Мустафа Джемільов: На Ай-Петрі розгромили будівлі тих, хто не має «даху»
Незважаючи на дедалі більшу роз'єднаність кримських татар і зростання опозиційних керівництву Меджлісу течій і груп, саме Меджліс змушений знаходити компроміс між кримською владою, в структурах якої він широко представлений, і кримськотатарським народом, представницьким органом якого він є.
Якщо компроміс із чиновниками не знайдено, кримські татари готові відстоювати свої переконання за допомогою мітингів і наметових містечок. Меджліс у більшості випадків ініціатор і координатор цих акцій.
У неділю 18 листопада біля стін Ради міністрів Криму відбудеться акція протесту кримських татар, пов'язана з недавнім побоїщем на плато Ай-Петрі. Серед основних вимог - притягнення до відповідальності начальника кримської міліції Анатолія Могильова. Проведення мітингу вже заборонив Залізничний суд Сімферополя. Мустафа Джемільов зауважує, що це не єдина перешкода властей організаторам акції протесту.
Мустафа-бей, скільки людей плануєте зібрати на мітингу в неділю?
Це залежить від низки обставин – погоди, можливості та бажання людей брати участь в акції, а також організації їх доправлення. Наприклад, із декількох районів люди телефонували і просили допомогти сплатити оренду автобусів, а у нас можливості в цьому плані досить обмежені. Тому приїдуть переважно учасники, бюджет яких дозволяє сплатити витрати за приїзд і від'їзд. Крім того, з декількох районів отримали інформацію, що власті дали вказівки не надавати кримським татарам автобуси для поїздок у Сімферополь 18 листопада.
Чи можна вважати цей мітинг тестом на єдність кримських татар?
Є люди, які вважають, що толку від таких мітингів ніякого, мовляв, треба знаходити інші методи впливу на хамську поведінку властей. Жодним тестом цей мітинг, зрозуміло, бути не може. Та й необхідності в цьому тесті немає, оскільки ми й без того добре знаємо настрій своїх співвітчизників. Свого роду тестом довіри або недовіри співвітчизників до свого представницького органу – Меджлісу, швидше за все, стають вибори, тобто відсоток тих, хто проголосував за рекомендацією Меджлісу за ту або іншу партію, виборчий блок на виборах у Верховну Раду АРК та України. Кілька електоральних кампаній поспіль показали, що цей показник тримається на рівні трохи більше як 70%. Для порівняння: рівень довіри громадян до Верховної Ради країни не перевищує 16 %, а довіра жителів Криму до Верховної Ради АРК не досягає і 10 %.
Хто «дахує» бізнесменів, чиї будови на Ай-Петрі знесли минулого тижня?
Розгромили будови тих, кого якраз таки ніхто не "дахує". Тих, хто платить "дахові", який у свою чергу ділиться з ким належить, поки що не чіпають і навряд чи чіпатимуть найближчим часом.
Лунають різні версії, кому понад усе вигідно зносити будови на плато і що там буде замість кримськотатарських точок. Що вам відомо із цього приводу?
Сказати точно я поки що не можу, бо існують різні версії. Наприклад, в Інтернеті є багато повідомлень про нібито наміри якоїсь австрійської фірми інвестувати досить великі суми, щоб спільно з якимись кримськими або українськими підприємцями будувати об'єкти для зимового туризму. Але можна упевнено говорити, що тут справа зовсім не в намірах властей автономії дотримати закон, бо в такому разі "Беркут" і бронетранспортери мали б спрямувати в першу чергу зовсім не проти кримських татар. Наприклад, є висновок Комісії генпрокуратури про незаконну будівлю зятя колишнього спікера Верховної Ради Криму Леоніда Грача в районі Симеїзу, де він відітнув більше 7 гектарів заповідної землі. Але міліцію кинули в 2003 році не на те, щоб знести його незаконні об'єкти, а знову ж таки проти кримських татар, які на межі з об'єктами цього підприємця зайняли декілька десятків ділянок для будівництва собі житла.
За інформацією «Главреда», на Ай-Петрі інтереси кримськотатарських бізнесменів представлено й на землях фірми «Шарм». Нині триває судова тяганина з приводу розірвання Радою міністрів Криму договору оренди з цією фірмою. Це означає, що підприємці позбудуться не лише бізнесу, а й грошей, які вони витратили на облаштування території. Наскільки ймовірне повторення на цих землях тих самих подій, що вже відбулися на Ай-Петрі?
