Україна майже вступила в СОТ Олег Фесенко, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства, для «Главреда» Україна завершила двосторонні переговори і підписала протокол із Киргизькою Республікою про вступ у СОТ, який дає «зелене світло» інтеграції у Світову організацію торгівлі.

Головною перешкодою для підписання двостороннього протоколу залишався «радянський борг» України перед Киргизією у розмірі 26 млн. доларів. Уряд України розміняв борг, що накопичився з радянських часів, на гуманітарну допомогу Киргизії у розмірі 138 млн. грн. за рахунок списання заборгованості українських зовнішньоекономічних суб'єктів, що виникла в період 1992-94 рр.

Як повідомили в прес-службі Мінекономіки, Киргизія висунула обов'язкову умову погашення цієї заборгованості для підписання двостороннього протоколу про вільну торгівлю як один із двох базових документів пропуску України в чергу на вступ у СОТ. Другим істотним «гальмом» стало збереження чинного рівня тарифів, зафіксованого в 1995 р. двосторонніми домовленостями про вільну торгівлю. Крім того, Україна погодилася із вимогою Киргизії не продовжувати дію антидемпінгового мита на ряд товарів, зокрема експорту електроламп, яке завершується 1 січня 2008 року.

В українсько-киргизьких домовленостях йдеться про 270 позицій, третина з яких стосуються аграрного сектора, з них близько 200-220 позицій розглядають із зниженням. Киргизька сторона запропонувала встановити рівень тарифного захисту від 0% до 10% на 270 товарних позицій.

В умовах регіонального вододілу між країнами СНД, що посилюється, система заборон і противаг членів є стрижньовим механізмом серед пострадянських членів СОТ. Киргизія та Грузія, користуючись правом голосу в СОТ, перекривають кисень Україні та Росії, висуваючи свої іноді украй невиразні вимоги.

Росія вважає, що, ставши членом СОТ, Україна може скористатися правом вето і перешкодити зробити це Росії, тому побічно спиралася на Киргизію як «стримуючого гравця» і свого представника у СОТ. З іншого боку, Росія також не може вступити в СОТ раніше літа наступного року через сумнівні претензії Грузії стосовно проголошеного митного контролю на кордонах Абхазії та Південної Осетії. Проте тепер Україна може залучати всі важелі впливу, розглядаючи вступ Росії, і, що характерно, за певного внутрішньополітичного розкладу стати для Росії таким смим незручним гравцем, яким Киргизія стала для України.

Вступ у СОТ передбачає наявність підводних каменів, таких, наприклад, як незахищеність внутрішніх ринків, що в умовах інтеграції в СОТ вимагатиме додаткових заходів комплексного захисту. Галузі української економіки орієнтовані, перш за все, на експорт - АПК, харчова промисловість, машинобудування (в першу чергу, авіабудування), страхування, система зв'язку - опиняться в лещатах конкуренції і потребуватимуть державної опіки як «найуразливіші» галузі зовнішньої конкуренції.

Індикатором витривалості для вітчизняних товаровиробників стане конкуренція на зовнішніх ринках, орієнтованість насамперед на експорт товарів і сировини. При певних розкладах, вступ у СОТ стає можливим за умови збалансованої та поступової абсорбції галузей на світовому ринку, підтягання відсталих галузей до більш розвинених.

На думку чиновників, будучи не підготовленими до повноцінного вступу в СОТ, українські товаровиробники зіткнуться з багатьма проблемами на світових ринках.

Україна має шанси успішно адаптуватися на світовому ринку зерна, олійних і технічних культур, проте зіткнеться з труднощами на ринку продукції тваринництва.

В цілому можна вирізнити низку проблем, які Україні доведеться вирішувати після вступу в СОТ:

•неконкурентоспроможність українських товаровиробників з окремих видів товарів на зовнішніх ринках;

•зниження імунітету вітчизняного виробника під час відкриття зовнішніх кордонів і експорту товарів на зарубіжні ринки;

•розширення торгових меж і збільшення потоків сірого імпорту;

•відсутність захисту споживачів, зумовленого ризиками цінового буму на ринку.

У Росії вже підготувалися до різних можливих економічних наслідків від вступу в СОТ. Економічні відомства підготували доповідь, у якій найбільш уразливими до відкриття зовнішніх ринків названо регіони центральної частини країни, Москву та Санкт-Петербург.

Як першочергові заходи взаємодії різних політсил, необхідні для вступу в СОТ, міністр економіки України Анатолій Кінах назвав ухвалення податкового кодексу, внесення змін до закону про акціонерні товариства, а також ухвалення законів, що регулюють ринок землі.

Проте ескалація протистояння всередині держави формує додаткові ризики для економічної стабільності, що створює прецедент для затягування терміну вступу України у СОТ.