Чому в Києві не складаються бюджетні пазли
Ліпше, мовляв, трохи мільйончиків «недодати», ніж трохи «передати», особливо по так званих соціальних статтях бюджету, - тоді червоніти та виправдовуватися не доведеться, а в разі навіть ма-а-ленького перевиконання бюджету і розподілу цих додаткових грошей на ті ж соціальні статті, ще й у фанфари затрублять у славу міської влади. Так, недосвідченість депутатської більшості, в якій справді багато хто, особливо з фракції блоку Черновецького, – вперше депутати міськради, зіграла з цією більшістю злий жарт! І як би не запевняв представник команди Леоніда Черновецького, не депутат, зате перший заступник голови КМДА Анатолій Голубченко, з трибуни сесії Київради, що, мовляв, дірка ця штучна, самі ж депутати її і створили, збільшивши своїм рішенням міський бюджет більш ніж на два млрд. грн. проти суми, «спущеної» Кабміном, - від цього не легше. Всього лише, а не аж! – майже сердився на особливо нетямущих пан Голубченко. Проте навряд чи це заспокоїть тих киян, на підтримку яких і мали витрачатися ті майже 300 мільйонів. Саме про це і говорять властям песимісти. То що ж насправді відбувається в Києві з бюджетом?
До речі, останнє засідання п'ятої сесії Київради показало, що справи бюджетні зачіпають депутатів не менше, ніж земельні. Зміни в рішення Київради від 28.12.2006 № 531/588 «Про бюджет м. Києва на 2007 рік» приймали більше двох годин! Причину таких запеклих суперечок лаконічно пояснив голова постійної комісії Київради з питань бюджету і соціально-економічного розвитку, член фракції «Наша Україна» Володимир Присяжнюк. Мовляв, закладаючи останніми поправками в бюджет-2007 аж 18,1 млрд. грн., міські депутати узяли на себе непосильні зобов'язання. В результаті сьогодні в міській казні - провал у 273 млн. грн.
Про дефіцит столичного бюджету вже не перший тиждень сурмить опозиція в Київраді – БЮТ і Фракція блоку Віталія Кличка. Наприклад, Віталій Кличко передрікав недовиконання бюджету на 230 млн. грн. А керівник Головного фінансового управління КМДА Віктор Падалка ще 25 жовтня з трибуни сесії Київради констатував, що, на жаль, місто не в змозі виплатити встановлені Київрадою надбавки до окладів вчителів, медиків і працівників соціальної сфери - дефіцит бюджету за підсумками дев'яти місяців склав 234 млн. грн.
Своє перше твердження головний розпорядник фінансів Києва спростував під натиском звинуваченого ним же Блоку Черновецького. На пряме питання співголови фракції Алли Шлапак - то чи будуть збережені надбавки працівникам соціальної сфери? - Падалка невпевнено послався на недоторканний фонд бюджетних зарплат. А ось бюджетний провал, як виявилося на сесії 1 листопада, став ще ширший, розрісшись практично до 300 млн. грн. Тобто, в наявності – тенденція до щомісячного розростання цієї «чорної дірки»! У Києва, на жаль, є всі шанси закінчити рік з бюджетною діркою до півмільярда гривень – цю неприємну новину в кулуарах останньої сесії депутати обговорювали особливо бурхливо.
Причини такого стану справ у кожній політичній силі, представленій в Київраді, схильні пояснювати по-своєму. Наприклад, голова бюджетної комісії все списує на недосвідченість депутатів, що проголосували за непідйомне для міста фінансове коригування. Члени фракції Блока Черновецького невпинно повторюють, що в недоїмці нічого страшного немає і, порівняно з закладеними в грудні 14 млрд. грн., міський бюджет перевершив сам себе, недолічившись всього лише кількох сотень мільйонів. Опозиція, особливо в особі фракції БЮТ, наполягає: як не називай чорне білим, недовиконання залишається недовиконанням.
Але хто б і що не казав, а в результаті - місто опинилося перед складним завданням: звідки узяти і, головне, куди в першу чергу спрямувати необхідні кошти, щоб забезпечити і виплату надбавок тим же вчителям, і компенсувати тарифну різницю на житлово-комунальні послуги підприємствам «Київенергохолдинга». Останнє й стало найбільшим каменем спотикання.
Заступник Черновецького, секретар Київради Олесь Довгий заявив, що політичні сили, які відмовляться підтримати запропоновані зміни, візьмуть на себе відповідальність за те, що з 1 по 10 листопада в будинках киян відключать тепло. І це була не віртуальна загроза – Кабмін реально пригрозив Києву непостачанням газу: «Лімітів на газ у Києва немає!» - цитував на сесії міськради ту загрозу Голубченко. Адже рішення депутатська більшість прийняла, хоча голосувати за це відмовилися фракції Блоку Кличка та БЮТ, назвавши його антисоціальним (гроші узяті виключно з соціальних статей бюджету!), але проблема в глобальному масштабі залишилася! Ще через якийсь час «Нафтогаз України» знову пригрозить столичній владі різким перекриванням газового крана, і що, якій категорії киян доведеться Київраді недоплачувати? Депутати про це поки що мовчать, але той факт, що бюджет, як свита в бідняка, і доказів не потребує.