На землях фірми «Шарм» представлено інтереси тільки цієї фірми. А кримські татари, що там працюють, платять цій фірмі, як мені повідомляли, по 2000 доларів на рік. Цих платників десь близько 30. Землю на плато Ай-Петрі надано цій фірмі в оренду строком на 49 років. Тобто виходить, що хтось може отримати землю в оренду на такий тривалий термін, а комусь ніяк не можна, оскільки це заповідна зона.
Вирішили розірвати договір, оскільки цей подвійний стандарт набув розголосу після недавніх «подвигів» міліції проти кримських татар на цьому самому плато Ай-Петрі. Але перед тим, як вони розірвуть договір оренди, непогано було б Генпрокуратурі розібратися, як, за яких обставин, чому, кому і за скільки цей договір оренди було складено. Те ж саме слід було б провести стосовно будівель чиновників та інших «крутих» в Нікітському ботанічному саду та багатьох десятках інших місць Криму.
Ви заявляли, що до айпетрівських подій зустрічалися з головою кримського парламенту Анатолієм Гриценком і пояснювали йому, що у кримськотатарських підприємців є узгоджені документи. Після інциденту на плато спікер Гриценко підтримав дії правоохоронців.
Дійсно, в ніч перед цими подіями у нас була зустріч із Анатолієм Павловичем, і я говорив йому, що не слід застосовувати силу, а необхідно спершу вислухати тих, до кого є претензії, подивитися протоколи угод з місцевими властями, що є у них, та інші документи. Гриценко відповів, що подумає на цю тему. Але схоже, що не подумав.
Якщо дії міліції були узгоджені з ним, то йому, зрозуміло, нічого не залишається, як виправдовувати ці дії. Крім того, вони ж однопартійці. Те ж саме можна сказати і щодо позиції вищих чинів МВС України та віце-прем'єр-міністра Олександра Кузьмука, які, ще навіть не знаючи подробиць події, почали дружно виправдовувати дії міліції.
Багато хто каже про такий варіант розвитку подій: начальник кримської міліції Анатолій Могильов іде з посади, на його місце повертається екс-голова ГУ МВС України в Криму, а нині постійний представник Президента в автономії Володимир Хоменко. На місце Хоменка, у свою чергу, призначають вашого першого заступника Рефата Чубарова. Чи припускаєте ви такий розвиток подій? Якісь домовленості із цього приводу вже були?
Жодних домовленостей на цю тему не було, але з приводу кандидатури Рефата Чубарова на посаду представника Президента в Криму я сам, як голова Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України, давав письмову рекомендацію на ім'я голови Секретаріату Президента.
В.о. голови МВС Михайло Корнієнко заявив, що потрібно звільняти всі захоплені землі. Чи вживає Меджліс якихось заходів, щоб запобігти наступним зіткненням, ризик виникнення яких досить великий?
Ми теж вважаємо, що десь треба буде звільнити одні ділянки землі в обмін на інші, десь потрібно пересунутися, ще десь знести об'єкти «крутих» (а таких об'єктів дуже багато) і надати ці землі репатріантам. Для вирішення всіх цих питань справедливо та на законних підставах слід було б створити дуже авторитетну комісію на рівні Президента, включивши в неї і представників кримськотатарського народу. Але якщо діятимуть так, як каже Михайло Корнієнко, то можна прогнозувати великі ускладнення.
Серед ваших головних вимог сьогодні звільнення з посади начальника кримського главку Анатолія Могильова. Скільки Меджліс має намір чекати виконання цієї вимоги і що має намір робити у разі її невиконання?
Уточню. Не лише звільнення, а й притягнення до відповідальності, бо 6 листопада під його керівництвом було скоєно злочин проти кримських татар. Я не можу сказати зараз, як довго стоятиме протестне наметове містечко кримських татар біля Радміну АРК, але вже точно до 7 грудня, коли відбудеться наш Національний з'їзд, який, мабуть, і ухвалить якесь рішення. Але, звичайно, було б розумно задовольнити законну вимогу кримських татар ще перед цією датою.
