Модернізуючий газ Яна Корецька, «Экономические новости», для «Главреда» Підвищення ціни на газ не має для української економіки таких катастрофічних наслідків, як це здається на перший погляд. Вітчизняна промисловість не тільки пристосувалася згладжувати газові ризики, а й навіть отримує прибуток.

Як уже раніше повідомлялося, Україна і Росія в особі своїх представників, в.о. міністра палива та енергетики Юрія Бойка і глави правління «Газпрому» Олексія Міллера домовилися, що в 2008 році ціна газу на кордоні Росії та України становитиме $179,5. Ставка транзиту по території України буде $1,7, по території Росії для України - $1,7. Структура ціни включає: $140 за тис. куб. м – середньорічна ціна туркменського газу, $2,8 за тис. куб. м – комісія компанії «Газпром експорт», $36,7 за тис. куб. м – вартість транспортування газу до кордону України. Зараз Україна імпортує блакитне паливо по $130 за тис. куб. м, тобто підсумкове підвищення ціни становить 38%.

Нагадаємо, що раніше і Президент Ющенко, і прем'єр Янукович називали прийнятною для України ціну в $150-160 за тис. кубометрів. Представники «Газпрому» також говорили, що в 2008 році ціна на газ для України може досягти $160 за тисячу кубометрів, але про підвищення до $179,5 ніхто не говорив. Хоча без п’яти хвилин прем'єр Юлія Тимошенко заявила, що хоче переглянути ціну на газ, але навіть у Секретаріаті Президента заявляють про практичну неможливість реалізувати такі обіцянки.

Вирішальним чинником зростання ціни для України стало підвищення ціни на туркменський газ «Газпромові» до $130 за тис. кубометрів у першій половині 2008 року, і до $150 за тис. кубометрів - у другій. А з 1 січня 2009 року ціна туркменського газу визначатиметься за формулою ціни на ринкових засадах. Крім того, про намір підвищити для Росії вартість газу заявили також Казахстан і Узбекистан, що також вплине на ціну газу для України.

Таким чином, Україна остаточно перейде на ринкові ціни до 2011 року, зараз же ціна газу для нас на порядок нижча за європейську. Сусідня Польща купуватиме у Росії газ за ціною $340-350 за тис. кубометрів, Грузія $270-280 за тис. кубометрів. Дещо нижче за український «Газпром» пропонує газ для Білорусі - $165 за тис. кубометрів, але не треба забувати, що «Газпром» вже володіє 50% акцій «Белтрансгаза». Відносно низька ціна газу також і для Молдови - $190 за тис. кубометрів, але і тут Росія володіє 50% «Молдовгаза», претендуючи ще на 12%.

Отже, якщо порівняти з ситуацією з постачанням газу, що склалася у країн-сусідів, Україна, не поступаючись Росії своєю газотранспортною системою (ГТС), має одну з найнижчих цін на газ у всьому регіоні. Єдине, що відрізняється – це обсяги споживання.

Слід зазначити, що розмови про непомірно високі ціни на газ для України дещо перебільшені, оскільки значною мірою політизуються. Ціна газового питання - одна з найулюбленіших у риториці політиків, проте реально ситуація дещо інша.

Україна за рік споживає 76 млрд. куб. м, 55 млрд. (72%) з яких імпортує за ціною $130 за тис. кубометрів. Підвищення ціни газу до $179,5 за тис. кубометрів збільшить витрати країни з $7 до $10 млрд., тобто на $3 млрд., що становить 8,3% прибуткової частини бюджету України на 2007 рік. Але треба також враховувати, що окрім цін на газ, зростають ціни і на експортну продукцію українських виробників (хімія, металургія тощо).

