Гарантій, сестро!
Микола Томенко не вірить, що Юрій Луценко знову не погодиться працювати в уряді Януковича. Віктор Балога закликає не сваритися і не ділити шкуру ще не вбитого ведмедя – мовляв, проведемо вибори, тоді думатимемо про коаліцію та уряд. А ще – Давид горів. Юля мовчала. Вітя КС розхитав…
Насправді минулого тижня опозиція ні на йоту не просунулася у переговорному процесі щодо долі та термінів майбутніх виборів. І попри всі погрози Президента «не забовтувати» переговори, усупереч досягнутим раніше тезам між Ющенком і Януковичем, не зважаючи на саботаж Конституційного Суду, політики з двох таборів знову не можуть домовитися. Опозиція ж традиційно не може домовитися між собою.
Важко не помітити, але Секретаріат «вогнем і Юрою» просувається на шляху винищення БЮТ. Ще два місяці тому Юлія Тимошенко, з чиїх тонких вуст, власне, уперше і злетіли слова про дострокові вибори, здавалося, має перевагу і як ньюсмейкер, і як тактик. Хто ж знав, що Віктор Ющенко може виявитися стратегом?
Під «шумок» кризи Ющенку вдається виправляти власні ж помилки, проштовхуючи реально стратегічні зміни для українського політикуму. Перша – зміни до Конституції та можливість ухвалення її на референдумі. Друга – побудова єдиної партії. Обидві ідеї, звісно, не свіжіші за вітер із Барселони, але ніколи раніше діючий Президент так сильно не переймався виконанням власних же обіцянок. Як не славився Віктор Андрійович і тим, що починає думати про завтра вже сьогодні.
Зокрема, Президент провів непублічну зустріч з Рінатом Ахметовим. Без участі Юлії Тимошенко. Оскільки Юлія Володимирівна протягом останнього року суттєво погіршила стосунки з Олександром Волковим, на чиїй дачі в Осокорках мала звичку зустрічатися з Рінатом Леонідовичем, то тепер вона не може дізнатися точно, на якому саме місці переговорів були потиснуті руки. Про всяк випадок БЮТ закатав істерику на тему гарантій із боку «Нашої України». Цікава спроба взяти галичан на понт. Бо ж на понт Секретаріат бере Луценко.
Та Юрій Віталійович – стріляний горобець, і навіть коли йому погрожують кілери, по допомогу до органів не звертається. На жаль, власну політичну долю без Секретаріату Луценку вирішити поки що не вдається. І якщо народний трибун не пристане на пропозицію, від якої важко відмовитися, – наприклад, очолити список блоку з НУ, «Правиці» та представників «Самооборони», – його легко відправлять «на Київ». Адже подейкують, що рішення про дострокову зміну мера уже ухвалено. А з проблем сміття та каналізації, щоб знали ви, не так і просто знову полетіти у високу політику орлом. То ж Луценку теж потрібні гарантії.
Вони, очевидно, не потрібні лише електорату. Бо той – уже навчений, що відмова голосуй – не голосуй, а політики якось поділяться. Гарантовано!
