Київ охопили «дворові революції»!
Ми не слідчі. і не прокурори, але в те, що зовсім не безкоштовно й ті, хто професійно влаштовує такі слухання, й ті, хто, підписує протоколи цих заходів, й ті, хто своєю владою "проштовхує" далі фактично незаконне будівництво, творять усе це, - готові повірити. І ось чому.
Лжеслухання
…У кінотеатрі «Дружба» на Хрещатику, 25 очікувався цілком пересічний захід - громадські слухання, або узгодження питань нового будівництва з жителями прилеглих будинків. У цьому разі - житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом по вулиці Шовковичній – провулку Козловського, 36/7 у щільній історичній забудові.
Люди, які прийшли просто ознайомитися з репертуаром кінотеатру на найближчий тиждень, були, напевно, чимало здивовані побаченим. У холі – чомусь бригада «швидкої» допомоги. Та до того ж, окрім медиків, тут же - і правоохоронці, що складали протокол, а також близько десятка якихось голених молодчиків. У шкіряних куртках, з характерним виразом облич і статурою. Правда, угледівши журналістів, «добрі молодці» миттю «розсмокталися» по холу, закриваючись від камер, залишивши в холі незадоволених мешканців, які навперебій кричали: «Ось вони! Це вони нас не пускали! Хто вони такі, це ж найманці!» Один із хлопців кулею вискочив з будівлі.
Проходячи повз групку з трьох молодиків, чую уривок фрази: «…ну що, що робити, он уже прибігли». Медики з «швидкої» міряють тиск жінці з блідим обличчям.
«Ми прийшли на слухання, як було написано в газеті – на 18.00. А на дверях - вони стоять! Руки зчепили, стінкою стали і не пускають! – розповідає житель з Шовковичної Олег Кульчицький. – Ми сказали, що ми мешканці. А вони кажуть, там уже є мешканці, вже годину слухання тривають!»
«Наприкінці минулого року мер підписав рішення про виділення земельної ділянки, розташованої фактично в центрі нашого двору. Про громадські слухання ми дізналися з газети «Хрещатик», – розповідає мешканка будинку по Шовковичній Алла. - Там було опубліковано повідомлення, за якою адресою і в котрій годині відбуватимуться слухання. Прийшли, а вони кажуть – зал, мовляв, забитий! Та які це жителі, ці люди не живуть у нашому районі!»
У переповненій залі дійсно нібито проходять слухання – частина людей до моменту появи журналістів у зал все ж таки пустили, перед ними виступали нібито забудовники, проте пізніше з'ясувалося, що ці особи – зовсім не забудовники.
За словами присутніх - справжніх жителів вулиці Шовковичної! – слухання, всупереч обіцянкам, розпочали о 17.10 замість 18.00. Ті, хто прийшли, спробували «посунути» незрозумілих молодиків від дверей, люди запанікували. Двом жінкам унаслідок колотнечі дісталося: одній з них і викликали «швидку» - стало погано з серцем. «Мене штовхнули вперед, а вони почали штовхати назад», – розповіла потерпіла.
Кого представляли молодики в куртках – можна тільки здогадуватися, бо самі вони говорити відмовилися. «Я вам не буду нічого говорити. Ніхто людей не штовхав. Бачите, людей пускають», - заявив один із них. А через секунду, зірвавшись на крик, вживаючи нецензурну лайку і перейшовши на «ти», почав загрожувати, щоб прибрали камеру. Схоже, нерви здавали, але хлопці не йшли.
Вже після 18.00 всі на нервах мешканці безуспішно намагалися довести незрозуміло кому, що будувати на вулиці Шовковичній – не можна. На слухання прибув начальник Головного управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА Віталій Пшеничний, який теж пояснив: будувати в цьому місці справді дуже небезпечно. Причина - навіть не стільки соціальна напруженість, скільки схил і рухомі ґрунти. «Буде, як на Макіївській, 10 – тріснуть житлові будинки!» - зробив висновок фахівець.
