримують зв'язок із лікарнею, де лежить Яковчук, стан його стабільний, хоча поки що й тяжкий.
Саме через такий тяжкий стан потерпілого, як розповів нам сьогодні начальник ЦГЗ ГУ МВС у Києві Володимир Поліщук, його поки що й не допитували слідчі. Проте перші слідчі дії, як то кажуть, по гарячих слідах, співробітниками Голосіївського райуправління Києва вже проведено, і розробляється кілька версій замаху. Але правоохоронці більше схиляються до того, що замах на депутата пов'язаний усе-таки з його професійною діяльністю. Точніше із депутатською. Хоча жодну з первинних версій не відкинуто остаточно.
Поліщук майже по хвилинах розповів, що і як відбувалося у ніч на 8 грудня на платній автостоянці по вулиці Тарасівській, 21, де Яковчук ставив своє авто. Сам він живе буквально у декількох десятках кроків від парковки – по Тарасівській, 18.
«Все сталося о 1:05. О 1:20 прийшов виклик нам на 02. Туди виїхала слідчо-оперативна група, яка опитала охоронця і провела першочергові слідчі дії. Того ж дня було порушено кримінальну справу за статтею 121, частиною 1 КК – «Умисне завдання тяжких тілесних ушкоджень». Депутата відвезли до 18-ї лікарні, там його прооперували. Лікарі підтвердили попередній діагноз – проникаюче ножове поранення черевної порожнини, зачеплено шлунок. Зараз міліція продовжує слідчі дії. Версій кілька. Одна пов'язана з діяльністю Яковчука як депутата Київради, друга – побутова, третя – хуліганство. Всі версії відпрацьовуються», - розповів начальник ЦГЗ.
На наше запитання, чи віддається пріоритет якійсь із версій, враховуючи інформацію, що ні грошей, ні інших цінних речей зловмисники у депутата не взяли, Поліщук відповів, що справді інформація така є і пріоритет віддано версії, пов'язаній із депутатською діяльністю потерпілого. Правда, обмовився глава ЦГЗ, охоронець стоянки розповів про якийсь конфлікт, що виник під час паркування машин, і первинна версія була такою – можливо, тут мають місце хуліганські дії, можливо, не поділили місце. Але сьогодні не вона головна.
Що ж до нарікань у заяві для ЗМІ представників того ж Блоку Черновецкого на незадовільну роботу міліції (депутата від блоку в Деснянській райраді ще у березні 2007-го було облито кислотою, внаслідок чого він майже осліпнув, проте зловмисників так і не знайшли), то Поліщук їх парирував. І запевнив: міліція робитиме все для того, аби розкрити цей злочин.
«Я розумію депутатів, але, на жаль, не всі злочини у нас розкриваються. Хоча відсоток розкриття досить високий – навіть вищий, ніж у тих країнах, до рівня яких ми прагнемо дотягнутися. Тяжкі злочини ми розкриваємо – вбивства, наприклад, майже всі було розкрито, і взагалі цьогоріч розкриваність злочинів поліпшилася на 15%. Але є такі злочини, які ретельно готуються і скоюються так, щоб їх не розкрили, під прикриттям ночі. Попередній злочин проти депутата від Блоку Черновецького теж було скоєно вночі і теж біля автостоянки. Але чи можна говорити, що «почерк» схожий? У першому випадку була кислота, тут – ніж. Розслідуватимемо… » - сказав керівник ЦГЗ столичного міліцейського головкому, відзначивши при цьому, що під час розслідування на перше місце може висуватися і версія, пов'язана з підприємницькою діяльністю як першого, так і другого потерпілого депутата.
Чи можуть правоохоронці вже під час розслідування прийняти рішення про застосування до злочинців, котрі поранили Яковчука, іншої статті (приміром, замах на вбивство) або частини цієї, але яка передбачає суворіше покарання? Поліщук відповів, мовляв, і 121-ша – досить сувора: перша частина передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі, а друга (коли злочин скоєно групою осіб) – від 7 до 10…
Ми поговорили з депутатом Київради, «бютівцем» Олександром Бригінцем, який сам постраждав від побоїв невідомих молодчиків безпосередньо у сесійній залі Київради рік тому, 7 грудня 2006-го, причому так постраждав, що допомогу йому надавали у стаціонарі. Але, крім того, Бригінець у контексті нашого дослідження є цікавим ще й тому, що він - секретар тієї профільної комісії з культури, яка, за логікою, і має вирішувати проблеми кінотеатрів і навіть, за нашими відомостями, намагалася це робити. Проте депутат поскаржився, що вирішити якраз особливо нічого й не вдається – політичний розклад у комісії такий, що практично неможливо дійти консенсусу.
