Шторм мало не потопив український флот?
У той час, як у Керченській протоці розгорталася драма з суднами торгового флоту, не менш драматичною була ситуація і в Севастополі, де військові моряки України рятували свій флот. А події в акваторії Севастопольської бухти, головними героями яких стала стихія і кораблі Центру морських операцій ВМС України, цього дня розвивалися так.
Нагадаємо, що 11 листопада циклон обрушився на місто рано вранці. О 7 годині сила вітру, що налетів із заходу, – найбільш небезпечного напряму для суден, котрі перебувають на стоянці в Севастопольській бухті, досягла 15 м/с. Вже за півгодини вона збільшилася удвічі, а станом на 8 ранку сягнула максимуму – 40 м/с. Як стало відомо «Главреду», з цієї миті для чотирьох кораблів українських ВМС, пришвартованих на 15-му причалі, почалася боротьба за виживання в «найтихіших і найзатишніших» бухтах на всьому Чорному морі.
Першим удар стихії прийняв корабель управління «Славутич», що закривав своїм корпусом корвет «Вінницю», великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський» і корабель управління «Донбас», що стояли поряд. Після того, як під натиском природи, що розходилася, тріснули швартові канати, «Славутич» почало зносити на «Вінницю». Унаслідок зіткнення обидва кораблі дістали пошкодження. Не витримали швартові кінці й ВДК «Костянтин Ольшанський». Натягнуті як струни, під впливом хитавиці вони були перетерті корпусом самого корабля, після чого десантник навалився на пришвартований поряд корабель управління «Донбас». Трохи пізніше лопнули швартові й у «Донбаса».
Далі події перемістилися на внутрішній рейд севастопольської гавані, де на той час на повну скаженів п’ятибальний шторм. Кораблі, що втратили зв'язок із причалом, винесло на середину Севастопольської бухти. Двом із них, «Славутичу» і «Донбасу», прийшов на допомогу морський буксир «Корець», який намагався на розтяжках утримати кораблі, що дрейфували. Однієї миті, щоб запобігти зіткненню двох гігантів, він підставив свій корпус під лівий борт «Славутича».
Разом з тим під впливом стихії вглиб бухти почало зносити ВДК «Костянтин Ольшанський». Некерований корабель вдалося зупинити портовому буксиру «Маяк», що вирушив на допомогу, всього в 50 метрах від стоянки суден забезпечення ЧФ РФ на Вугільній пристані. Така вчасна допомога дозволила уникнути зіткнення, що загрожувало перерости в трагедію екіпажа українського корабля. Мабуть, саме за це дякував командувач ВМСУ віце-адмірал Ігор Тенюх начальникові Севастопольського морського порту Сергію Тараканову, коли найстрашніше було вже позаду.
На щастя, все обійшлося без жертв, постраждала лише техніка. Так, у боротьбі зі стихією незначні пошкодження корпусу дістали корабель управління «Донбас» і десантний корабель «Костянтин Ольшанський». Набагато серйозніші виявилися пошкодження у «Вінниці» і «Корця». Корвет позбувся носа і пошкодив надбудову, а буксир – фальшборту і частини ходового містка. Але найсерйозніших пошкоджень зазнав «Славутич». Корабель фактично залишився без шкафута лівого борту, а також дістав пробоїни вище за ватерлінію в кормовій частині корпусу. Загалом протягом дня буревій вивів із ладу два бойові кораблі та одне допоміжне судно українського військового флоту.
Такі несподівані наслідки стали своєрідним шоком для керівництва ВМСУ. Похваливши наступного дня особовий склад кораблів «за високий морський вишкіл і мужність», командування Військово-морських сил стало на шлях замовчання і заперечення не лише факту завдавання збитків корабельному складу флоту, а й усього того, що мало місце 11 листопада в самому серці севастопольської гавані.
