Криза розпочнеться в 2008-му?
Наслідки усесвітньої кризи вже вплинули на економіку більшості країн. Про це в своєму щорічному огляді світової економіки стверджує МВФ. Фонд указує, що період швидкого зростання світової економіки та низької інфляції, що почався в 2003 році, вже закінчується. Найдужче постраждає від кризи економічне зростання Сполучених Штатів, вважають у МВФ - в 2008 році ВВП країни зросте лише на 1,9%, а не на 2,8%, як планувалося. Прогноз було переглянуто у бік зниження в усіх регіонах світу, крім Індії, а також країн Африки та Близького Сходу.
У особливому становищі опинилися країни Східної Європи, зокрема й Україна. З одного боку, в останньому огляді МВФ поліпшила прогноз зростання українського ВВП в 2008 році – з 5% до 6,7%. Проте при цьому експерти фонду відзначають, що від скорочення надходження інвестицій, спричиненого спадом на світовому кредитному ринку, побічно постраждали й країни Східної Європи, у тому числі й Україна. «У 2008 році Україна зіткнеться з різким скороченням обсягів кредитів, і з огляду на це – скороченням рентабельності українських банків» - підтверджують цей висновок і в Світовому банку.
Що для України означає скорочення надходження інвестицій? Передовсім слід нагадати, що за підсумками січня-серпня цього року негативне сальдо торгівлі товарами вже склало $ 5,9556 млрд і, за оцінками експертів, до кінця року може скласти і $8 млрд. Якщо раніше міжнародні експерти (зокрема й того ж МВФ) рекомендували не звертати уваги на цей показник, оскільки негативне сальдо повністю перекривається надходженням інвестицій, то тепер закрити очі на нього вже не вдасться – від нього залежатиме фінансова стабільність держави. Проте виникає питання, яким чином уряд має намір поліпшувати зовнішньоторговельне сальдо? Незважаючи на низку запевнень міністра економіки Анатолія Кінаха про вжиті заходи зі збільшення конкурентоспроможності української економіки, результатів цих заходів досі не видно. До речі, той же МВФ у 2008 році чекає зменшення обсягів українського експорту унаслідок погіршення зовнішньоторговельної кон'юнктури. Можна, втім, зважити на поради керівників близької до міністра економіки Української спілки промисловців і підприємців – запровадити обмеження на імпорт готової продукції, дозволивши безперешкодний доступ на ринок лише сировини та устаткування. Проте в уряді всі розуміють, що такі витівки дорого коштуватимуть країні напередодні вступу в СОТ.
Відтік валюти з країни може також припинити й процес модернізації вітчизняної економіки. Не таємниця, що більшість інноваційних проектів зараз фінансуються за рахунок інвестицій.
Ще один ризик – у вересні-жовтні наслідки світової фінансової кризи вже відгукнуться збільшенням попиту на наявну валюту на українському міжбанківському ринку. Самі банкіри дуже обережно коментують ситуацію з валютою – на думку одних, ця проблема найгостріша була у вересні, і зараз ситуація поступово стабілізується, проте більшість чекають на різкий дефіцит наявної валюти вже в листопаді. У разі зменшення міжнародних валютних позик ця тенденція може тривати й увесь 2008 рік. У такому разі банки можуть і зовсім відмовитися від видачі валютних позик або істотно збільшити їм відсоток.
Разом з тим українські фінансові кола поки що не схильні драматизувати ситуацію. «Інвестори звуться інвесторами тому, що вони інвестують кошти. Після фінансової кризи їм необхідно компенсувати свої збитки, а зробити це на низьких нічних позиках неможливо», - розповів топ-менеджер одного з українських банків. На його думку, можливим виходом із ситуації стане протилежна тенденція – інвестори забиратимуть кошти з надійних, але малоприбуткових проектів, і вкладатимуть їх у Східну Європу. "Ринки країн, що розвиваються, здаються сьогодні інвесторам безпечнішими і привабливішими, аніж розвинених країн", - підтвердила цю оцінку брокер інвестиційного банку Concorde Capital Анастасія Назаренко. За оцінкою аналітика, що на українському ринку сьогодні найбільший інтерес інвесторів спостерігається до акцій третього ешелону, представлених невеликими по капіталізації підприємствами фінансового, сталеливарного і машинобудівного секторів, - цінні папери таких підприємств є більш ризиковими, але водночас і більш прибутковими для інвесторів.
Як бачимо, 2008 рік може стати для української економіки як кризовим, так і сприятливим. Багато в чому це залежить від політики нового уряду, а також від його політики із залучення іноземних позик і інвестицій. Як уже можна стверджувати із заяв політиків, вирішувати цю проблему уряд Юлії Тимошенко планує за допомогою ревальвації гривні, що зробить привабливим вкладання коштів в українську економіку. «Зміцнення національної валюти завжди залучає інвестиції у фондовий ринок», - відзначив міністр економіки в уряді Юлії Тимошенко Сергій Терьохін. Таку політику підтримує і глава Нацбанку Володимир Стельмах – а це може означати й підтримку Президента. Проте такий крок має й чималі ризики – зміцнення гривні вдарить по експортерах і зменшить зростання постачання українських товарів за кордон. Раніше підтримка товаровиробників була одним із основних пріоритетів урядів, особливо – Віктора Януковича. При цьому конкурентоспроможність українських товарів переважно зменшувалася. Чи зуміють наші виробники працювати в нових, жорсткіших, умовах?