«У нас комісія специфічна – засідання у нас проходять мирно, спокійно і ніжно, але жодного серйозного рішення ми винести на сесію не можемо. Консенсус якщо й виникає, то щодо «дрібниць». Київська влада через нашу комісію не може провести жодного серйозного рішення, бо ми, опозиція, їй не даємо цього зробити, але, з іншого боку, будь-яке серйозне рішення, запропоноване нами, блокується протилежною стороною. І так завжди – два депутати «за», два – «проти», і рішення не прийняте!» - розповів депутат. І додав, що єдине гучне рішення, у прийнятті якого члени комісії були одностайні і в чому їх підтримали на минулій сесії майже всі фракції, за винятком Блоку Леоніда Черновецького, - це ліквідація комунальних ЗМІ.
«А питання про долю кінотеатрів комісія розглядала ще рік тому, - повідомив Бригінець. - І ясно стало тільки те, що ситуація з кінотеатрами дуже складна і заплутана. Вони начебто були в муніципальній власності, але насправді перебували в руках одних людей, а зараз, із приходом до Києва нової влади, їх хочуть офіційно забрати інші люди… І немає в цих розборках поки ні правих, ні винуватих – дуже багато в цій справі всіляких тонкощів. Що робити? Як на мене, то розібратися зможе хіба що спеціальна слідча комісія, причому, якщо в ній будуть самі депутати Київради, то вона вирішить питання так, як захоче Леонід Черновецький, - так у нас уже традиційно й буває, за рідкісними винятками».
Що стосується власне замаху на депутата Київради Яковчука, то Бригінець як певною мірою товариш по нещастю висловився таким чином:
«Є суд, який доведе, хто на кого, які замахи і з якою метою чинив. Але для нас, киян, у цій ситуації найгірше те, що чинна столична влада довела місто до такого стану, що на депутатів чиняться замахи, наче в гангстерських фільмах. Розборки з депутатами, в людей на вулицях стріляють… Місто Київ стало містом беззаконня, ми перетворилися на якийсь Дикий Захід, коли сюди прийшов Черновецький, – от що страшно! А версій може бути багато, причому потерпіла сторона захоче показати себе героями. Але, повторюся, хоч би з ким таке трапилося – із депутатом Блоку Черновецького, із «бютівцем» чи зі звичайним киянином – це катастрофа для міста. Немає такої причини, з якої дозволено вчиняти збройні напади на людей. Поки ми не замінимо цю владу, поки не буде балансу у владі, відбуватимуться всі ці жахливі речі, про які ми з вами говоримо. Коли Зоряна Шкиряка (депутат Київради від «Нашої України». - Ред.) побили, то влада запевняла, що політика там ні до чого – звичайні, мовляв, розборки у ресторані, а коли депутата від провладного Блоку Черновецького, то сам мер заявляє, що за замахом стоять такі-то люди з колишньої влади і Яковчук - герой… Це сумно, і треба робити все, аби цього ніколи не було».
«Так, Яковчук тихий, спокійний депутат. Але разом з тим відомо, що його інтереси – у сфері театрально-кіношного бізнесу, рекламних агентств. І ми знаємо, що у місті сьогодні відбувається переділ цього бізнесу і його майна, ми знаємо, що навколо цього перерозподілу трапляються захоплення, бійки, і немає, на жаль, нічого дивовижного у тому, що до цього свавілля потрапляють і депутати», - додав «бютівець».
У те, що міліція у змозі розібратися із черговим злочином проти депутата, Бригінець не вірить: «Та не зможе вона розібратися! Коли мене побили у Київраді, прямо в сесійній залі, роздерли спину, це знімали п'ять телекамер, свідки цього - сотня депутатів Київради і десятки народних депутатів, то й що?! Донині правоохоронці не можуть знайти тих, хто це зробив, і відповісти на запитання «чому?»! Які ж тоді шанси знайти тих, хто вчинив замах на Яковчука – вночі, без камер і купи свідків?»
Екс-мер Києва, а нині народний депутат від НУНС Олександр Омельченко, якого ми попросили прокоментувати слова нинішнього міського голови Леоніда Черновецького про нібито причетність «людей Омельченка» до організації замаху на Яковчука, відповів так.