Прибуткова і витратна частини дійсно збалансованого бюджету не мають різнитися. В усякому разі, на сотні мільйонів гривень! Ми не говоримо про профіцит бюджету – про таке і Україні, і Києву ще тільки мріється. Адже для того, щоб на щось спрямувати додаткові кошти, треба їх звідкись звільнити. І як би сьогодні не намагалися представники промерської більшості заспокоювати народ, але навіть їм не вдалося приховати, що дуже багато грошей довелося зняти з соціальної сфери. Хоча в їхньому трактуванні це прозвучало як «перерозподіл невикористаних статей витрат». Тобто вивільнення тих коштів, які просто вже не можна було освоїти до кінця року.
Проте, що цікаво, питання відповідальності тих, з чиєї вини ці кошти не були освоєні, в сесійній залі практично не порушували. Невигідно порушувати? Правда, протокольне доручення - розібратися з керівниками відповідних управлінь - все ж таки було дано. Але навряд чи громадськості стане відомо, чи то причина неосвоєння коштів в некомпетентності чиновників, чи то в умисному затягуванні виділення фінансів на їх управління. Як, до речі, за кадром залишається і те, хто вирішував, що саме ці програми і напрями сьогодні неактуальні для міста. Але якщо уважній людині проаналізувати зміни в бюджеті, то впадає в очі, що скорочено, до всього, ще й багато статей перспективного розвитку!
І ось деякі підтвердження. Унаслідок невикористання фінансів на 12 млн. грн. скорочено фінансування Програми розвитку промисловості на інноваційній основі на 2007 - 2011 роки. На 839,4 тис. грн. – реалізацію Програми наукового забезпечення розвитку міської інфраструктури. На 1,5 млн. грн. зменшено бюджет Головному управлінню містобудування, архітектури і дизайну міського середовища - на розробку схем і проектних рішень масового використання. На 15,5 млн. грн. скорочено фінансування програм підтримки малого і середнього бізнесу. Зменшені бюджетні кошти Головному управлінню палива, енергетики і енергозбереження на 5,8 млн. грн. і Головному управлінню житлового господарства (на вирішення нештатних ситуацій в житловому господарстві міста) - на 1,405 млн. грн.
Щоправда, особливе незадоволення депутатського корпусу викликало все ж таки скорочення коштів на виконання передвиборних програм і доручень виборців - на суму 5,6 млн. грн.
Далі. З мотивацією все тієї ж неможливості освоїти виділені кошти, були скорочені бюджетні асигнування по галузях:
- культура і мистецтво - на суму 2, 8 млн. грн.;
- освіта – на 1,5 млн. грн.;
- охорона здоров'я – на 21, 67 млн. грн.;
- фізична культура та інші витрати – на 744,7 тис. грн.
- по молодіжних програмах - на 519 тис. грн.
- по деяких інших статтях – майже на 4 млн. грн.
Сумбурне затвердження структури виконавчого органу Київради (КМДА) і, як наслідок, її неукомплектованість привели до зменшення витрат на апарат практично на 2 млн. грн.
Одним із аргументів безумовності очікуваного виконання плану доходів у 2007 році стало посилання на підвищення нормативної грошової оцінки земель Києва, яка, нагадаємо, виросла практично втричі. Крім того, було запропоновано збільшити надходження по пайових коштах забудовників на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури, і кошти, які сплачуються в порядку компенсації за інженерну підготовку території до 974, 638 млн. грн. Про те, що зміна порядку відрахування в середині фінансового року може призвести до значного незадоволення інвесторів, знову таки «не було відмічено».
Ще одним поясненням можливості безболісно урізати фінансування по окремих галузях стало «уточнення контингенту одержувачів допомоги, пільг і субсидій». Наприклад, донедавна була певна кількість субсидійованих сімей, а цього року їх стало менше колишнього, хоча, як всім відомо, жити стало важче, адже і ціни підскочили на всі продукти немислимо, і тарифи в двічі зросли. А «контингент» чомусь скоротився. Причому, за даними КМДА, скоротився настільки, що аж на 46 млн. грн. було скорочено фінансування Головного управління соціального захисту населення КМДА.
Здивував і диференційований підхід до фінансування районів. Знов значно урізаним виявився бюджет багатостраждального Дніпровського району (читач, звичайно ж, пам'ятає, які натягнуті відносини між главою району Олександром Сотниковим і командою мера Черновецького!). Водночас на реалізацію соціальних програм було виділено додаткове фінансування Оболонському і Подільському районам. Мотивація – в одному районі погано з освоєнням коштів, а в інших – все нормально. Питання, чому так відбулося і куди дивилася КМДА досі – знову ж таки, залишилося відкритим.