Найчутливішою до зміни газової ціни є хімічна промисловість. У собівартості хімічного виробництва, а саме мінеральних добрив, газ становить 65-80%. Проте українські хімпром і металургія продовжуватимуть працювати і при ціні $179,5 за тисячу кубометрів, і підприємства до цього вже готові. Деякі українські хіміки вже працюють із газом за ціною $186-192 за тисячу кубометрів, і працюють з прибутком. Наприклад, той же Одеський припортовий завод, другий за величиною виробник аміаку в Україні, в січні-вересні 2007-го збільшив чистий прибуток на 11,05% до 224 млн. грн.

Як бачимо з таблиці динаміки цін на аміак, хімпродукція теж зростає в ціні, більш того, українські хімзаводи продовжують працювати, і банкрутств поки що не передбачається.

За даними www.evrohimservis.ru

На 40-відсоткове підвищення ціни газу не відреагував навіть фондовий індекс країни. Як видно з таблиці, індекс продовжував зростати і навіть підвищився на 46,72 пункту, що

ще раз підтвердило стійкість української економіки до підвищення ціни на газ.

Джерело: ПФТС

Тим часом говорити про нижчу ціну газу для України вже нереально. На прикладі Білорусі можна стверджувати, що, навіть передавши частину своєї ГТС у власність «Газпрому», Україна забезпечить собі низьку ціну на газ тільки в короткостроковій перспективі. Відповідно передавати «Газпрому» вітчизняну ГТС немає жодного сенсу, якщо Росія й без того згодна на нижчі ціни.

Водночас, незважаючи на майже 40-відсоткове підвищення ціни на газ, ставка транзиту зросла всього на 6% (з $1,6 до $1,7 за тис. куб. м на 100 км). Причому саме про ставку транзиту говорили, як про можливу перевагу в ході українсько-російських газових переговорів. Але й тут все не так просто, адже ставка транзиту газу по території України пов'язана з аналогічною ставкою транзиту газу для України по території Росії, які, по суті, практично перекривають одне одне. Хоча Україна - основний транзитер російського природного газу, з пропускною спроможністю ГТС на вході більше 287 млрд. куб. м газу на рік, українська ГТС забезпечує транзит газу до країн Європи - понад 142 млрд. куб. м на рік, на транзиті ми заробляємо небагато. Втім, у ході візиту польського президента Леха Качиньського до України сторони домовилися синхронізувати ставки за транзит газу. У Польщі цей тариф становить $2,2 за тисячу кубометрів на 100 км, і його планується збільшити до $2,5.

У цілому, транзит російського газу через територію України в 2008 році зросте до 113,7 млрд. куб. м, що на 3,7 млрд. більше запланованого обсягу на 2007 рік. Підвищення ціни транзиту до $1,7 за тис. куб. м на 100 км дозволить «Нафтогазу України» отримувати додаткові доходи розміром близько $400 млн. на рік. Зазначимо, що «Укртрансгаз», підприємство, що транспортує газ по території України, на сьогоднішній день збиткове, тож не факт, що частина коштів, отриманих від транзиту, не піде на покриття боргів підприємства.

Проте залишається незрозумілим питання посередника в постачаннях газу до України - «РосУкрЕнерго», особливо після того, як переговори про ціну газу проходили безпосередньо між Бойком і Міллером. Провідні українські політики виступають проти цієї компанії, із чим теоретично погодився і сам «Газпром».

Якщо відійти від теми транзиту та суперечок про ціну газу, то можна відзначити позитивні зміни в українській економіці. Незважаючи на зниження рентабельності української промисловості, підвищення цін на газ стало основною мотивацією для модернізації українських підприємств. Впровадження енергозберігаючих технологій, інтерес до альтернативних видів палива переводить економіку від екстенсивного до інтенсивного розвитку.

Більш того, якщо більшість українських підприємств перебувають у приватній власності й почали упроваджувати програми енергозбереження, то в українському житлово-комунальному секторі модернізація практично не починалася. Проте в середньостроковій і довгостроковій перспективі саме модернізація ЖКГ здатна розкрити «сплячі» резерви української економіки. Досить пригадати досвід ФРН, де перевлаштування житлово-комунального господарства колишньої НДР дозволило завантажити багато галузей економіки.