«Можу сказати із цього приводу тільки одне – те, що вже говорив неодноразово: Черновецький – хвора людина… Хіба здоровий говоритиме таке?! Це – перше. Друге. Коли у мене буде документ, який підтверджує сказане Черновецьким, то в судах з’ясовуватимемо, наскільки це звинувачення відповідає дійсності. Але не на Черновецького до суду подамо, а на газету «Хрещатик», яка публікує таку інформацію». Що стосується тіньових схем приватизації кінотеатрів, про що у тій самій заяві для преси згадав Черновецький, то екс-мер колоритно, справді по-омельченковськи, лише здивувався тому, наскільки й посадовці, й журналісти охочі поширювати неперевірені і недостовірні відомості!
Відкинув усілякі звинувачення на свій рахунок і колишній, за часів Омельченка, начальник столичного ГУ культури й мистецтв, а нині начальник Головної служби з гуманітарної політики і збереження національного культурного надбання при Секретаріаті Президента України Олександр Биструшкін, котрий узагалі засумнівався в тому, що мер Киева міг публічно розкидатися такими серйозними звинуваченнями.
«Я не думаю, - заявив він «Газете по-киевски», - що Леонід Черновецький міг опуститися до таких звинувачень. У нього вистачає мудрості й розуму, аби розуміти, що такими звинуваченнями просто так не кидаються, і тим паче він чудово знає, що це не так. І якщо я десь схибив, то не додавив питання про повернення в комунальну власність кінотеатру ім. Довженка, в якому розташовувався клуб «Червоне і чорне» і структури «Правекс-банку». Це ми, а не вони, підняли кінотеатри «Зоряний», «Україна», «Київ». Більшість трудових колективів кінотеатрів, до яких були претензії у нової влади, хочуть узяти їх у довгострокову оренду без права приватизації. То й що тут поганого? Гадаю, такий жахливий випадок, як цей, не має жодного відношення до культури. Це звичайні бізнесові розборки. Щось вони почастішали за нинішньої влади…»
І наприкінці незайвим буде нагадати, що, крім Михайла Яковчука, за останній рік ще четверо депутатів місцевих рад Києва потрапили до лікарень з побоями, пораненнями та завданими невідомими людьми каліцтвами. Всі ці випадки розцінювалися самими депутатами, їхніми соратниками й колегами, а також більшістю ЗМІ як пов'язані із депутатською діяльністю. Ще одному відомому депутату Київради дощенту спалили авто. Кримінальні справи було порушено за гарячими слідами всіх цих злочинів, але жодна до суду досі не дійшла.
7 грудня 2006 року – у День місцевого самоврядування! - на сесії Київради в залі під час жахливої колотнечі за участю у тому числі й деяких народних депутатів, було побито до втрати свідомості «бютівця» Віктора Наумка. Тоді ж, як уже згадувалося в цій статті, дістав поранення і його соратник по блоку Олександр Бригінець. Обидва потрапили на обстеження й лікування до Жовтневої лікарні, причому Наумко там перебував майже тиждень.
У ніч на 23 березня 2007 року невідомі плеснули кислотою в обличчя новопризначеному начальникові «Деснянськпарксервісу», депутату Деснянської райради від Блоку Черновецького Юрію Титову, коли той, припаркувавши авто на стоянці, прямував додому. Депутат кілька днів провів у реанімації, практично став інвалідом – втратив зір. Нещодавно йому зробили операцію на очах, але поки говорити про нормалізацію здоров'я потерпілого не доводиться.
У ніч на 2 серпня 2007 року, тобто на початку кампанії із дострокових виборів до ВР, неподалік від ресторану на Оболоні було жорстоко побито депутата Київради і члена виборчого штабу «Нашої України – Народної самооборони» Зоряна Шкиряка. 3 серпня НУНС заявив, що київська влада переслідує членів блоку. У заяві також висловлювалося глибоке обурення з приводу побиття депутата й повідомлялося про звернення до МВС і СБУ з вимогою негайно розслідувати напад на Шкиряка і покарати причетних не лише до виконання, а й до замовлення злочину. Депутат пролежав у лікарні майже місяць, та ще стільки ж його інтенсивно, зі щоденними уколами, лікували вдома.
Серед білого дня 16 жовтня 2007 року, приблизно о 16:10, було облито горючою сумішшю і підпалено «мерседес» Олександра Рибака - депутата Київради, сина одного з лідерів Партії регіонів і віце-прем'єра Володимира Рибака. Сталася ця пригода буквально через 5-7 хвилин після того, як депутат вийшов з авто і піднявся до себе в квартиру у висотці на вулиці Старонаводницькій. Машина згоріла дощенту. Двоє мотоциклістів, які влаштували цю пожежу, благополучно зникли з місця злочину.