У справжній шок повергла жителів поява на цій арені першого заступника мера Києва Анатолія Голубченка, який також прийшов на слухання, тільки не в ролі представника влади, а в ролі... жителя будинку на вулиці Шовковичній. Узявши рупор у нібито представників забудовника, він із неприхованими емоціями заявив, що все, що відбувається, вважає аферою, підставою. «Я врахую все, що тут відбувалося, коли ви до мене прийдете з документами, - сказав він. – Знайте, що я їх не пропущу. Я не прокурор і не суддя, але ця людина – професіонал із проведення слухань. Вона отримує гроші за позитивне рішення громадськості щодо майбутнього будівництва».
Натомість жителям Голубченко порадив винайняти професійних юристів, які контролюватимуть процедуру проведення повторних слухань, а потім оскаржити «лжеслухання».
Як з'ясувалося, Сергій Пеньковський – людина, яка проводила слухання, - разом зі своїм колегою, що представилися «від імені забудовників компанії», діють за дорученням. Проте на наше прохання показати доручення колега Пеньковського занервував, спочатку витягнув папір, але потім відмовився показати: «Там моя домашня адреса, я не хочу, щоб її всі бачили!» - заявив представник забудовника, зім'явши доручення в руках від очей подалі. Мовляв, є, але вам не покажу!
Коли весь цей «захід» закінчився, жителі щільним кільцем оточили представників забудовника, вимагаючи показати документи і запевняючи, що не випустять із зали доти, поки їм не роз'яснять, яким чином протокол був підписаний без їхньої участі, проте Пеньковський зі свитою поспішив ретируватись.
Серед присутніх на слуханнях були й декілька депутатів Київради. Ігор Добруцький із фракції БЮТ розповів нам, що його так само не пускали в зал.
«О 18.30 із дверей зі щасливими фізіономіями почали виходити нібито «жителі» Печерського району, але бачили б ви цих жителів – у таких речах на Печерську не ходять, – поділився з «Главредом» своїми «думками з приводу» Добруцький. - У руках вони тримали зелені папірці, як виявилося, «мандати». Справжніх жителів почали пускати, тільки коли перша партія вийшла. Ніхто не мав права проводити слухання раніше оголошеного в пресі часу – це правове порушення. Крім того, чому на слуханнях не було жодного представника органів міліції, які зобов'язані бути в обов'язковому порядку?! Це вже четверті незаконні слухання на Печерську, які мені довелося спостерігати. Я ходжу на градради, ці проекти рано чи пізно туди потраплять, ось тоді й подивимося.»
Хто винен і що робити?
Варто нагадати, що норма про громадські слухання з'явилася в законодавстві в 2005 році, після Помаранчевої революції, і мала стати необхідною ланкою при узгодженні проектної документації. Але на практиці, особливо в Києві, виявилося, що «хотіли як краще, а вийшло як завжди». Це вже далеко не перший випадок фальсифікації громадських слухань. На думку Голубченка, їх влаштовує одна й та сама команда.
А депутат Шевченківської РДА Віталій Комов, який, можна сказати, цілеспрямовано відстежує такі явища в столиці, стверджує, що бачить це не вперше: «Спостерігав щось схоже влітку, коли щодо будівництва на вулиці Артема, 82 і 52 слухання вирішили проводити чомусь на Бориспільській, 10. Природно, більшість мешканців туди не поїхали. Приїхали 17 людей, а мало бути – 303. Всі, хто прийшов, були «проти», але їм заявили: що пропонуємо, те й слухатимете. Так от тих, хто був присутній, відзначили як таких, хто проголосували «проти», а решту 303 людини записали, що вони – «за»! Тоді адміністрація визнала слухання недійсними. Що буде цього разу – не можу сказати».
