Кадри вирішують все
Бо жінка була заробітчанкою, душила Юлю в обіймах, а зустрілися вони на одній із неапольських вулиць. І то був момент із фільму «Мати й мачуха», знятого за ідеєю та участю Юлії Володимирівни.
Ще були кадри про те, як Юля з вимушеними емігрантам п’є чай на дешевенькій кухні, вештається на шпильках смердючими вуличками поганих кварталів, проводить мітинг на площі, де українці їдять помідори з салом. Фільм також прикрашали сцени, зняті на тлі камінного хреста з батьківщини Стефаника, пісня «Ой, летіли дикі гуси», закадровий голос Матері БЮТ і решти українців, її ж крупні плани з наповненими слізьми очима та пафосні обіцянки.
Отак оригінально (і несподівано для друзів із НУНС) пані Тимошенко вирішила поборотися за остарбайтерський електорат, якого, за її скромними підрахунками, лише в Італії понад три мільйони.
Не плакали тільки Микола Баграєв та Олександр Абдулін – досвідчені постановники шоу будь-якої політичної складності. Ці кадри переглядали стрічку у першому ряду кінопалацу «Україна», та не можуть дозволити собі багато емоцій. Бо почуття розслабляють, а Губський з Немирею не сплять. І боротьба за доступ до тіла чи, пардон, вплив на думки леді у білому всередині БЮТ не припиняється ні на хвилину. Серед рівних завжди є кілька рівніших, твердив автор «Скотного двору».
І поки Богдан Володимирович із філігранною точністю на користь наближених розподіляє медіа-бюджети (такі ганебні чутки взяла й поширила «Телекритика»), Григорій Михайлович узагалі проявив неабиякі здібності. Тільки-но вщухнув скандал із паном Хав’єром Соланою, який не говорив нічого про Юлію Тимошенко як «лідера нації», лише – «лідера однієї з політичних сил», як пан Немиря влаштував для своєї шефині ще одну зустріч супер-мега-гала рівня.
Мрії збуваються, і Юлія Володимирівна мала змогу випити чаю, з’їсти тістечко, отримати книгу з написом на згадку і зробити вдосталь знімків із неперевершеною Маргарет Тетчер. 82-літня англійка, котра давно вже не з’являється у вищому світі, очевидно, була настільки захоплена чарами пана Немирі, що погодилася навіть прилетіти в Київ, аби «підтримати Юлю в боротьбі за свободу». Оце було б гарне шоу на каналі «Україна»! Запитання від шахтарів: «Пані Тетчер, а скільки шахт ви рекомендуєте закрити пані Ти¬мошенко?». «Усі. Я ж так і зробила у Глазго та в Уельсі», – могла б відповісти Залізна леді.
Наша ж леді Т (після зустрічі з Маргарет сайт БЮТ рекомендує називати Юлію Володимирівну саме так) змушена була поїхати з Лондона у зв’язку з браком часу та відсутністю справ у цьому місті. Бо ж донька Юлії Володимирівни давно закінчила місцеву економічну школу і проживає в Україні, а Борис Березовський саме вилетів до Ізраїлю. Тож вони так і не побачилися. А ті були б ще кадри!