Ви наклали вето на проект ухвали Меджлісу, який передбачає мобілізацію чоловічого населення кримських татар і проведення масових акцій громадянської непокори у зв'язку з останніми подіями в Криму. Звучить як попередження: якщо не буде вжито заходів, буде мобілізація. Чи не так?
Автори проекту цієї ухвали Меджлісу мотивували необхідність мобілізації та створення таких загонів тим, що існують напіввоєнізовані формування російськомовної частини населення Криму у вигляді так званого «козацтва». Їхня чисельність у Криму становить близько 5 тисяч осіб. Вони поводяться дуже зухвало і агресивно - марширують вулицями міст Криму з російськими прапорами, розмахують шашками і батогами, втручаються в різноманітні зіткнення з кримськими татарами.
Окремі ЗМІ Криму відкрито заявляють, що козаки є опорою росіян у Криму. Крім того, деякі бізнесмени, нібито відстоюючи свої земельні інтереси, наймають за гроші молодих хлопців і, підкачавши їх відповідною пропагандою, здійснюють напади на кримських татар. Так було, наприклад, 1 листопада в Сімферополі на вулиці Балаклавській. Отже, не йдеться про якийсь організований силовий опір органам влади – це суперечитиме загальній стратегії кримськотатарського Національного руху. Ми не хочемо створювати додаткових проблем своїй країні і в жодному разі не хотіли б стати причиною дестабілізації в Криму. Вето було накладене з тієї причини, що ця ухвала містить у собі елементи відхилення від принципів ненасильства, якого споконвіку дотримується наш Національний рух.
За вашими оцінками, скільки людей можна залучити у разі мобілізації?
Думаю, що аніскільки не менше чисельності так званого «російського козацтва Криму» і тих найманих формувань брудних бізнесменів.
Під час конфлікту на Балаклавській було видно, що серед кримських татар, котрі стояли там, вже спостерігається розкол. Наскільки зараз самостійна група Даніяла Аметова, якого ЗМІ називають «королем самозахоплень», і чи готова вона дотримуватися вказівок або рекомендацій представницького органу кримських татар?
Абсолютної єдності у жодного народу або прихильників будь-якої конфесії не буває. Можна лише говорити про рівень єдності. Є, звичайно, деякі угруповання, які дотримуються своєї тактики відстоювання інтересів співвітчизників і не в усьому погоджуються з вирішеннями представницького органу нації. Є й авантюристи, для яких на першому плані особисті інтереси, заради яких вони готові пожертвувати інтересами громади. Але серйозно говорити про якусь політичну силу в середовищі кримських татар, яка мала б авторитет у народі хоч би дещо наближений до авторитету обраного самим народом представницького органу – Меджлісу, поки що немає підстав.
В останньому випуску передачі «Свобода слова» Анатолій Могильов заявив: «На жаль, протягом усього періоду, поки я перебуваю в Криму, він (Мустафа Джемільов. – Главред) звернувся лише один раз – у січні поточного року – із заявою як депутат п'ятого скликання про порушення земельного законодавства в Судаку стосовно однієї особи. Понад те – жодних контактів із цього питання, хоча в Криму існує дуже багато проблем, пов'язаних із землею, зокрема з самозахопленнями». Чому Меджліс, неодноразово заявляючи про те, що власті АРК «дерибанять» кримські землі, не робив заяв щодо конкретних випадків?
Пан Могильов, мабуть, не в курсі, що міліція – це не той орган, який має займатися питаннями розподілу землі та дотримання законності в цьому питанні.
Що стосується наших заяв із земельного питання, у нас їх було стільки, скільки не було по жодній іншій проблемі. Причому абсолютно в усі інстанції, починаючи від місцевих рад до Генпрокуратури, РНБО, Президента та міжнародних організацій. Після створення указом Президента України в травні 1999 року Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України, що було своєрідною формою введення Меджлісу кримськотатарського народу в правове поле України, стали можливими офіційні зустрічі Президента країни з представницьким органом кримськотатарського народу або його керівництвом. Так от таких зустрічей Меджлісу або його керівництва з екс-президентом Л. Кучмою, починаючи з 17 травня 1999 року по березень 2004 року, було не менш як 15. І майже на всіх цих зустрічах серед інших проблем розглядали й земельні питання, а потім підписували доручення Президента з метою вирішення цих проблем. Але доручення ці майже повністю саботували власті автономії. Чотири рази я сам особисто зустрічався з генпрокурорами України і кожного разу передавав папери з приводу різного беззаконня, зокрема щодо земельних питань. Але… Річ у тім, що дуже багато високопосадовців самі причетні до цього земельного «дерибану», і чекати, що вони добровільно відмовляться від відітнутих земель, не доводиться.