А причини такої поведінки, вочевидь, полягають у небажанні визнавати допущені промахи і помилки. Так, зокрема, очевидці та безпосередні учасники подій кажуть про те, що таких тяжких наслідків можна було уникнути, якби командування ВМС прийняло єдине правильне рішення – прибрати кораблі з 15-го причалу в безпечне місце. Так, корвет «Вінниця» зміг би сховатися в бухті Стрілецькій, куди він і вирушив після завданих пошкоджень, а десантний корабель «Костянтин Ольшанський» і корабель управління «Донбас» могли б перечекати ураган у бухті Південній. У свою чергу, корабель управління «Славутич» мав усі шанси дати гідну відсіч шаленій стихії у відкритому морі, якщо було б вчасно вжито заходів із виведення корабля з бази на зовнішній рейд, як наказує «Інструкція по штормовій готовності». Але цього не сталося. Тепер із держскарбниці на позаплановий ремонт кораблів доведеться витратити не одну сотню тисяч гривень, що само по собі є недозволеною розкішшю в умовах, коли велика частина українського військового флоту продовжує простоювати біля причалів в очікуванні ремонту.
З огляду на це повчальним може бути досвід російських колег – моряків-чорноморців. Із приблизно 40 бойових кораблів і 150 плавзасобів забезпечення, що входять сьогодні до складу сил ЧФ РФ, що розмістилися в севастопольських бухтах, постраждала лише одна одиниця – малий протичовновий корабель «Владимирец», що стоїть на ремонті. Дивно, але свої кораблі, пришвартовані на сусідньому з українським 17-му причалі, російські військові перегнали в затишне місце ще 8 листопада, тобто за три дні перед тим, як стихія прийшла до Севастополя.
Для порівняння: штормову готовність на українському військовому флоті було оголошено тільки о 13:00 10 листопада, хоча, як стверджує Ігор Тенюх, «про те, що в район Чорного моря наближається дуже потужний циклон, Військово-морські сили знали й готувалися».
Разом з тим, до того, як негода встигла пройтися над Чорним морем, до Севастополя встиг повернутися і загін бойових кораблів ЧФ РФ, який під виглядом тактичних навчань сил флоту, як і рік тому, «контролював» ситуацію поблизу грузинських берегів, демонструючи відповідь Москви на «провокації» Тбілісі.
Та хай там як, але в цей нещасливий день російські моряки змогли не лише вберегти свої кораблі, а й прийти на виручку українським колегам. На допомогу українському буксиру «Корець», що рятував свої кораблі управління, прийшли буксири МБ-23 і МБ-160 ЧФ РФ, для яких забезпечувати штормову готовність головних сил Чорноморського флоту вже давно є цілком звичною справою.
Втім, цей ідеальний шторм в черговий раз показав далеко не ідеальну картину буття українського військового флоту. Унаслідок несправного технічного стану 5 із 6 рятувальних, морських і рейдових буксирів, що перебувають сьогодні у складі ВМС України, на захист головних сил національного флоту зміг вийти тільки один. Дивом вдалося уникнути трагічних наслідків від неконтрольованого дрейфу корабля управління «Донбас». Через відсутність двигуна головний штабний корабель українського флоту пережив цей день без ходу, без світла, без зв'язку. Викликає нарікання у екіпажів і робота гідрометеослужби ВМСУ. За словами корабельних офіцерів, прогнози від флотських синоптиків явно запізнюються, і дуже часто погоду доводиться звіряти по російських буксирах – коли ті виходять до своїх кораблів, що стоять біля сусідніх причалів, то чекай штормової погоди.
Така безпечність навряд чи піде на користь українським ВМС. І останні події – наочний тому приклад. Понівечені та розбиті кораблі - це не тільки і не стільки наслідок гніву природи. Це сумний підсумок бездумної, безсистемної політики держави щодо свого військового флоту, флоту, який досі змушений оббивати пороги високих кабінетів у пошуках засобів на своє існування.
