Бренд сивої кобили
І сам же ухвалив її на референдумі 30 вересня, який заздалегідь підготував БЮТ.
То дрібниці, що дев’ятеро із 15 членів ЦВК утрималися від голосування за реєстрацію ініціативної групи з проведення такого референдуму. Про всяк випадок, пані Тимошенко вже оголосила їх «богами та цензорами», запідозрила у змові «Нашу Україну» та Партію Регіонів і пригрозила Центвиборчкому судом. Якщо ж суд не відмінить постанови ЦВК – його також оголосять корупційним та продажним. Бо ж живемо не по правді, зате – по справедливості. За яку боролись – на ту й напоролись.
Ухвалення нової Конституції референдумом – красива гра на тлі дострокових парламентських виборів. Лідерка власного блоку, яка вже з понеділка суне туром по країні, розказуватиме людям про «Український прорив» та роздаватиме папірці з написом «Люблю Україну». Фактично БЮТ веде дві кампанії – популістську ліву, обіцяючи зарплатні живим та по 50 тисяч ненародженим, і праву патріотичну – у вишиванці клянучись захищати українські інтереси до останнього намальованого серця.
А ще технологи Юлії Володимирівни боротимуться за Конституцію. І не тільки тому, що розуміють: за місяць жоден, навіть наймудріший народ, пристойної Конституції не напише. А боротимуться тому, що одночасне голосування на дострокових виборах та референдумі – це унікальна можливість всеосяжних масштабних фальсифікацій. Звісно, люди у білому про таке й думки не мають – бо всі їхні думки також білі.
Хоч не обходиться й без плям. От, саме напередодні турне Україною Юлії Володимирівни «Газета по-українськи» продовжила благородну справу «Української правди» і таки дісталася до паркану будинку, де нині мешкає Юлія Тимошенко. «Невеличка абсолютно площа», як це назвала сама Юлія Володимирівна, має три поверхи, критий майданчик із мангалом на чудовій зеленій галявині, а ще – причал для яхт та скутерів. Цілком випадково сусідом пані опозиціонерки у закритому для сторонніх очей елітному кортежному містечку виявився найбагатший українець та ідеологічний противник Ренат Ахметов. Він саме вирішив перебратися поближче до Києва, до водички й свіжого повітря. Ясна річ, Юлія Володимирівна не ходитиме до Рената Леонідовича по сіль у капцях, та око одне одному вони мулятимуть.
Як муляє око декларація Юлії Тимошенко. Як муляють вуха її слова про «орендовані невеличкі площі». Як муляє думка, що диявол – у деталях. У популізмі, безвідповідальності та технологіях, замаскованих під ідеї. Як муляє відчуття, що ідеї давно вже стали дрібнішими, ніж люди. А бренд не мусить перемагати.