За спостереженнями депутата, інструментом громадських слухань активно почали користуватися районні чиновники, які (небезоплатно?!) пропонують забудовникові проводити громадські слухання «за новозатвердженою схемою». Так виникає «нова послуга» - проведення діалогу з громадськістю із заздалегідь відомим, позитивним для забудовника, результатом.
«Якщо порівняти документи багатьох ініціативних груп, то прізвища організаторів і осіб від адміністрації одні й ті самі. Жителі ж дізнавалися про слухання тільки після виникнення огорожі на дитячому майданчику», - засмучується депутат.
Найпростіший приклад, який нам навели, і свідками якого ми, в принципі, стали в кінотеатрі «Дружба», - фальсифікатори надають замовникові документи, мовляв, «за» проект проголосувало стільки-то людей. Ще один із способів обману, якими користуються шахраї, - переконати забудовника, що всі жителі Києва мають право брати участь у слуханнях. Хоча насправді в законодавстві чітко прописано: тільки територіальна громада, чиї права можуть бути обмежені в ході або через будівництво. Інша річ, коли йдеться про забудову скверу або парку - тут можуть висловитися всі жителі.
Територіальну громадськість фальсифікатори замінюють лжемешканцями. У численних бесідах нам вдалося з'ясувати, що часто цими підставними жителями бувають, наприклад, заводчани: улаштовувачі так званих слухань домовляються, наприклад, з керівниками заводів, робочим пропонують за півгодини «слухань» заробити 50-100 гривень. Реалізація схеми на практиці може мати різні варіанти – організатори, наприклад, «забудуть» запросити мешканців, або запросять, але не «не тих», підкуповуватимуть членів ініціативної групи, створеної справжніми мешканцями, призначать місце проведення слухань в одному місці – проведуть в іншому.
Що робити? Єдиний вихід на сьогоднішній день боротися з такими махінаціями – буквально лягати під колеса бульдозерів, тому що показати своє «проти» в інший спосіб не вийде, вважає юрист Тетяна Монтян.
«Це глибоко мертвонароджена норма, яку спеціально склали так, щоб нагнати якомога більше всякого «бидла». Вихід - тільки ламати огорожі, лягати кістьми. Якщо немає жорсткого протистояння, вирішення суперечок фальсифікується. Жителі буквально повинні лягати кістьми, щоб протистояти цьому. У нормальних країнах робиться інакше – публікується у всіх газетах, а не невідомо де, ніхто про це не знає. У нас це профанація з метою окозамилювання громадян. Щодо участі в слуханнях «всіх киян» - забудовники теж кияни, але враховувати мають, у першу чергу, думку тих, кого це безпосередньо стосується. Тому людина, яка і близько там не живе, але висловлює свою думку, щонайменше викликає подив: а яка, мовляв, її справа?! А коли таких людей маса, то такі збори, повторюю, не більше ніж профанація. Якщо забудовники готові інвестувати серйозні гроші, то вони виграють абсолютно будь-яку прокуратуру! А наші кияни упевнені, що головне – «моя хата скраю», поки забудовник не прийде ламати їх улюблений дитячий майданчик. А особливо наплювати властям, які все це заохочують. Немає зараз жодної політичної сили, яка б на цьому не наживалася», - каже відомий юрист.
До речі, від районної адміністрації на слуханнях у кінотеатрі «Дружба» була присутня заступник голови Печерської РДА Ніна Колпакова. Відсидівши в першому ряду, не зважаючи на те, що відбувається, чиновниця пішла, підписавши протокол громадських слухань. А пізніше в РДА, посилаючись на пані Колпакову, нам повідомили: «Слухання щодо Шовковичної, з погляду адміністрації, визнано легітимними, оскільки на слуханнях було забезпечено присутність мешканців прилеглих будинків, РДА і представників забудовника. Разом з тим рішення, яке було прийнято, люди зможуть оскаржити. Але слухання сфальсифіковані не були».
Ось така у нас «демократія»…
Фото автора публікації