Скорочення фінансування по галузі «Культура і мистецтво» не зачепило – чомусь! - необхідності постановки нових спектаклів. І ще однією суперечливою статтею витрат стала програма «Зоряні зустрічі відомих українців світу зі Стелою Захаровою в широкому колі української молоді та дітей». На цей напрям кошти знайшли – їх особливо завзято лобіювали «нашоукраїнці» на чолі з головою бюджетної комісії. А ось що робити із студентами естрадно-циркового коледжу, які залишилися без гуртожитку і за яких намагалася вступитися начальник ГУ культури і мистецтв, депутат Київради Світлана Зоріна, - більшість практично не знайшла відповіді.
Але найбільш суперечливим стало рішення про компенсацію збитків деяким комунальним підприємствам. По-перше, практично 11 млн. отримали ЗАО «Київмлин» і дочірні підприємства ВАТ «Київхліб». І це при тому, що деякі з цих дочірніх підприємств вже не є комунальною власністю, а контроль над ними отримали відомі депутати Київради – з промерської більшості, звичайно ж.
По-друге, для відшкодування різниці між фактичною вартістю теплової енергії і її собівартістю АК «Київенерго» і АК «Дарницька ТЕЦ» депутати, як ми вже згадували, практично під страхом «приректи киян на холод» виділили аж 131 млн. грн. Плюс для відшкодування різниці тарифів АК «Київводоканал» - ще 6 млн. грн. Разом – 137 млн. гривень отримали підприємства, в наглядових радах яких теж – депутати з промерської більшості! Отримали, знову ж таки, за рахунок скорочення фінансування соціальних статей. Аргументи тих, хто голосував за надання фінансової компенсації енерго- і теплопостачальним організаціям, можна, з одного боку, прийняти – дійсно, на зарплатах медиків, вчителів, інших бюджетних працівників (все це – захищені статті) «перекачування» грошей з однієї бюджетної статті на іншу не відіб'ється. Але з іншого боку, капітальні вкладення, наприклад в ту ж охорону здоров'я, зменшуються. Це означає, що не буде профінансоване будівництво лікарень і поліклінік - чим закладається міна сповільненої дії під систему охорони здоров'я столиці.
Як заявила лідер БЮТ у Київраді Тетяна Меліхова, витрати на соціальні потреби киян зменшені майже на 80 млн. грн., причому, наприклад, тільки у соціального захисту населення Київрада разом відібрала близько 46 мільйонів! Бютівка пояснила, чому опозиція не голосувала за компенсацію цих нібито збитків. Мовляв, тому ж Довгому, перш ніж лякати в прямому ефірі трансляції сесії киян холодом в квартирах, треба було б розповісти, що депутатам пропонується голосувати за якогось кота в мішку – результати проведеної ще влітку експертизи господарської діяльності цих підприємств ніхто депутатам не показував, тому говорити про збитки – щонайменше некоректно!
Ось із чим можна погодитися, то це з тим, що все-таки до необхідних витрат, дійсно, слід було віднести:
- 938,9 тис. грн. за лютий-травень 2007 року підприємств-перевізників твердих побутових відходів року;
- 10 млн. грн. на регулювання цін КП «Київський метрополітен» і КП «Київпастранс».
А також додаткові кошти на будівництво Червоноармійсько-Куренівської лінії метро.
Член постійної комісії Київради з питань бюджету і соціально-економічного розвитку, «нашоукраїнець» Дмитро Андрієвський вважає, що недовиконання бюджету свідчить «…про незбалансоване складання головного фінансового документа. Для влади, що не має уявлення про перспективи розвитку міста, формування збалансованого бюджету є, безумовно, справою складною. Тому заплановані кошти не освоюють, прибуткову частину не виконують». Більш того, за словами «нашоукраїнця», влади нема чого пишатися тим, що нібито бюджет-2007 у Києві небувало великий, оскільки в порівнянні з прийнятим у грудні минулого року він збільшений на 3 мільярди грн. і складає 18,1 млрд. грн. Депутат пояснює свою позицію так: «При цьому влада соромливо умовчує, що місто бере величезні кредити – близько 2,5 млрд. грн. Отже мало прийняти величезний бюджет – його потрібно виконувати, професійно управляючи грошима киян. Цього нинішня влада забезпечити не може».
Таким чином, поки що зрозуміло лише одне: бюджетні поправки залишають більше питань, аніж відповідей. Навіщо депутати взяли на себе свідомо непосильні зобов'язання? Чому вчасно не освоювалися бюджетні кошти? І як розцінювати дефіцит у 273 млн. грн., коли кожну сесію (!) депутати безкоштовно роздають тисячі гектарів землі, замість реалізовувати цю землю з аукціонів? Та й узагалі - чи не перетворюється Київрада в отаку собі пожежну команду, яка, заливаючи бюджетні дірки, зовсім не думає про перспективу розвитку міста?