Сутички в Бахчисараї минулого року, інцидент на вулиці Балаклавській на початку цього року… Питання не до правоохоронних органів, питання до вас: чи вживав Меджліс якихось конкретних, неодноразових заходів, щоб притягнути винних до відповідальності?
Щодо подій у Бахчисараї в липні та серпні минулого року було порушено кримінальну справу. Розслідування вели СБУ і прокуратура Криму. Там все зрозуміло, бо є докладні відеозаписи всього, що там відбувалося. Я сам тоді був у центрі подій і теж напросився в СБУ, щоб дати свідчення. Мова йде про організовані напади на кримських татар з боку так званого «Руського блоку Криму» на чолі з депутатом Верховної Ради Криму Олегом Родівіловим, із залученням «козаків», скінхедів та інших кримінальних елементів. Як наслідок - численні поранення, поламані машини, зокрема працівників преси.
На початку цього року прокурор автономії Віктор Шемчук під час зустрічі запевняв, що розслідування вже добігає кінця і, ймовірно, в квітні цього року вже відбудеться суд. Минув квітень, травень, але жодного руху.
4 червня я зустрівся з Генпрокурором Олександром Медведьком, обговорив з ним кілька питань, зокрема провокаційну спробу «Руського блоку» і козаків встановити за сприяння властей автономії пам'ятник Катерині II у Сімферополі та питання про результати розслідування подій у Бахчисараї. Генпрокурор при мені телефонував у Крим, поставив прокуророві автономії декілька питань і потім запевнив мене, що необхідних заходів буде вжито. Повернувшись до Криму, я отримав інформацію, що слідчі органи посилено почали збирати матеріали на деяких кримських татар, що піддалися нападу, звинувачуючи їх у тому, що вони теж у відповідь кидали каміння. Тобто дали зрозуміти: ліпше мовчіть, а то винними будете самі.
Із подіями на Балаклавській, мабуть, відбудеться те саме. Бізнесмена з «Олви-Крым», який організовував напад на кримських татар, платив гроші наймитам, супроводжуючи це пропагандою, спрямованою на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, навіть не арештували. Натомість на допити викликають кримських татар і ставлять їм питання звинувачувального характеру. Словом, власті роблять усе, щоб головна продержавна організована політична сила в Криму, якою є кримські татари, теж охолола у ставленні до України.
Меджліс надіслав звернення Президентові Віктору Ющенку, в якому підкреслив необхідність відрядження до Криму спеціальної комісії для розслідування причин дискримінації кримських татар. Яких результатів чекаєте, враховуючи ваші неодноразові заяви, що рішення Президента місцеві органи влади просто саботують?
Гадаємо, що якісь результати будуть. Нас уже повідомили, що слід підготувати постановочні питання до майбутньої зустрічі Президента з Меджлісом кримськотатарського народу. Наскільки ця зустріч допоможе вирішенню проблем, сказати важко, але це принаймні якийсь позитивний крок.
На майбутньому засіданні РНБО серед інших зачіпатиметься земельне питання в Криму. Чи вживає Меджліс якихось дій, щоб на засіданні прозвучала і його позиція в цьому питанні?
Якщо запросять на засідання, то, зрозуміло, ми матимемо що сказати. А самим напрошуватися навіть немає необхідності, бо, вислуховуючи думку лише однієї сторони, дійти справедливого рішення неможливо.
Держдума Росії ухвалила закон «Про припинення Російською Федерацією дії договору про звичайні збройні сили в Європі». Після виходу з договору Росія автоматично стає недоступною для контролю інспекційними групами. Чим може це загрожувати Криму і Україні?
<чи /b>Приєднуватися будь-якій країні до якогось договору чи ні – це, врешті-решт, суверенне право кожної держави. Так, напевно, мали би прореагувати і ми, якби на наший території не було військового флоту Росії. Але якщо цей флот відповідно до чинного договору у нас базуватиметься ще близько 10 років, то цей крок Держдуми, звичайно ж, дає підстави для неспокою та необхідності перегляду договору про перебування флоту та військових баз Росії на території України.
